WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасний погляд на псоріатичну хворобу - Реферат

Сучасний погляд на псоріатичну хворобу - Реферат

Її дія зумовлена пригніченням патологічної кератинізації за рахунок репресії генів, імуномодулюючим ефектом внаслідок впливу на імунокомпетентні клітини. ПУВА-терапія - досить ефективний метод лікування, але висока вартість апаратури, відсутність вітчизняних фотосенсибілізаторів, ризик виникнення неопластичних процесів шкіри обмежують її застосування.
Ефективність селективної фототерапії (випромінювання зі спектром від 280 до 400 нм) становить 70-90 % і підвищується при додатковому призначенні дитранолу, сольових ванн, антиоксидантних препаратів.
Для лікування псоріазу запропоновано ефективну комбінацію ПУВА й УФО у поєднанні з зовнішніми засобами (кальципотріолом, так альцитолом), а також новий метод лікування псоріазу - імпульсну фототерапію, сутність якої полягає в тому, що випромінювання великої потужності (зі спектром 200-700 нм) подається у вигляді короткочасних імпульсів (0,1-0,3 с), що дозволяє збільшити глибину проникнення променів до дермального шару при відсутності еритеми й опіку. Позитивні результати такого лікування дорівнюють 97,3 %, що можна порівняти з ефектом ПУВА-терапії та селективної фототерапії при практичній відсутності побічних реакцій.
Для зниження інтенсивності проліферації клітин епідермісу і нормалізації процесів кератинізації найчастіше використовують вітамін А та його похідні (ретиноїди - тигазон, неотигазон). Встановлено, що з метою зменшення разової їх дози доцільно застосовувати ретиноїди у поєднанні з ПУВА-терапією, УФО і зовнішніми засобами.
Сьогодні, на жаль, невиправдано широко в лікуванні хворих на псоріаз використовуються кортикостероїдні препарати, причому не тільки зовнішньо, але й системно, у низці випадків - у період початкових проявів хвороби. Численні спостереження свідчать, що системне застосування кортикостероїдів, особливо неконтрольоване, призводить до погіршення перебігу захворювання, часто - до розвитку його тяжких форм, таких як пустульозний псоріаз, еритродермія, псоріатичний артрит. Системне лікування кортикостероїдами варто проводити лише в особливо тяжких випадках, при різко вираженій запальній реакції та неефективності інших засобів і методів лікування.
Широке впровадження методів еферентної терапії в практику лікування дерматозів, у тому числі й псоріазу, - підсумок багаторічних пошуків ефективних способів боротьби з ендогенними токсичними факторами, що змінюють систему гомеостазу. Характерною рисою еферентної терапії є елімінація - видалення з організму ксенобіотиків різними способами. Для виведення з організму автотоксичних продуктів метаболізму здавна застосовували такі примітивні способи, як призначення блювотних і проносних засобів, кровопускання, форсований діурез. На сьогодні розроблені і використовуються такі перспективні методи дезінтоксикації, як гемодіаліз, гемосорбція, гемо- та ультрафільтрація, плазмаферез, ентеросорбція. Застосування еферентних методів дозволяє купірувати прояви синдрому ендогенної інтоксикації, причому в результаті видалення ксенобіотиків і різних токсичних факторів здійснюється нелікарська стимуляція системи природного імунітету, фізіологічних механізмів саногенезу з нормалізацією життєвих процесів.
У лікуванні хворих на псоріатичну хворобу широко застосовуються дезінтоксикаційні засоби, такі як неогемодез, тіосульфат натрію, реополіглюкін. Останнім часом добре себе зарекомендував реосорбілакт. У прогресуючій стадії псоріатичної хвороби здавна рекомендувалося проводити системну терапію препаратами кальцію, що забезпечують протизапальний, гіпосенсибілізуючий ефекти, ущільнюють клітинну мембрану і нормалізують активність аденінциклази й зменшують проникність капілярів у дерму. При псоріатичній хворобі широко застосовують седативні засоби і транквілізатори - гідазепам, адаптол, мебікар. Добре себе зарекомендував антистресорний адаптоген - гліцисед, що не викликає звикання, снотворного і міорелаксуючого ефекту, сприяє нормалізації пам'яті й адаптованим діям. Позитивний ефект при прогресуючій стадії псоріазу спостерігається при додаванні до лікувального комплексу заспокійливих, гіпотензивних препаратів, протизапальних, ліпотропних препаратів, а також алкалоїдів беладони і фенобарбіталу. До неспецифічних протипсоріатичних засобів, що мають широку фармакотерапевтичну дію, належать вітаміни, які активно впливають на метаболічні функції. На сьогодні добре себе зарекомендував комплексний препарат нейр овітан, що містить вітаміни В1, В2, В6, В12. Широко призначаються вітаміни А і С, що виявляють антиоксидантну активність, вітамін Р, кокарбоксилазу, вітамін D3. Не втратили свого значення в лікуванні псоріазу піротерапія, адаптогени. Заслуговує на увагу застосування гепарину, особливо при тяжких формах псоріазу. Результати досліджень показали імунодепресивну, цитостатичну, протизапальну, гіпосенсибілізуючу його дію. Виявлена антимітотична дія препарату за рахунок гальмування мітозу в його заключній стадії. Призначають хворим на псоріаз також інгібітори фосфодіестерази, препарати метилксантинової групи - теофілін, еуфілін, кофеїн, трентал, папаверин, АТФ і деякі антигістамінні засоби (тавегіл, фенкарол, дипразин).
Важливе значення мають методи фізіотерапевтичного впливу - УФО, ПУВА-терапия, селективна фототерапія, на яких ми вже зупинялися, крім того - фонофорез на псоріатичні бляшки, електросон, електрофорез із бромідом натрію, індуктотермія надниркових залоз, вплив на регіонарні парасимпатичні лімфовузли, лазеротерапія. В останнєдесятиліття дедалі більшого визнання набуває фотодинамічна терапія із застосуванням фотосенсибілізаторів.При псоріатичному поліартриті широко застосовуються нестероїдні протизапальні препарати, селективні інгібітори ЦОГ-2, такі як моваліс, німесил, німесин плюс, хондропротектори, що містять глюкозоаміноглікани, хондроетилсульфати, останнім часом - препарат міакальцик, що має виражену протизапальну, знеболювальну дію, впливає на обмін кальцію в кістках і суглобах. Перспективним напрямом у терапії псоріазу є використання моноклональних антитіл до фактора некрозу пухлини-a. Доведено, що позитивні результати при псоріазі має переключення профілю цитокінів з першого на другий. Зокрема, ефіри фумарової кислоти, що застосовуються при лікуванні псоріазу в Німеччині, діють за рахунок селективного збільшення Th2; безпосередньо в цьому напрямі діє бецежування, є повідомлення про ефективність цього методу при псоріазі.
Одне з провідних місць у комплексній терапії хворих на псоріатичну хворобу посідає зовнішня терапія. Одним із її перспективних засобів є синтетичний аналог найбільш активного метаболіту вітаміну D3 кальципотріолу (псоркутан, дайвонекс), що має протизапальні та імунокоригуючі властивості. Внаслідок взаємодії його зі специфічними рецепторами в кератиноцитах гальмується проліферація, прискорюється морфологічне диференціювання кератиноцитів, інгібується активність інтерлейкіну-1, -2. Перспективними є трансдермальні нестероїдні селективно-клітинні інгібітори цитокінів, імуномодулятори, що не містять кортикостероїдів. Це такі препарати, як мазь такролімус (протопік) і крем елідел (пімекролімус). У ході багаторічних спільних досліджень Інституту дерматології та венерології АМН України та Державного наукового центру лікарських засобів було розроблено алгоритм зовнішнього лікування з використанням низки спеціально розроблених зовнішніх засобів кератолітичної, кератопластичної, протизапальної дії. Проте, незважаючи на численні новітні розробки, псоріатична хвороба залишається terra incognita і потребує подальшої уваги з боку як науковців, так і фахівців практичної охорони здоров'я.
Література
[1] Беляев Г. М., Рыжко П. П. Псориаз. Псориатическая артропатия. - СПб: Ореол, 1996.
[2] Димант Л. Е. Терапия больных псориазом с учетом иммуноморфологических маркеров воспаления и пролиферативной активности кератиноцитов// Вестн. дерматологии и венерологии. - 2000. - № 4. - С. 4-5.
[3] Довжанский С. И., Утц С. Р. Псориаз или псориатическая болезнь: В 2 ч. - Саратов: Изд-во ун-та, 1992. - Ч. I.
[4] Коляденко В. Г., Чернишов П. В. Псоріаз та ВІЛ-інфекція. Можливість асоціації, підходи до лікування та імунологічні особливості// Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. - 2005. - № 1. - С. 6-10.
[5] Коляденко Е. В. Недостатки современных методов лечения псориаза// Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. - 2003. - № 4 (11). - С. 25-26.
[6] Кутасевич Я. Ф. Современные подходы к применению топических глюкокортикостероидов// Журн. дерматологии и венерологии. - 2000. - № 1 (9). - С. 95-99.
Loading...

 
 

Цікаве