WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасний підхід до фармакотерапії бронхіальної астми - Реферат

Сучасний підхід до фармакотерапії бронхіальної астми - Реферат

призначення низьких доз інгаляційних стероїдів згідно зі ступінчастим підходом або ступенем тяжкості загострення БА, не адекватних ступеню тяжкості БА. Частою помилкою є також недотримання принципу постійності терапії інгаляційними стероїдами: при загостренні захворювання і госпіталізації пацієнт отримує системні стероїди парентерально, потім переводиться на інгаляційні стероїди, але припиняє їх прийом після досягнення стабільно доброго стану; однак через певний час стан хворого дестабілізується, знову настає загострення, госпіталізація, внутрішньовенна терапія стероїдами і т. д. Тож слід зауважити, що оптимальні та стабільні результати лікування досягаються при постійному застосуванні інгаляційних стероїдів ізтитруванням дози під контролем відомих маркерів алергічного запалення в бронхах.Однією з причин дестабілізації стану хворого є відміна прийому хворими інгаляційних стероїдів перед проходженням ЛТЕК, із необхідністю перегляду профілактичної дози інгаляційних стероїдів у майбутньому.
Помилковою і малоефективною є терапія аспіринової астми інгаляційними стероїдами в низьких дозах, коли ефективною є комбінована терапія високими дозами інгаляційних стероїдів із модифікаторами лейкотрієнів, або системними стероїдами. Можливий також варіант поєднання інгаляційних стероїдів, модифікаторів лейкотрієнів і системних стероїдів у дозі, нижчій за кушингову порогову.Альтернативою призначення високих доз інгаляційних стероїдів є комбінована терапія, за якої середні дози інгаляційних стероїдів поєднуються з препаратами, що мають визначений потенціал протизапальної дії: пролонгованими b2-агоністами, медіаторами лейкотрієнів, пролонгованими теофілінами, препаратами, що пригнічують синтез Ig E.Останнім часом особлива увага приділяється використанню комбінованої планової терапії БА, за якої інгаляційні стероїди (флутіказон) поєднуються з пролонгованим b2-агоністом (сальметеролом) в одній лікарській формі для інгаляційного застосування (наприклад, препарат серетид). При цьому досягається синергічний протизапальний ефект, покращується комплаєнс внаслідок простих режимів терапії, профіль безпеки лікування, у більш стислі строки досягаються належні чи поліпшені показники бронхіальної прохідності, знижується загальна кількість симптомів астми, покращується якість життя хворих на астму [10].
При порівнянні динаміки ранкових показників ПОШвид при проведенні пікфлуометрії при лікуванні серетидом у дозі 50/100 мкг і будесонідом у дозі 400 мкг протягом 12-тижневого періоду серетид мав більш виражений статистично достовірний вплив на показник ранкового ПОШвид.Дослідження порівняльної ефективності серетиду 50/100 мкг, флутіказону пропіонату 100 мкг, сальметеролу 50 мкг і плацебо, що застосовувалися протягом 84 днів, продемонструвало явну перевагу серетиду порівняно з іншими препаратами: при прийомі серетиду показник ранкового ПОШвид був значно вищим аналогічного показника при лікуванні референтними медикаментами як на початку лікування, так і за довгострокової терапії.Застосування серетиду економічно більш вигідне для хворого, ніж флутіказону пропіонату. Так, показники термінів успішного лікування пацієнтів були практично в два рази вищими при лікуванні серетидом: як у порівнянні ефекту серетиду у дозі 50/100 мкг 2 рази на день - флутіказону пропіонату в дозі 100 мкг 2 рази на день, так і 50/250 мкг двічі на день серетиду - 250 мкг 2 рази на день флутіказону.Трохи гірші результати за основними параметрами ефективності лікування досягаються при застосуванні іншої комбінації медикаментів у плановій терапії (поєднання інгаляційного стероїду флутіказону і антагоніста лейкотрієнових рецепторів монтелукасту), про що свідчить порівняльна динаміка показників пікфлуометрії. Дане поєднання препаратів обґрунтовано й ефективно застосовується у хворих з аспіриновою астмою, коли значною є патогенетична роль порушення метаболізму арахідонової кислоти, синтезу лейкотрієнів. Проте застосування тільки модифікаторів лейкотрієнів є недостатнім для зняття симптомів захворювання, а додаткове введення потенційно сильного інгаляційного стероїду значно покращує клінічний ефект [10, 13].Є визначені критерії для введення додаткової терапії з метою досягнення контролю БА. Як правило, це стає актуальним на ІІІ ступені БА (персистуюча, середньої тяжкості).За відсутності досягнення астма-контролю при застосуванні базисної терапії інгаляційними стероїдами у дозі 800 мкг/день постає питання вибору між збільшенням дози інгаляційного стероїду або введенням додаткових засобів із бронхолітичним і протизапальним ефектом зі збереженням тієї самої дози інгаляційного стероїду, яку можна вважати точкою відліку для призначення додаткової терапії. Даними численних багатоцентрових клінічних досліджень доведена користь від терапії, додаткової до інгаляційних стероїдів у діапазоні доз від 200 до 1000 і вище мкг. При цьому порівняльні дослідження показали, що у багатьох хворих позитивний ефект від поєднаної терапії був вищим, ніж при подальшому збільшенні дози інгаляційних стероїдів.
Крім того, збільшення добової дози інгаляційних стероїдів понад 800 мкг/добу пов'язане з підвищенням ризику розвитку побічних ефектів терапії.Хоча абсолютного порога дози інгаляційних стероїдів для початку поєднаної терапії не існує, проте рекомендується зробити спробу її проведення, перш ніж збільшувати дозу інгаляційних стероїдів понад 800 мкг/добу.При неадекватному астма-контролі при застосуванні низьких доз інгаляційних стероїдів першим вибором додаткової терапії є призначення інгаляційних b2-агоністів пролонгованої дії. Ці препарати довгостроково розслаблюють гладку мускулатуру бронхів, інгібують набряк слизової бронхів, покращують мукоциліарний кліренс. Крім того, ці препарати пригнічують продукцію прозапальних хемокінів клітинами гладкої мускулатури, виділення гістаміну, простагландинів і лейкотрієнів гладкими клітинами [10].Однак протизапальна дія при монотерапії цими препаратами не така багатогранна, як при застосуванні інгаляційних стероїдів, а бронхолітичний ефект може слабшати при тривалому застосуванні, поступово погіршується функція легень. Тому загальноприйнятою практикою є призначення поєднаної терапії інгаляційними стероїдами + пролонговані b2-агоністи.Пролонговані b2-агоністи доповнюють (підсилюють) протизапальну дію інгаляційних стероїдів, знімають симптоми бронхіальної астми, покращують функціональні показники дихання, скорочують кількість і тяжкість загострень захворювання, зменшують потребу в застосуванні бронхолітиків для швидкої допомоги. Досягнення астма-контролю при застосуванні комбінації інгаляційних стероїдів і пролонгованого b2-агоніста в одній лікарській формі дозволяє поліпшити комплаєнс пацієнта, який у перші дні лікування відчуває покращення від сальметерола, що є
Loading...

 
 

Цікаве