WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасна діагностика сторонніх тіл стравоходу - Реферат

Сучасна діагностика сторонніх тіл стравоходу - Реферат

дії флуконазолу, що традиційно емпірично призначається для лікування кандидозів.
Особливості клінічного перебігу мікозів вдш та вуха і власні спостереження
Мікози носа та навколоносових синусів. На теперішній час більшість авторів розрізняють 5 форм грибкового синуситу [7]: інвазивні (гострий блискавичний, гранульоматозний, хронічний) та неінвазивні (синус-міцетома та еозинофільний грибковий синусит).
Гострий грибковий синусит розвивається у пацієнтів з цукровимдіабетом та імунодефіцитом, відзначається швидким розповсюдженням грибів шляхом судинної інвазії в орбіту та мозок. Серед симптомів найважливішими є біль, набряк навколо очей, з розвиненням проптозу, хемозу й офтальмоплегії. Вкрай тяжким перебігом характеризується риноцеребральний мукоромікоз, за якого спостерігається некротична реакція з мінімальними проявами запалення та грибковою інвазією в кровоносні судини, у тому числі сонні артерії та кавернозні синуси. В таких випадках без своєчасно розпочатого адекватного лікування відсоток летальності є вкрай високим [7]. При гострому грибковому синуситі необхідним є термінове хірургічне втручання та масивна внутрішньовенна протигрибкова терапія.
Хронічний грибковий синусит - повільно прогресуюча грибкова інфекція з низьким ступенем інвазивного процесу, частіше зустрічається у пацієнтів з цукровим діабетом. За наших спостережень випадки інвазивних форм грибкового синуситу, які були б підтверджені гістологічно, не зустрічалися.
Синус-міцетома (грибкове тіло) найчастіше розвивається в верхньощелепному синусі, однак зустрічаються й інші її локалізаціїї. В літературі є повідомлення про випадок видалення міцетоми зі сфеноїдального синусу [8]. Основними скаргами пацієнтів є: гнійні виділення з порожнини носа, наявність у виділеннях включень у вигляді крупинок, піску коричневого або чорного кольору, відчуття важкості в проекції верхньощелепного синусу, головний біль.
У деяких випадках можна простежити певний зв'язок між наявністю міцетоми та стоматологічними процедурами в ділянці альвеолярного відростка верхньої щелепи. На думку багатьох авторів, міцетома може утворюватися при попаданні пломбувального матеріалу в порожнину верхньощелепного синусу. Водночас інші автори вважають, що гриби можуть депонувати важкі метали в центрі грибкового тіла, в результаті чого при рентгенологічному дослідженні та КТ або МРТ виявляється неоднорідне зниження пневматизації синуса з гіперінтенсивною ділянкою в центрі (кальцифікація) [7], яка часто помилково трактується як стороннє тіло. Грибкове тіло складається з щільного конгломерату переплетених грибкових гіфів та супроводжується незначною запальною реакцією у вигляді набряку слизової оболонки. Лікування полягає в ретельному видаленні грибкового тіла, бажано з використанням ендоскопічної техніки. Призначення антимікотичних препаратів при синус-міцетомі не є доцільним.Діагноз "еозинофільний грибковий синусит" (ЕГС) запропонований групою спеціалістів з клініки Mayo [9]. Відсутність сенсибілізації до грибкових антигенів у більшості пацієнтів дозволила авторам запропонувати замінити існуюче визначення "алергічний грибковий синусит" на ЕГС.
Основними критеріями діагнозу ЕГС є:
1) наявність хронічного риносинуситу;
2) присутність алергічного муцину, який містить еозинофіли та такі продукти, як кристали Шарко-Лейдена та major basic protein (МВР);
3) наявність грибів у слизу, підтверджене культурально та/або гістологічно [9].
Вважають, що пошкодження слизової оболонки в результаті прозапальної дії MBP створює умови для бактеріальної проліферації.
Вміст синусів при ЕГС має характерний колір від жовтого до коричневого та "резиноподібну" консистенцію. Алергічний муцин та поліпи можуть формувати частково кальцифіковану масу, збільшення якої може призводити до ерозії кістки в результаті тиску і навіть до розповсюдження вмісту синусу в орбіту або мозок [7]. Характерними для МРТ при ЕГС є неоднорідність з наявністю ділянок зі значно зниженою щільністю на Т2 зображеннях, які відповідають грибковому муцину, та запально зміненими навколишніми тканинами зі збільшенням щільності. Грибкові маси на Т2 зображеннях МРТ виглядають, як оптично пусті простори в зв'язку з відкладанням на них сполук кальція та важких металів.
Лікування пацієнтів з ЕГС полягає в хіріругічному втручанні з відновленням аерації синусів і наступним призначенням протигрибкових препаратів та промиванням порожнини носа і навколоносових синусів розчинами антимікотиків та антисептиків з протигрибковою дією.
Грибкову колонізацію навколоносових синусів деякі автори (I. Vennewald зі співавт., 1999; H. Stamberger зі співавт., 2000) розглядають як окрему форму грибкових синуситів. I. Vennewald вважає, що колонізація завжди супроводжується хронічним гіпертрофічним синуситом з надмірною продукцією слизу, яка сприяє погіршенню мукоциліарного кліренсу. У випадку розвинення імунодефіцитного стану виникає ризик інвазивного грибкового процесу. Ми вважаємо, що у переважної частини пацієнтів у наших спостереженнях клінічна картина синуситу відповідала грибковій колонізації навколоносових синусів та відрізнялася тривалістю, повторними курсами антибіотикотерапії, часто з місцевим застосуванням кортикостероїдів, ефект від яких був незначним або відсутнім. При мікробіологічному дослідженні у таких пацієнтів частіше висівалася змішана грибково-бактеріальна флора (75 %). Лікування в таких випадках полягало у хірургічному втручанні з відновленням аерації синусів та в місцевому застосуванні розчинів антисептиків, спектр дії яких включає бактеріальну та грибкову флору (бетадин, мірамістин, декаметоксин, хлоргексидин).
Грибкові захворювання глотки. Мікотичні захворювання глотки практично не зустрічаються в ізольованому вигляді і супроводжуються грибковою патологією порожнини рота (орофарингеальний мікоз). Слід пам'ятати, що орофарингеальний кандидоз досить часто є проявом дисбіотичних порушень у шлунково-кишковому тракті, особливо це стосується пацієнтів дитячого віку.
Мікотична патологія глотки відрізняється різномаїттям клінічних проявів, тому досить часто виникає необхідність у проведенні диференційної діагностики зі специфічними захворюваннями, злоякісними новоутвореннями, гранульоматозами. Особливою проблемою є своєчасна діагностика та лікування орофарингеальних мікозів у хворих на СНІД. Гострий псевдомембранозний кандидоз може бути першою маніфестацією ВІЛ-інфекції і розвивається у 80-90 % таких пацієнтів. За даними Московського міського центру профілактики та
Loading...

 
 

Цікаве