WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні принципи реанімації новонароджених - Реферат

Сучасні принципи реанімації новонароджених - Реферат

реанімації можна ендотрахеальним шляхом. Проте цей шлях, на відміну від внутрішньовенного, є менш надійним щодо забезпечення потрібної концентрації ліків у крові [9, 14]. У разі потреби введення ліків внутрішньовенно необхідно обов'язково катетеризувати вену пуповини. Якщо ендотрахеальне чи внутрішньовенне введення ліків і засобів, що збільшують об'єм крові, є утрудненим або неможливим, можна використати внутрішньокістковий шлях [9, 10].Адреналін потрібно вводити, якщо ЧСС залишається меншою за 60 уд./хв після щонайменше 30 с проведення непрямого масажу серця і штучної вентиляції легень 100 % киснем. Використання цього медикаменту особливо показане за наявності асистолії [9]. Для реанімації новонароджених застосовують розчин концентрації 1:10 000. Готують 1 мл. Доза - 0,1-0,3 мл/кг (0,01-0,03 мг/кг). Шлях уведення - внутрішньовенний або ендотрахеальний. Вводять швидко. Ендотрахеально адреналін вводять зі шприца безпосередньо у трубку або через зонд, уведений у трубку. При цьому розчин концентрації 1:10 000 можна додатково розвести ізотонічним розчином до кінцевого об'єму 1 мл або промити ендотрахеальну трубку (зонд) ізотонічним розчином натрію хлориду (0,5-1,0 мл) після введення нерозведеної дози. У разі ендотрахеального введення рекомендується використовувати максимальну дозу (0,3 мл/кг) [14]. Після введення медикаменту до трахеї важливо відразу провести декілька ефективних вентиляцій під позитивним тиском. За відсутності ефекту введення адреналіну повторюють кожні 3-5 хв. [9]. Більші дози адреналіну для реанімації новонароджених не рекомендуються, оскільки їх введення може спричинити ураження мозку і серця дитини. Внутрішньосерцеве введення заборонене, так як призводить до тяжких ускладнень.Засоби, що нормалізують об'єм крові, можуть бути потрібні для реанімації новонароджених з гіповолемією. Можливість розвитку цього стану доцільно передбачити у всіх дітей, стан яких під час реанімації не поліпшується, особливо за наявності даних про можливу крововтрату. Інші симптоми гіповолемії - блідість, слабке наповнення пульсу і відсутність ознак поліпшення кровообігу, незважаючи на всі реанімаційні зусилля [9]. Препаратами вибору слід вважати ізотонічні кристалоїдні розчини (0,9 % розчин натрію хлориду або розчин Рінгера-лактат). Для заміщення значної крововтрати може бути потрібною невідкладна трансфузія 0(I)Rh(-) еритромаси [14]. Розчини, що містять альбумін, не рекомендуються для реанімації в пологовому залі, оскільки їх використання пов'язане з підвищеним ризиком інфекційної захворюваності і смерті новонароджених [5, 9, 14]. Готують 40 мл одного з розчинів. Доза - 10 мл/кг. Шлях введення - внутрішньовенно повільно, протягом 5-10 хв.Натрію гідрокарбонат. На сьогодні немає достатніх наукових підстав, щоб рекомендувати стандартне застосування розчину натрію гідрокарбонату для реанімації новонароджених [8, 9]. Показання - ймовірний або доведений тяжкий метаболічний ацидоз під час тривалої реанімації. Концентрація розчину - 4,2 % або 0,5 мекв/мл. Готують 20 мл. Доза - 4 мл/кг або 2 мекв/кг. Шлях введення - вена пуповини, за наявності доброї зворотної течії крові [14]. Не допускається введення цього препарату у трахею. Швидкість введення - повільно, не швидше, ніж 2 мл/кг/хв. Розчин натрію гідрокарбонату не можна вводити доти, поки не налагоджені ефективні вентиляція легень і перфузія тканин новонародженого [8].
Налоксону гідрохлорид на сьогодні також не розглядається як медикамент для стандартної реанімації новонароджених. Його введення не можна вважати засобом першої допомоги дитині з відсутнім самостійним диханням, якій насамперед потрібно розпочати вентиляцію під позитивним тиском [9, 14]. Уведення налоксону показане за наявності таких умов: 1) у дитини виявляється значне пригнічення дихання після того, як допоміжна вентиляція під позитивним тиском відновила нормальні ЧСС і колір шкіри; 2) анамнез матері містить інформацію про введення наркотичних препаратів протягом останніх 4 год. до народження дитини [14]. Рекомендована концентрація розчину - 1,0 мг/мл; рекомендована доза - 0,1 мг/кг; рекомендовані шляхи введення - перевагу надають ендотрахеальному або внутрішньовенному; внутрішньом'язовий або підшкірний також допустимі, але дія медикаменту буде сповільнена. Не можна призначати налоксон дитині від матері з підозрою на наркотичну залежність або від матері, яка перебуває на тривалому підтримуючому лікуванні наркотичними препаратами. Це може спричинити виникнення тяжких судом у новонародженого. Інші препарати, які призначали матері, такі як магнію сульфат або ненаркотичні анальгетики, а також засоби для наркозу, теж можуть пригнічувати дихання дитини, однак їх дія не блокуватиметься введенням налоксону [14].Якщо стан дитини не поліпшується, незважаючи на проведення ефективних вентиляції і непрямого масажу серця, а також правильне введення ліків, слід подумати про можливі механічні причини незадовільної реакції немовляти на реанімацію, такі як аномалії дихальних шляхів, пневмоторакс, діафрагмальна грижа або природжена хвороба серця (повний алгоритм реанімації новонароджених представлений на рисунку 2). Реанімацію новонародженого можна припинити, якщо, незважаючи на правильне і повне проведення всіх її заходів, у дитини відсутня серцева діяльність протягом 15 хв.[9]. Наявні дані дозволяють зробити висновок, що реанімація новонародженого після 10 хв. повної асистолії найчастіше закінчується смертю дитини або її виживанням із тяжкою інвалідністю [4].
Діти, які потребували значного об'єму реанімаційної допомоги, перенесли важкий стрес і мають ризик розвитку поліорганного ураження, що може бути очевидним не відразу. Отже, після проведення реанімаційних заходів новонародженого слід перевести у відділення (палату) інтенсивної терапії для подальшого спостереження і лікування [9, 14].Відображення реанімації в історії розвитку новонародженого має містити опис усіх проведених втручань із зазначенням ефективності і часу їхнього виконання [9].Наслідки ненадання потрібної реанімаційної допомоги новонародженому можуть бути фатальними або призвести до проблем, які триватимуть протягом усього подальшого життя людини. Своєчасна і вправна реанімація новонародженого, як правило, є ефективною, на відміну від аналогічних спроб щодо дітей старшого віку або дорослих. Цей успіх може виявитися одним із найвдячніших моментів у професійній діяльності медичного працівника. Однак винятково важливим є навчитися надавати реанімаційну допомогу новонародженому правильно, вдаючись до заходів втручання із доведеними безпечністю й ефективністю.
Література
[1] Наказ МОЗ України від 06.05.2003 р. № 194 "Про затвердження галузевої програми "Первинна реанімація новонароджених" на 2003-2006 роки".
[2] A randomised, controlled trial of two-thumb vs two-finger in a swine infant model of cardiac arrest/ P. K. Houri, L. R. Frank, J. J. Menegazzi, R. Taylor// Prehosp. emerg. care. - 1997. - V. 1. - P. 65-67.
[3] Burchfield D. J. Medication use in neonatal resuscitation// Clin. perinatol. - 1999. - V. 26. - P. 683-691.
[4] Casalaz D. M., Marlow N., Speidel B. D. Outcome of resuscitation following unexpected apparent stillbirth// Arch. dis. child. fetal neonatal Ed. - 1998. - V. 78. - P. F112-F115.
[5] Cochran Injuries Group Albumin Reviewers. Human albumin administration in critically ill patients: systemic review of randomised controlled trials// BMJ. - 1998. - V. 317. - P. 235-240.
[6] David R. Closed chest cardiac massage in the new-born infant// Pediatrics. - 1988. - V. 81. - P. 552-554.
Loading...

 
 

Цікаве