WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні принципи реанімації новонароджених - Реферат

Сучасні принципи реанімації новонароджених - Реферат

клапан обмеження тиску (на мішках обох типів), клапан контролю потоку (у мішку, що наповнюється потоком), а також додаткове використання манометра (з мішками обох типів) [14].Ефективність вентиляції визначають за рухами грудної клітки, даними аускультації, збільшенням ЧСС і поліпшенням кольору шкіри. Якщо є сумніви щодо ефективності вентиляції, потрібно перевірити прилягання маски до обличчя, повторно забезпечити прохідність дихальних шляхів (змінити положення голови, відсмоктати, вентилювати з трохи відкритим ротом), збільшити тиск вентиляції і передбачити потребу інтубувати трахею [9]. Перші 2-3 штучні вдихи виконують, створюючи тиск вентиляції > 30 см водн. ст., після чого продовжують вентиляцію з тиском на вдиху 15-40 см водн. ст. (залежно від наявності легеневої патології) і частотою 40-60 за 1 хв.Проведення ШВЛ мішком і маскою протягом кількох хвилин потребує введення ротошлункового зонда 8F, щоб запобігти роздуванню шлунка газом і наступній регургітації. Уводити зонд треба на глибину, що дорівнює відстані від перенісся до мочки вуха і від мочки вуха до мечоподібного відростка. Після введення зонда відсмоктують шприцом газ зі шлунка, зонд залишають відкритим і фіксують лейкопластирем до щоки. ШВЛ негайно відновлюють, накладаючи маску поверх зонда.
ШВЛ новонароджених під час реанімації завжди потрібно проводити 100 % киснем [9]. Хоча попередні висновки кількох біохімічних і клінічних досліджень свідчать за можливу доцільність використання для реанімації новонароджених кисню нижчої концентрації, наукових даних на користь цього недостатньо [9, 13]. Однак у разі відсутності кисню з будь-яких причин, за наявності відповідних показань слід розпочинати вентиляцію під позитивним тиском кімнатним повітрям [9].Після 30 с вентиляції легень під позитивним тиском знову визначають ЧСС і наявність самостійного дихання. Якщо визначення ЧСС проводять пальпацією основи пуповини, то вентиляцію у цей момент не зупиняють. Якщо ж ЧСС визначають за допомогою аускультації, то вентиляцію зупиняють на 6-й с. Подальші дії залежать від результатів цього визначення [9, 14].1. Якщо ЧСС і 100 уд./хв. за наявності самостійного дихання, поступово припиняють ШВЛ, зменшуючи її тиск і частоту, проводять тактильну стимуляцію, подають вільний потік кисню й оцінюють колір шкіри [9]. За відсутності самостійного дихання продовжують ШВЛ до його появи і передбачають потребу інтубувати трахею.2. Якщо ЧСС становить 60-99 уд./хв., продовжують штучну вентиляцію легень і передбачають потребу інтубувати трахею.3. Якщо ЧСС < 60 уд./хв., розпочинають непрямий масаж серця, продовжують штучну вентиляцію легень з частотою 30 за 1 хв. і передбачають потребу інтубувати трахею.Контроль ЧСС проводять кожні 30 с, поки частота не перевищить 100 уд./хв. і не встановиться самостійне дихання.
Інтубацію трахеї можна проводити на будь-якому з етапів реанімації, зокрема, якщо: 1) потрібно відсмоктати меконій із трахеї; 2) вентиляція мішком і маскою неефективна або довготривала; 3) потрібно полегшити координацію непрямого масажу серця і вентиляції; 4) потрібно вводити ліки ендотрахеально.
Окрім цього, показаннями для інтубації трахеї можна вважати підозру на наявність діафрагмальної грижі й екстремальну недоношеність. Момент проведення інтубації трахеї може також визначатися кваліфікацією реаніматолога [9].Приготування до виконання процедури повинні включати:1) вибір клинка ларингоскопа потрібного розміру (№ 0 для недоношених і №1 для доношених новонароджених), монтаж ларингоскопа і перевірку системи освітлення; 2) вибір трубки потрібного розміру (табл. 2); 3) вкорочення трубки до 13 см (необов'язково); 4) уведення в трубку провідника (необов'язково). Перевагу надають ендотрахеальним трубкам однакового діаметра. Провідник треба надійно фіксувати у трубці, щоб його кінець не потрапив назовні під час інтубації. Трахею інтубують через рот, використовуючи ларингоскоп з прямим клинком [9].
Основні етапи виконання процедури такі:1) забезпечують і фіксують правильне положення голови дитини; розпочинають подавання вільного потоку кисню;2) уводять клинок ларингоскопа вздовж правого краю язика, відтискаючи його до лівої половини рота і просуваючи клинок до заглиблення відразу за коренем язика;3) поволі піднімаючи клинок ларингоскопа, знаходять і фіксують у полі зору вхід до трахеї; уникають піднімання кінця клинка гойдальним рухом;4) щоб краще бачити, за потребою проводять відсмоктування;5) уводять трубку у правий кут рота; якщо зв'язки зімкнуті, чекають, поки вони розімкнуться; кінець ендотрахеальної трубки вводять до трахеї, вирівнюючи позначку голосової щілини на трубці з голосовими зв'язками;6) виймають клинок ларингоскопа з рота і провідник із трубки (якщо використовувався), надійно утримуючи трубку рукою;7) проводять початковий контроль положення інтубаційної трубки за наявністю симетричних рухів грудної клітки, даними аускультації аксилярних ділянок грудної клітки з обох боків і епігастральної ділянки, відсутністю ознак прогресивного збільшення живота, запотіванням трубки під час видиху, а також поліпшенням ЧСС, кольору шкіри й активності новонародженого [9];8) зауважують сантиметрову позначку на рівні верхньої губи і прикріплюють трубку лейкопластирем до обличчя дитини;9) вкорочують трубку, якщо вона виступає над рівнем верхньої губи більше, ніж на 4 см.Правильність глибини введення трубки перевіряють за формулою: сантиметрова позначка на трубці на рівні верхньої губи = величина маси тіла дитини у кг + число 6. Тривалість спроби інтубації трахеї не повинна перевищувати 20 с [9].
Непрямий масаж серця показаний, якщо ЧСС менша за 60 уд./хв. після 30 с ефективної ШВЛ 100 % киснем. Виконують непрямий масаж серця, натискаючи на нижню третину грудини, яка знаходиться нижче умовної лінії, що сполучає соски. Важливо не натискати на мечоподібний відросток, щоб запобігтирозриву печінки. Використовують два види техніки непрямого масажу, відповідно до яких на грудину натискають: 1) двома великими пальцями, при цьому решта пальців обох рук підтримують спину (метод великих пальців); 2) кінчиками двох пальців однієї руки: другого і третього або третього і четвертого; при цьому інша рука підтримує спину (метод двох пальців) [6].
Перевага надається методу великих пальців [2, 6]. Глибина натискувань має становити одну третину передньо-заднього діаметра грудної клітки, а частота - 90 за 1 хв. Важливим критерієм ефективності непрямого масажу серця слід вважати можливість пальпаторно визначити пульс [9]. Важливо координувати непрямий масаж серця зі ШВЛ, уникаючи одночасного проведення обох процедур, і не відривати пальці від поверхні грудної клітки у паузі між натискуваннями. Після кожних трьох натискувань на грудину роблять паузу для проведення вентиляції, після чого натискування повторюють. За 2 с потрібно зробити 3 натискування на грудину (90 за 1 хв.) і одну вентиляцію (30 за 1 хв.). Припиняють непрямий масаж серця, якщо ЧСС і і 60 уд./хв. [9, 14].
Застосування медикаментів рідко потрібне під час реанімації новонароджених [3]. Причиною брадикардії у дітей відразу після народження є недостатнє наповнення легень повітрям або дія значної гіпоксії. Отже, забезпечення ефективної вентиляції легень є найважливішим лікувальним заходом. Призначення ліків потрібно, якщо, незважаючи на адекватну вентиляцію легень 100 % киснем і проведення непрямого масажу серця протягом 30 с, ЧСС залишається меншою за 60 уд./хв. [9].У пологовому залі застосовують адреналін, засоби, що нормалізують об'єм крові, натрію гідрокарбонат і налоксон. Найшвидше ввести адреналін новонародженому під час
Loading...

 
 

Цікаве