WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні принципи реанімації новонароджених - Реферат

Сучасні принципи реанімації новонароджених - Реферат


Реферат на тему:
Сучасні принципи реанімації новонароджених
Від своєчасності й якості проведення реанімаційних заходів в пологовому залі значною мірою залежить результат ранньої постнатальної адаптації новонародженої дитини. Це впливає не лише на виживання немовлят у перші дні життя, але й на їхній подальший розвиток і показники здоров'я в наступні вікові періоди [1, 7, 9, 14].Відповідно до даних ВООЗ, близько 5-10 % усіх новонароджених потребують принаймні часткової реанімаційної допомоги в пологовому залі, 1-10 % вимагають проведення невідкладної штучної вентиляції легень (ШВЛ), а близько 1 % - повної реанімації, що включає непрямий масаж серця або введення ліків [12, 16].
У 2000 р. Міжнародною конференцією з серцево-легеневої реанімації і невідкладної кардіологічної допомоги були затверджені нові рекомендації щодо реанімації новонароджених, які вперше ґрунтувалися на даних доказової медицини [9]. У цих рекомендаціях проведено повний перегляд останнього чинного протоколу реанімаційної допомоги новонародженим, опублікованого у 1992 р. після попередньої конференції з серцево-легеневої реанімації [7]. Проведений міжнародною групою експертів ретельний аналіз результатів численних наукових досліджень став підставою для внесення суттєвих змін, які стосувалися не лише рекомендацій щодо виконання окремих реанімаційних процедур, але і загальних підходів до надання реанімаційної допомоги новонародженим.
Новий протокол реанімації новонароджених, який ґрунтується на згаданих рекомендаціях, нещодавно став чинним в Україні відповідно до наказу МОЗ України від 06.05.2003 р. № 194 [1].Передбачення потреби реанімації, відповідні приготування, правильна оцінка стану новонародженого і швидкий початок реанімації є критичними складовими успіху.
Приготування до надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому залі
На кожних пологах потрібна присутність принаймні одного медичного працівника, який зможе розпочати реанімацію і буде відповідати виключно за надання допомоги новонародженому. Або ця особа, або хтось інший із присутніх у пологовому залі повинні мати навики, потрібні для виконання всіх реанімаційних заходів, включаючи інтубацію трахеї і введення ліків. Якщо очікуються пологи високого ризику (табл. 1) і може виникнути потреба повної реанімації, необхідна присутність принаймні двох осіб лише для надання допомоги дитині - один фахівець повинен володіти усіма реанімаційними навиками, а інший (або інші) - бути спроможним(и) надати кваліфіковану допомогу основному реаніматологу. У випадку багатоплідної вагітності потрібна присутність декількох реанімаційних бригад відповідно до кількості плодів. Кожна реанімаційна бригада повинна мати визначеного керівника (неонатолог або інший найдосвідченіший лікар), а всі інші члени бригади повинні чітко знати свої обов'язки під час реанімації [9].Оскільки потребу надавати реанімаційну допомогу новонародженому не завжди можна передбачити, перед кожними пологами слід приготувати відповідне місце, необхідне обладнання, матеріали і ліки, завчасно увімкнути джерело променевого тепла, а також підібрати, змонтувати і перевірити функціонування реанімаційного обладнання.
Заходи після народження дитини
Негайно після народження кожної дитини потрібно швидко визначити, чи потребує вона реанімаційної допомоги. Таке визначення включає візуальні перевірку наявності меконіального забруднення, оцінку дихання, м'язового тонусу і кольору шкіри, а також класифікацію новонародженого як доношеного або недоношеного. Усі реанімаційні втручання повинні ґрунтуватися на результатах інтегральної оцінки клінічних даних, а не якогось одного показника. Оцінювання і дії під час реальної реанімації часто здійснюються паралельно, особливо якщо допомогу дитині надають декілька медичних працівників [9, 14].
Близько 90 % новонароджених є доношеними активними дітьми, які виявляють енергійні дихальні зусилля, голосно кричать і рухають кінцівками. Такі немовлята, як правило, не мають значних чинників ризику в анамнезі і народжуються після відходження чистих навколоплідних вод. Їх не потрібно терміново відокремлювати від матерів після народження, щоб провести початкові кроки реанімації. Тепловий захист таким дітям можна забезпечити викладанням на грудну клітку матері, висушуванням й укриванням сухою білизною. Тепло зберігається за рахунок безпосереднього шкірного контакту з матір'ю. Санацію верхніх дихальних шляхів, у разі потреби, можна провести лише витиранням слизових рота і носа дитини. Отже, за відсутності вагомих чинників перинатального ризику, немовля, яке після народження демонструє активну реакцію на дію оточуючого середовища, може залишатися з матір'ю і потребує лише стандартного догляду (зігрівання, забезпечення прохідності дихальних шляхів і висушування) [9].Натомість, показаннями для подальшого оцінювання стану новонародженого під джерелом променевого тепла і можливого втручання є:1) забруднення меконієм навколоплідних вод або шкіри новонародженого;2) відсутня або знижена реакція дитини на стимуляцію зовнішнього середовища;3) стійкий центральний ціаноз;4) передчасне народження [9, 14].
За наявності будь-якої із зазначених ознак новонароджений обов'язково потребує проведення реанімаційних заходів. Насамперед, його слід відділити від матері і перенести на реанімаційний стіл, під джерело променевого тепла, де розпочати виконання початкових кроків реанімації. Ці кроки передбачають:1) створення теплого і сухого середовища;2) забезпечення правильного положення і звільнення дихальних шляхів, особливо у випадку загрози аспірації меконію;3) висушування дитини і стимуляцію дихання з повторним забезпеченням правильного положення голови;4) подавання кисню (за потреби) [9].Запобігання втратам тепла має критичне значення для новонароджених, оскільки холодовий стрес підвищує споживання кисню і знижує ефективність реанімації. Водночас потрібно уникати гіпертермії, яка може спричинити дихальну депресію немовляти. Незважаючи на те, що у кількох нещодавно проведених експериментальних і клінічних дослідженнях продемонстровано, що церебральна гіпотермія може запобігати ушкодженню мозку у новонароджених з асфіксією, наукових даних все ще недостатньо, щоб рекомендувати стандартне застосування цього методу як ефективне і безпечне втручання [9].
Наявність меконіального забруднення навколоплідних вод і стан новонародженого визначають певні особливості проведення початкових кроків реанімації. Якщо новонароджений потребує допомоги, навколоплідні води були чистими і на шкірі дитини немає залишків меконію, потрібно:1. Помістити дитину під джерело променевого тепла на теплу пелюшку.2. Забезпечити прохідність дихальних шляхів: положення на спині або на боці з помірно розігнутою назад головою; це положення краще фіксується підкладеним під плечі валиком.3. Відсмоктати секрет і слиз спочатку з рота, потім із носа. У випадку значного накопичення секрету доцільно під час відсмоктування повернути голову дитини на бік. Під часвідсмоктування, особливо у разі використання катетера, слід бути обережним і не вводити його надто енергійно або глибоко. Стимуляція задньої стінки глотки протягом перших декількох хвилин після народження може викликати вагусну реакцію (тяжку брадикардію або апное), а також затримку самостійного дихання [9]. Короткочасного, делікатного відсмоктування грушею, як правило, достатньо для видалення секрету і слизу. Якщо під час відсмоктування у новонародженого з'явилася брадикардія, потрібно припинити маніпуляцію і знову оцінити ЧСС [14].4. Швидкими промокальними рухами через пелюшку
Loading...

 
 

Цікаве