WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні принципи діагностики та лікування вроджених вад нирок і сечових шляхів у дітей - Реферат

Сучасні принципи діагностики та лікування вроджених вад нирок і сечових шляхів у дітей - Реферат

сечового міхура - вроджена відсутність його передньої стінки і відповідної за розміром та локалізацією частини передньої черевної стінки. Ця вада зустрічається в одного з 40-50 тис. новонароджених. В Україні кожного року народжується 15-16 дітей з екстрофією сечового міхура. Співвідношення хлопчиків і дівчаток становить 3:1. Етіологія вади невідома.
Єдиним раціональним методом лікування екстрофії слід вважати хірургічний. Існує багато способів хірургічного лікування вади, які можна поділити на дві групи: 1) відновлення порожнини сечового міхура, сфінктерного апарата і сечівника з місцевих тканин; 2) створення артифіціального сечового міхура з різних ділянок шлунково-кишкового тракту. Оптимальний вік дитини для початку лікування від 2-7 днів до 3 міс.
Гіпоспадія - вроджена недорозвиненість сечівника, що характеризується відсутністю різних за довжиною відрізків його дистальної частини, дистопією зовнішнього отвору сечівника на вентральній поверхні статевого члена, калитки чи промежини, заміщенням відсутньої частини уретри рудиментарними рубцями (хордою), що викривляють статевий член у напрямку до калитки. Гіпоспадія спостерігається в одного з 300-450 новонароджених хлопчиків. У дівчаток ця вадазустрічається рідко.
Встановити наявність гіпоспадії неважко. У клінічній класифікації гіпоспадії закладений принцип визначення ступеня вади за локалізацією зовнішнього отвору уретри і вираженістю викривлення статевого члена. Різноманітність клінічних форм гіпоспадії найбільш повно відображає класифікація Н. Е. Савченка (1962):
I - гіпоспадія голівки (прихована, гіпоспадія вінцевої борозни);
II - гіпоспадія статевого члена (біляголівчаста, дистальна, середньої і проксимальної третини статевого члена);
III - члено-калиткова гіпоспадія;
IV - калиткова гіпоспадія (дистальної і середньої третини калитки, калитково-промежинна);
V - промежинна гіпоспадія.За нашими даними, гіпоспадія голівки складає 14,3 %, гіпоспадія статевого члена - 42,7 %, члено-калиткова - 18,5 %, калиткова - 21,4 %, промежинна - 3,1 %. Найбільша деформація статевого члена спостерігається при члено-калитковій, калитковій і промежинній гіпоспадії.
Лікування гіпоспадії - тільки хірургічне. В Україні щорічно виконують 1100-1300 різних реконструктивно-пластичних операцій з приводу гіпоспадії у дітей. Одноетапне оперативне лікування гіпоспадії передбачає одночасне радикальне висічення рудиментарних рубців кавернозних тіл (хорди), створення шкірного сегмента сечівника і формування його зовнішнього отвору на верхівці голівки статевого члена. Довжина шкірної частини уретри коливається, за нашими даними, в межах 1-8 см. Найбільш сприятливий період для одноетапного хірургічного лікування гіпоспадії - від 10 міс. до 1,5 року. У цієї вікової категорії дітей сприятливими факторами для одноетапної уретропластики є: рудиментарні рубці (хорда) з'єднані з кавернозними тілами пухкими перетинками і легко видаляються; кавернозні тіла досить малого діаметра і висоти відносно надлишку шкіри статевого члена як пластичного матеріалу; діти в такому віці не соромляться вади органа, що попереджує психічну травму в старшому віці.
Клапани задньої частини уретри. Ця вада зустрічається в одного з 40 тис. народжених хлопчиків. Клапани задньої уретри бувають різними за формою, локалізацією і кількістю: у вигляді півмісяцевих складок, тонких перетинок, лійки, розташовані вище або нижче сім'яного горбика, з однієї чи обох його сторін. Особливості анатомічної будови (ввігнутою поверхнею орієнтовані до шийки сечового міхура) клапанів сприяють порушенню антеградного току сечі. Ступінь зміни уродинаміки залежить від форми і кількості клапанів. Водночас не виявлено порушення прохідності сечівника в ретроградному напрямку, тому ретроградна уретрографія або обстеження уретри бужом не дозволяє діагностувати клапани задньої частини уретри.
Ця вада починає проявлятися в перші місяці після народження дитини. Основним симптомом є порушення сечовипускання - акт сечовипускання супроводжується натужуванням дитини, струмінь сечі в'ялий, тонкий, нерідко у вигляді окремих крапель. Сечовий міхур пальпується над симфізом. Зазначені прояви хвороби часто супроводжуються періодами гіпертермії (38-40 °С) і явищами загальної інтоксикації. Вирішальне значення для діагностики клапанів задньої частини уретри має мікційна цистоуретрографія і уретроскопія.
Клапани задньої частини уретри видаляють трансуретрально за допомогою дитячого цистоуретроскопа діаметром Ch10-13. Існують три можливості зруйнувати клапани трансуретральним доступом:
1) спеціальним мікроножем;
2) електрорезекцією;
3) електрокоагуляцією.
Висновки
Успішному лікуванню дітей з ВВСШ і профілактиці ускладнень сприяє рання діагностика шляхом широкого охоплення УЗД вагітних жінок, а у випадках виявлення вади у плода - ідентифікація її нозологічної форми, визначення характеру і ступеня порушень уродинаміки сечових шляхів у ранньому періоді після народження дитини, виключно в умовах спеціалізованого дитячого урологічного стаціонару. Це стосується також дітей з лейкоцитурією, розладами сечовипускання та різними видами нетримання сечі. Неприпустимою в цих випадках є заспокійлива тактика лікаря при первинному огляді таких дітей з висновком про те, що зазначені симптоми самоліквідуються з ростом і розвитком дитини. Необхідно пам'ятати, що за зазначеними клінічними проявами можуть критися вроджені вади сечових шляхів.
Література
[1] Возіанов О. Ф., Сеймівський Д. А., Бліхар В. Є. Вроджені вади сечових шляхів у дітей. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.
[2] Державин В. М., Казанская И. В., Вишневский Е. Л. и др. Диагностика урологических заболеваний у детей. - М.: Медицина, 1984.
[3] Джавад-Заде М. Д., Державин В. М. Нейрогенные дисфункции мочевого пузыря. - М.: Медицина, 1989.
[4] Долецкий С. Я., Гельд В. Г. Современные аспекты неонатальной урологии// Вопросы детской урологии. - Таллин, 1991. - С. 24-25.
[5] Петербургський В. Ф., Сеймівський Д. А., Гуйван Г. І. Ультразвукова кількісна оцінка ефективності лікування обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів у дітей// Урологія. - 1999. - Т. 3, № 4. - С. 36-40.
[6] Сеймівський Д. А., Петербургский В. Ф., Пирогов В. О. та ін. Клінічні варіанти порушень уродинаміки при мегауретері у дітей// Урологія. - 1997. - Т. 1, № 1. - С. 38-42.
Loading...

 
 

Цікаве