WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні погляди на лікуванння гострих кишкових інфекцій у дітей - Реферат

Сучасні погляди на лікуванння гострих кишкових інфекцій у дітей - Реферат

реплікації ротавірусів, фіксує та сприяє виведенню нерозщеплених у кишечнику дисахаридів [12, 16].
Важливою перевагою алюмосилікатних сорбентів є те, що вони не впливають на розвиток біфідобактерій, лактобактерій, що дає змогу зберегти склад нормальної мікрофлори кишечника при їх застосуванні [5].
Важливою складовою при лікуванні ГКІ у дітей є регідратаційна терапія. Своєчасна і адекватна регідратаційна терапія є найважливішою і першочерговою ланкою у лікуванні ГКІ, як секреторних, так і інвазивних. Її раннє застосування є однією з головних умов швидкого та успішного лікування ГКІ.При проведенні регідратаційної терапії перевагу надають оральній регідратації. Оральна регідратація є високоефективним, простим, доступним у домашніх умовах, недорогим методом. Необхідно наголосити, що оральна регідратація найбільш ефективна при її застосуванні з перших годин від початку захворювання.Проведення оральної регідратації при ГКІ повинно бути першим лікувальним заходом у домашніх умовах, при перших симптомах захворювання. Раннє призначення оральних розчинів дозволяє у більшої частини дітей знизити відсоток госпіталізації, попередити розвиток тяжких форм ексикозу. Протипоказань до проведення оральної регідратації не існує.Згідно з рекомендаціями ВООЗ оптимальним складом розчинів для оральної регідратації є:Натрій - 60 мМ/лКалій - 20 мМ/лБікарбонати - 10 мМ/лГлюкоза - 110 мМ/лОсмолярність розчину - 250 мосМ/л.
Постійними складовими розчинів для оральної регідратації є глюкоза, хлорид натрію, хлорид калію та бікарбонати. Механізм їх дії базується на поглинанні ентероцитами кишечника глюкози, бікарбонатів, іонів натрію та хлору, а разом з ними і води. Цей процес називається симпортним ефектом [8].Вміст натрію і калію у розчинах для оральної регідратації має відповідати їх середнім втратам при ГКІ. Концентрація глюкози повинна сприяти резорбції води не тільки у кишечнику, але і в канальцях нирок. Оптимальне всмоктування води з порожнини кишечника здійснюється з ізотонічних і легких гіпотонічних розчинів з осмолярністю 200-250 мосМ/л. У зв'язку з високою концентрацією глюкози, високою осмолярністю і неадекватною концентрацією натрію, при проведенні оральної регідратації не рекомендується застосування фруктових соків, солодких газованих напоїв (кока-кола тощо) [7].На сьогодні відомо три покоління препаратів, призначених для оральної регідратації. Перше покоління - це відомий розчин ВООЗ, що містить 3,5 г хлориду натрію, 2,5 г соди, 1,5 г хлориду калію і 20 г глюкози. Як виявили подальші дослідження, діти з діареєю втрачають менше натрію і більше калію, ніж отримують із розчинами для оральної регідратації І покоління. Останні мають відносно високу осмолярність, сода, яка міститься в них, нестійка у розчинах. Розчини ІІ покоління більш адаптовані для дітей. У них міститься більше калію, менше глюкози, сода замінена на цитрат натрію. За своїм складом вони ближчі до електролітного складу випорожнень дитини, що надає їм перевагу використанні у дітей, а також є більш стійкими при збереженні. Обидва покоління розчинів, хоч і ефективні для проведення регідратації, проте не сприяють зниженню об'єму і частоти випорожнень при діареї.У подальшому було доведено, що більш виражений симпортний ефект мають деякі амінокислоти (аланін тощо), коротколанцюгові полімери глюкози, які містяться у борошні злакових (рис, пшениця, кукурудза). Зазначені вище речовини сприяють більш ефективному і швидкому всмоктуванню іонів хлору, натрію та води з кишечника та поверненню її у кров'яне русло, ніж при використанні розчинів для оральної регідратації перших двох поколінь [20].
При ГКІ, що перебігають з ексикозом III ступеня, з багаторазовим блюванням, анорексією, відмовою дитини від пиття, оральну регідратацію комбінують із проведенням парентеральної. З цією метою частіше використовують розчини 5 % глюкози та ізотонічний розчин хлориду натрію. Співвідношення цих розчинів залежить від типу дегідратації: гіпертонічна, гіпотонічна чи ізотонічна.При визначенні необхідного об'єму парентеральної регідратації та складу розчинів необхідно враховувати:- добову потребу дитини в рідині та електролітах;- ступінь дегідратації хворого;- рівень дефіциту рідини та електролітів у хворого;- поточні втрати рідини та електролітів під час захворювання [14].
Застосування протиблювотних і антидіарейних засобів при ГКІ у дітей (імодіум, лоперамід, церукал тощо) має бути обрежним. Діарея та блювання при ГКІ є захисною реакцією організму, спрямованою на прискорене виведення з нього патогенних мікроорганізмів та їх токсинів. Зниження перистальтики кишечника при ГКІ може сприяти погіршенню стану хворого, наростанню явищ токсикозу. Призначення вищезазначених препаратів необхідне лише за умови, що регідратаційна терапія не встигає поповнювати втрачені організмом речовини. З тієї самої причини слід вкрай обережно призначати спазмолітики і деякі ентеросорбенти, особливо вугільні. Вони також можуть послаблювати перистальтику кишечника та затримувати виведення токсинів з організму [7].
Останнім часом змінилися погляди щодо доцільності промивання кишечника і застосування очисних клізм. Проведення щоденних очисних клізм сприяє додатковому подразненню слизової оболонки кишечника, особливо за наявності в ньому запального процесу, що, в свою чергу, сприяє подовженню періоду гострої діареї, коліту і значно сповільнює процеси репарації слизової оболонки. Промивання шлунка у дітей показані лише в перші години харчової токсикоінфекції або гострого гастроентериту з метою видалення токсинів до їх всмоктування.
Література
[1] Андрейчин М. А., Гебеш В. В., Івахів О. В. та ін. Використання ентеросорбентів у комплексному лікуванні хворих на гострі кишкові інфекції. Метод. реком. - Тернопіль, 1992. - 18 с.
[2] Андрейчин М. А., Ивахив О. Л. Бактериальные диареи. - К.: Здоров'я, 1998. - 412 с.
[3] Бережной В. В., Крамарев С. А., Мартынюк В. Ю. и др. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции// Здоровье женщины. - 2002. - № 4. - С. 79-92.
[4] Воробьева Л. И. Пропионовокислые бактерии. - М.: Медицина, 1999. - 300 с.
[5] Воротынцева Н. В., Горелов А. В., Тартаковская Р. А и др. Клинико-экспериментальное обоснование использования энтеросорбента смекты в комплексной терапии острых кишечных инфекций у детей// Педиатрия. - 1992. - № 7. - С. 46-48.
[6] Горелов А. В., Милютина Л. Н., Усенко Д. В. Лечение острых кишечных инфекций у детей. Руководство для врачей. - М., 2002. - 48 с.
Loading...

 
 

Цікаве