WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні підходи до діагностики та лікування кашлю у дітей - Реферат

Сучасні підходи до діагностики та лікування кашлю у дітей - Реферат

анестезуючі засоби використовуються лише в умовах стаціонару за обґрунтованими показаннями, зокрема, для гальмування кашльового рефлексу при проведенні бронхоскопії або бронхографії.
Широко розповсюджені в дитячій практиці відхаркувальні засоби. Механізм їх дії заснований, в основному, на видаленні бронхіального секрету з дихальних шляхів внаслідок зниження його в'язкості при збільшенні об'єму. Посилення секреції слизу відбувається за рахунок рефлекторного подразнення залоз слизової оболонки бронхів.У сучасній педіатрії широко застосовуються найрізноманітніші форми лікарських препаратів: відвари, настої, чаї, таблетки, еліксири, сиропи, краплі тощо. Широке застосування мають рекомендації народної медицини щодо використання таких трав, як коріння алтею, плоди анісу, трава і паростки багульнику, кореневище і коріння див'ясилу, трава материнки, листя мати-й-мачухи, листя подорожнику, коріння солодки, соснові бруньки, трава термопсису, трава тім'яну, трава фіалки трибарвної тощо. Український фармацевтичний ринок має багато препаратів на основі цих та інших фітозасобів.
Такі препарати резорбтивної дії, як калію йодид, ряд рослинних препаратів (тім'ян, росянка, термопсис, іпекакуана та ін.) мають і пряму дію на секреторні бронхіальні клітини, підсилюючи секрецію слизу і збільшуючи його об'єм. Частково активізується моторна функція бронхіол і війчастого епітелію слизової оболонки бронхів.
Однак рослиннепоходження лікарського засобу ще не означає його повної безпеки для дитини, особливо раннього віку. Наприклад, препарати іпекакуани сприяють значному збільшенню об'єму бронхіального секрету, підсилюють блювотний рефлекс. Також підсилює блювотний і кашльовий рефлекси трава термопсису. Аніс, солодка і материнка мають досить виражений послаблюючий ефект і не рекомендуються за наявності у хворої дитини діареї.
Ефективно розріджують бронхіальний секрет внаслідок зміни структури слизу бронхосекретолітичні (муколітичні) засоби, зокрема, протеолітичні ферменти і синтетичні муколітики (табл. 2).
Ацетилцистеїн, карбоцистеїн, N-ацетилцистеїн, бромгексин і амброксол порушують цілісність дисульфідних зв'язків кислих мукополісахаридів мокротиння, тим самим розріджуючи його. Зниження в'язкості слизу полегшує виділення мокротиння з дихальних шляхів. Отже, муколітики є препаратами вибору за наявності в'язкого, слизово-гнійного або гнійного мокротиння, у дітей зі зниженим синтезом сурфактанту (при недоношеності, тривалому перебігу бронхіту, пневмонії, муковісцидозі, дефіциті a1-антитрипсину тощо).До мукорегуляторів, що стимулюють утворення сурфактанту, належать бромгексин і амброксол. Сурфактант як антиателектатичний чинник забезпечує стабільність альвеолярних клітин у процесі дихання, захищає їх від дії зовнішніх несприятливих чинників.
Гвайфенезин займає проміжне положення між секретомоторними і муколітичними препаратами. Дія його базується на зниженні поверхневого натягнення і прилипання мокротиння до слизової бронхів, зниженні її в'язкості за рахунок деполімеризації кислих мукополісахаридів слизу, а також здатності збільшувати секрецію слизу.
При кашлі з явищами бронхоспазму дитині призначають бронхолітичні засоби (табл. 2). При цьому не дозволяється застосовувати протикашльові препарати центральної дії і муколітики типу ацетилцистеїна, за показаннями можуть бути використані відхаркувальні засоби.
При бронхіальній астмі лікування слід проводити згідно з Консенсусом по лікуванню і профілактиці бронхіальної астми (ІІ з'їзд пульмонологів України, 1998) та Національною програмою лікування та профілактики бронхіальної астми (Україна, 2000).Особливо вдумливого ставлення з боку лікаря вимагає використання комбінованих препаратів від кашлю. Здебільшого до їх складу входять: противокашльовой препарат центральної дії, антигістамінний, відхаркувальний засоби і деконгестант. Часто вони мають також бронхолітичні, антипіретичні та антимікробні компоненти. Такі препарати полегшують різні симптоми, зокрема, при проявах гострої респіраторної інфекції, але нерідко в деяких комбінованих препаратах можуть поєднуватися протилежні за своєю дією медикаментозні засоби, наприклад, антигістамінні та відхаркувальні препарати, що вимагає обережності при їх призначенні.
Засоби, що можуть призначатися при порушенні циркуляції в легенях (кардіоінотропні, сечогінні препарати), застосовуються при кардіогенному характері кашлю, пов'язаному з наявністю серцевої недостатності. Застосування симпатоміметичної підтримки серцевої діяльності (дофаміну, добутаміну) можливе лише в умовах відділення реанімації та інтенсивної терапії під ретельним моніторингом.
Отже, при курації дитини з кашлем лікар має пам'ятати і виконувати такі правила:1. Лікування кашлю показане лише у випадках, коли він погіршує самопочуття та загальний стан дитини.2. Терапію слід починати з усунення причини кашлю. Її метою має бути лікування захворювання, що спричинило появу кашлю, а не лише усунення цього симптому.3. У будь-якому випадку слід пильну увагу приділяти питанням якості повітря, яким дихає дитина, адекватній регідратації пацієнта, забезпеченню у нього носового дихання.4. Обов'язковим є вдумливе ставлення лікаря до призначення препаратів, ні в якому разі не вдаючись до шаблонного підходу: так, відхаркувальні засоби показані для очищення трахеобронхіального дерева, протикашльові - при тривалому сухому непродуктивному кашлі, бронхолітичні - при бронхоспастичному синдромі тощо.
Прогноз при кашлі у дітей залежить від причини, що його викликала. У більшості випадків практики клінічної педіатрії він є сприятливим.
Література
[1] Вилковыский Ф. А., Верткин А. Л., Городецкий В. В. и др. Клиническая фармакология кашля// Международный медицинский журнал. - 1997. - № 3. - С. 41-45.
[2] Компедиум. Лекарственные препараты 2001/2002. - К.: Морион, 2001. - 1536 с.
[3] Педиатрия: Пер. с англ./ Под ред. Дж. Грефа. - М.: Практика, 1997. - 911 с.
[4] Самсыгина Г. А. Как лечить кашель у детей// Лечащий врач. - 2000. - № 3. - С. 32-37.
[5] Хертл М. Дифференциальная диагностика в педиатрии: Пер. с нем. В 2-х тт. Том ІІ. - М.: Медицина, 1990. - 511 с.
[6] The 5 Minute Pediatric Consult. Ed.: M.William Schwartz. Williams & Wilkins. - 1997. - P. 16-17.
Loading...

 
 

Цікаве