WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні аспекти функціональної нейрохірургії - Реферат

Сучасні аспекти функціональної нейрохірургії - Реферат

найбільш частим хірургічним втручанням при епілепсії. При цій операції резекція розповсюджується на 4,0-5,5 см назад від скроневого полюса. Виконується резекція мигдалини, переднього гіпокампу та кори передніх відділів скроневої частки. В багатьох випадках такі операції проводяться під "wake-up" анестезією. Тобто під час резекції хворий не спить, проводиться картування функціонально-важливих зон мозку, зокрема центру мови.
Селективна амигдалогіпокампектомія виконується хворим з вогнищевою патологією. Наприклад, у випадках медіального скроневого склерозу або при пухлинах медіаноскроневої локалізації. При таких операціях значно меншим є ризик виникнення дефіциту полів зору, дисфазії, розладів пам'яті. Якщо контроль за нападами після такої операції є недостатнім, вона може бути доповнена більшою резекційною операцією.
Топектомія є видаленням епілептогенного вогнища скроневої або позаскроневої локалізації.Найчастіше такими вогнищами можуть бути малодиференційовані гліоми (гангліоми, кавернозні ангіоми, дисембріопластичні нейроектодермальні пухлини), післятравматичні рубці, локальні енцефаліти, кортикальна дисплазія, порушення нейрональної міграції. При локалізації епілептогенного вогнища біля функціонально-важливих зон мозку топектомія проводиться під "wake-up" анестезією.
Метою кальозотомії є попередження поширення епілептичної активності з однієї півкулі у другу. Показаннями до кальозотомії є атонічні напади за відсутності вогнищевого ураження, а також випадки виявлення білатеральної синхронізованої епіактивності. Частіше це спостерігається при криптогенних або симптоматичних генералізованих нападах (наприклад, синдром Леннокс-Гасто). Проводять часткову або повну резекцію мозолистого тіла [11]. Така операція рідко спричиняє повне припинення нападів, проте результати доволі позитивні. Ускладнення, що спостерігаються після кальозотомії, здебільшого транзиторні; це можуть бути розлади мови, геміпарез або апраксія.
Гемісферектомія проводиться у дитячому віці, у випадках швидкого прогресування епілепсії. Питання щодо виконання такої операції має розглядатися за наявності ряду факторів, а саме: одностороннього вогнищевого ураження, геміпарезу, односторонньої епілептичної активності, геміатрофії прогресуючих психоінтелектуальних розладів. У таких випадках найчастіше вогнищеві ураження спричиняються вродженими мальформаціями, енцефалітом Расмуссена, хворобою Штурге-Вебера, а також вторинними змінами внаслідок судинної патології. Інфекція, гідроцефалія, інтраопераційні гемодинамічні розлади є найчастішими ускладненнями такої операції [15].
Метою субпіальної резекції є попередження поширення епіактивності, коли епілептогенне вогнище знаходиться у функціонально-важливих зонах мозку. Такі втручання досить поширені, проте результати субпіальної резекції менш задовільні у порівнянні з іншими резекційними операціями.
На сучасному етапі розвитку нейрохірургії все більшого значення набувають методики малоінвазивних хірургічних втручань. У порівнянні з класичними операціями, малоінвазивні не є довготривалими, не потребують інтенсивного анестезіологічного забезпечення, мають значно менший ризик розвитку транзиторного або стійкого неврологічного та психічного дефектів. Щодо питання епілепсії, це стосується виконання стереотаксичних операцій, радіохірургічних втручань з використанням Гамма Ножа, а також електростимуляційних оперативних втручань.
Найбільш поширеним мініінвазивним методом хірургічного лікування епілепсії залишаються стереотаксичні операції [6, 8]. Результати стереотаксичного лікування епілепсії вперше опублікував Spiegel (1958). При таких операціях перевага надається деструкції глибинних структур скроневої частки [12]. Стереотаксичні операції мають ряд переваг. Насамперед, це їх низька травматичність, а також низький ризик розвитку психічних розладів, які зустрічаються при резекційних операціях. При таких втручаннях виконується деструкція лише визначених структур, можна ввести глибинні електроди у попередньо заплановані структури. Це забезпечує широкі можливості для діагностики та локалізації епілептогенного вогнища, надає можливість використовувати різні нейрофізіологічні дослідження.
При скроневій епілепсії, яка супроводжується психоемоційними та інтелектуальними розладами, частіше виконується деструкція мигдалевидного комплексу. Проводиться двовогнищева деструкція. При частих поліморфних нападах ефективною є деструкція мигдалевидного комплексу та вентро-латеральних ядер зорового бугра. Явища агресивності та подразливості добре корегуються виконанням двосторонньої цингулотомії. При скроневій епілепсії ефективними є гіпокампотомія та форнікотомія, суть якої полягає в деструкції склепіння мозку.
У Росії такі операції започаткував Е. І. Кандель (1965), Н. П. Бехтерєв (1967), в Україні - О. О. Лапоногов (1971). Такі хірургічні втручання набули широкого застосування в Україні. На третьому Міжнародному Конгресі нейрохірургів країн Причорномор'я (2001 рік) професор О. О. Лапоногов доповів про результати понад 4,5 тисяч стереотаксичних операцій, серед яких - більше 700 хворих на епілепсію. Результати хірургічного лікування епілепсії у відділенні функціональної нейрохірургії Інституту нейрохірургії неодноразово доповідалися на республіканських та міжнародних семінарах, конференціях, конгресах, а також публікувалися у медичних виданнях [3]. Широкого застосування набули комбіновані операції деструкції глибинних мозкових структур та трансплантації ембріональної нервової тканини. Особливо ефективними вони є за наявності значних психо-інтелектуальних розладів у дітей, хворих на епілепсію.
Стереотаксична радіохірургія в лікуванні епілепсії з використанням установки Гамма Ніж ефективно використовується при певних ураженнях головного мозку, які супроводжуються епілептичними нападами (медіальний скроневий склероз, кавернозна ангіома, гамартома гіпоталамусу).Метою всіх електростимуляційних хірургічних втручань при епілепсії є посилення гальмівних процесів в окремих мозкових структурах, які спричиняють інгібуючий вплив на міжпароксизмальну діяльність епілептичного вогнища, на виникнення, розповсюдження та генералізацію епілептичних розрядів. Довготривалі стимулюючі електроди імплантувалися здебільшого у головку хвостатого ядра, мозочок (зубчате ядро, передні відділи кори), субталамічне ядро.
Серед електростимуляційних хірургічних втручань провідна роль належить стимуляції блукаючого нерва (СБН), за якої не виконується операція на мозкових структурах. Найкращими кандидатами до
Loading...

 
 

Цікаве