WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Стандарти клінічного застосування холтерівського моніторування ЕКГ - Реферат

Стандарти клінічного застосування холтерівського моніторування ЕКГ - Реферат


Реферат на тему:
Стандарти клінічного застосування холтерівського моніторування ЕКГ
Холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ-ЕКГ) - один з найбільш інформативних і доступних неінвазивних методів діагностики ІХС, порушень ритму та провідності серця, а також оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань. В Україні існує очевидна потреба в розробці та впровадженні стандартів використання ХМ-ЕКГ. З огляду на це в статті розглядається еволюція клінічного застосування ХМ-ЕКГ. Детально аналізуються основні показання для здійснення цього методу дослідження, зокрема, оцінка симптомів, які можуть бути пов'язані з порушеннями серцевого ритму та провідності; стратифікація ризику у пацієнтів із структурними захворюваннями серця без симптомів аритмії; оцінка ефективності лікування аритмій серця; оцінка функції імплантованих пристроїв; діагностика та оцінка ефективності лікування ішемії міокарда.
Серед впроваджених останнім часом інструментальних методів діагностики кардіологічних захворювань одним з найбільш поширених та доступних стало холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ-ЕКГ). З огляду на поєднання неінвазивності та високої інформативності, можливостей використання у стаціонарних та амбулаторних умовах, ХМ-ЕКГ широко застосовують для діагностики ІХС, порушень ритму та провідності серця, а також оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань. Потреба в розробці та впровадженні стандартів використання ХМ-ЕКГ в Україні очевидна. Передусім, необхідно систематизувати можливості та обмеження ХМ-ЕКГ, оцінити його місце серед інших методів виявлення кардіологічної патології. Крім того, у період впровадження елементів страхової медицини важливо чітко визначити показання для здійснення цього методу дослідження, а також клінічні ситуації, коли воно не виправдане. Очевидно, зручною основою для розробки вітчизняних рекомендацій з ХМ-ЕКГ можуть стати стандарти з амбулаторної електрокардіографії, запропоновані у 1999 році Американською колегією кардіологів та Американською кардіологічною асоціацією (ACC/AHA) [10].
Еволюція застосування методу
Холтерівське (амбулаторне, добове) моніторування ЕКГ - тривала реєстрація ЕКГ в умовах повсякденної активності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису. Важливим напрямком розвитку методу стало поліфункціональне моніторування, при якому, поряд з ЕКГ, реєструють артеріальний тиск та інші фізіологічні параметри. Згідно з рекомендаціями АСС/АНА [10] для діагностики більшості аритмій достатньо моніторування ЕКГ протягом 24 годин, тоді як для виявлення та належної кількісної оцінки ішемії - протягом двох діб. Для виявлення пароксизмальних порушень ритму, які виникають з періодичністю 1-2 рази на місяць, доцільно застосовувати особливі типи реєстраторів. Їх активація може здійснюватися обстежуваним у момент виникнення певних симптомів. У цьому випадку моніторування ЕКГ триває протягом 30-40 діб, а загальна тривалість збережених у пам'яті епізодів ЕКГ становить 45-50 хвилин.
У протоколі результатів холтерівського моніторування ЕКГ подається інформація про характеристики синусового ритму, кількісну та якісну оцінку виявлених порушень ритму і провідності, змін процесів реполяризації, взаємозв'язок виявлених подій та клінічної симптоматики. Розширене заключення може додатково включати оцінку роботи ЕКС, імплантованого кардіовертера-дефібрилятора (ІКД), аналіз варіабельності серцевого ритму (ВРС), пізніх потенціалів шлуночків, варіабельності інтервалу QT та деякі інші параметри [2]. Основні показання для здійснення холтерівського моніторування ЕКГ:· оцінка симптомів, які можуть бути пов'язані з порушеннями серцевого ритму та провідності;· стратифікація ризику у пацієнтів із структурними захворюваннями серця без симптомів аритмії;· оцінка ефективності лікування аритмій серця;· оцінка функції імплантованих пристроїв;· діагностика та оцінка ефективності лікування ішемії міокарда.
Оцінка симптомів, які можуть бути пов'язані з порушеннями серцевого ритму та провідності
Найпоширеніше показання для ХМ-ЕКГ - наявність симптомів, які часто виникають при аритміях (таблиця 1). При здійсненні ХМ-ЕКГ з метою діагностики аритмій та порушень провідності серця можливі такі варіанти співвідношення симптомів і змін ЕКГ: 1. Типові симптоми з'являються одночасно з документованими епізодами, які можуть бути причиною цих відчуттів. Такий результат ХМ-ЕКГ має найбільшу діагностичну цінність. 2. Наявність симптомів, які не супроводжуються аритмією. Такий результат також корисний для вибору тактики ведення хворих, оскільки свідчить про відсутність зв'язку симптомів з порушеннями серцевого ритму. 3. Відсутність симптомів під час документованих порушень ритму. У цьому випадку зв'язок аритмії та симптомів, які спостерігалися раніше, залишається нез'ясованим. 4. Відсутність документованих порушень ритму і змін у суб'єктивному статусі пацієнта під час здійснення ХМ-ЕКГ. Такий результат слід вважати неінформативним [10].
Діагностика дисфункції синусового вузла (ДСВ) і порушень атріовентрикулярної (АВ) провідності
Метод ХМ-ЕКГ може мати вирішальне значення у діагностиці порушень збудливості і провідності серця. Підозра на ДСВ виникає у випадках, коли за відсутності істотних порушень АВ провідності середньодобова частота серцевих скорочень (ЧСС) становить менше 50 ударів на хвилину, або коли мінімальна ЧСС протягом доби становить менше 40, а під час фізичних навантажень не перевищує 90 ударів на хвилину. При ДСВ можливі післяекстрасистолічні (післятахікардитичні) паузи, які тривають понад 1,8 сек. На фоні вираженої брадикардії і пауз можуть виникати замісні комплекси, міграція водія ритму, пароксизми миготливої аритмії та інших надшлуночкових аритмій ("синдром тахікардії-брадикардії"). Порівняно із звичайною ЕКГ, здійснення ХМ-ЕКГ істотно збільшує ймовірність виявлення цих подій.
Синоатріальна (СА) блокада найчастіше виявляється у нічні години. За допомогою ХМ-ЕКГ діагностують СА блокаду ІІ ступеня. Періодика Венкебаха характеризується послідовним зменшенням тривалості інтервалу Р-Р з подальшим розвитком паузи, коротшої за два нормальні інтервали Р-Р. Для переконливої діагностики СА блокади потрібно виявити два-три епізоди періодики Венкебаха [5].
У здорових людей, особливо молодого віку, у нічні години або у стані спокою можуть спостерігатися АВ блокада І ступеня, а також епізоди АВ блокади ІІ ступеня типу Мобітц І. Якщо ці зміни не супроводжуються клінічними симптомами і зникають при фізичних навантаженнях, їх слід вважати варіантом норми. Якщо з'являється АВ блокада ІІ ступеня типу Мобітц ІІ, слід оцінити тривалість пауз між послідовними скороченнями шлуночків серця. Паузи, які тривають більше 2,5 секунди, особливо у денний час, свідчать про загрозу виникнення нападів Морганьї-Адамса-Стокса. При порушеннях АВ провідності нерідко з'являються замісні ритми з широкими або вузькими комплексами QRS.
Діагностика ектопічних скорочень та визначення ступеня тяжкості екстрасистолії
Ідентифікаціяектопічних скорочень здійснюється за ступенем деформації комплексу QRS-T, який у свою чергу автоматично оцінюється комп'ютером за коефіцієнтом ширини - відношенням площі комплексу до довжини його контуру. Найбільшим є коефіцієнт ширини
Loading...

 
 

Цікаве