WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сприятливі впливи цілеспрямованого зменшення ваги - Реферат

Сприятливі впливи цілеспрямованого зменшення ваги - Реферат


Реферат на тему:
Сприятливі впливи цілеспрямованого зменшення ваги
Вплив на смертність
Незважаючи на докази впливу ожиріння на виникнення і прогресування цілого ряду захворювань, не існує надто переконливих даних про те, що зменшення ваги зменшує смертність або захворюваність при відповідній патології у пацієнтів з ожирінням. Більш того, ряд досліджень встановили, що зменшення ваги або її коливання були пов'язані з підвищеним рівнем смертності. Отже, наводимо результати досліджень, що проводилися з метою вивчення впливу цілеспрямованого зменшення ваги на рівень виживання.
Перше дослідження було проведено у жінок з наявністю надлишкової ваги тіла та ожиріння. У них будь-який рівень цілеспрямованого зменшення ваги був пов'язаний з 20 % зниженням смертності внаслідок всіх причин смерті, насамперед - онкологічних захворювань, спричинених ожирінням, та діабету. У жінок, які не мали захворювання на момент дослідження, не спостерігалося загального взаємозв'язку між цілеспрямованим зменшенням ваги та смертністю. Тим не менше, втрата понад 20 фунтів (9 кг) ваги за попередній рік була пов'язана з 25 % зниженням смертності внаслідок різних причин (серцево-судинної смертності та смертності внаслідок злоякісних захворювань), в той час як зменшення ваги менше ніж на 20 фунтів було пов'язане з незначним підвищенням рівня смертності.
В ході іншого дослідження проводилося спостереження за чоловіками з наявністю надлишкової ваги тіла та ожиріння. У чоловіків із захворюваннями, що можна пов'язати з наявністю ожиріння, цілеспрямоване зменшення ваги не впливало на рівень загальної смертності та смертності внаслідок серцево-судинної патології, але смертність від онкологічних захворювань була збільшеною у тих пацієнтів, які втрачали понад 20 фунтів ваги. У чоловіків, які були практично здоровими на момент дослідження, цілеспрямоване зменшення ваги не було пов'язане з рівнем загальної смертності, смертності внаслідок серцево-судинної патології та онкологічних захворювань, в той час як рівень смертності, пов'язаний з діабетом, підвищився у тих пацієнтів, які втратили понад 20 фунтів ваги.
Третє дослідження вивчало чоловіків та жінок з надлишковою вагою тіла та ожирінням за наявності діабету. Цілеспрямоване зменшення ваги поєднувалося з 25 % зниженням загальної смертності та 28 % зниженням смертності внаслідок серцево-судинних захворювань та діабету.
Отже, зважаючи на результати зазначених досліджень, можна зробити припущення, що цілеспрямоване зменшення ваги може покращити виживання осіб з надлишковою вагою тіла та ожирінням, які мають захворювання, спричинені ожирінням, особливо - цукровий діабет ІІ типу. Проте ці дані необхідно інтерпретувати із застереженням, так як зниження ваги відмічалося самими пацієнтами (а не було задокументоване) та могло виникати у будь-який час до початкового візиту пацієнта.
Вплив на захворюваність
Цілеспрямоване зменшення ваги зумовлює зменшення рівня багатьох медичних ускладнень, пов'язаних з ожирінням. Більше того, багато з цих сприятливих впливів стають очевидними після незначної (на 5-10 % від початкової) втрати ваги тіла. Також існують докази того, що втрата ваги може відстрочити або зменшити ризик виникнення нового захворювання, пов'язаного з ожирінням, наприклад діабету.
Серцево-судинні захворювання
Пацієнти з наявністю ожиріння, у яких розвивається ішемічна хвороба серця (ІХС), часто мають більше одного метаболічного фактора ризику виникнення ІХС, причому ризик виникнення ІХС прямо пов'язаний з вираженістю факторів ризику. Незважаючи на наявність ефективних фармакологічних стратегій впливу на окремі фактори ризику, незначне зменшення ваги тіла може впливати на всю сукупність факторів ризику одночасно. Дані фремінгемського дослідження свідчать, що втрата ваги на 5 фунтів (2,25 кг) або більше була пов'язана з 48 % та 40 % зменшенням суми факторів ризику (високий систолічний артеріальний тиск, підвищені тригліцериди та холестерин плазми крові, а також рівень глюкози натще, збільшений індекс маси тіла, низький рівень ліпопротеїдів високої густини - ЛПВГ) у чоловіків та жінок відповідно.Зменшення ваги покращує структуру та функцію серця - зменшується об'єм крові та гемодинамічне навантаження на серце, маса лівого шлуночка та його розміри; товщина септальної перетинки. Покращення серцевої функції впливає на зменшення симптомів болю в грудній клітці та задишки, що спостерігалося у пацієнтів, які втратили 23 % (28 кг) ваги тіла після оперативного втручання на шлунку, спрямованого на корекцію ожиріння.
До того ж, зменшення маси тіла може сповільнювати прогресування атеросклерозу. В одному з досліджень проводилось ультразвукове вивчення каротидних артерій при включенні в дослідження та через 4 роки у 3 груп осіб:
І група - пацієнти з ожирінням, яким проводилось оперативне втручання на шлунку, спрямоване на хірургічну корекцію ожиріння, і які втратили 19 % ваги тіла;
ІІ група - пацієнти з ожирінням, які не лікувалися, без зміни ваги тіла;
ІІІ група - худорляві добровольці.
Рівень прогресування товщини інтими був однаковим у пацієнтів І та ІІІ групи. У пацієнтів ІІ групи цей показник був у 3 рази вищий, ніж в І та ІІІ групах.
Цукровий діабет ІІ типу
Негативний енергетичний баланс та втрата ваги покращують чутливість до інсуліну та контроль глікемії у пацієнтів з ожирінням за наявності цукрового діабету ІІ типу. За деякими даними, втрата лише 5 % ваги протягом 1 року зменшувала рівень глюкози натще та інсуліну, концентрацію глікозильованого гемоглобіну, а також необхідність медикаментозної терапії у пацієнтів з ожирінням за наявності цукрового діабету, які приймали пероральні гіпоглікемічні препарати.
Необхідність використання гіпоглікемічних препаратів зменшувалась у всіх пацієнтів, які втратили 15 % або більше ваги тіла. Середня втрата ваги І 30 % від початкової у пацієнтів з наявністю ожиріння ІІІ класу, яким проводилось оперативне втручання (gastric bypass), зумовлювала виражене довготривале покращення метаболізму глюкози. При цьому 83 % пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу та 99 % пацієнтів з порушеною толерантністю до глюкози досягли нормальних показників глюкози натще, інсуліну та глікозильованого гемоглобіну. Однак втрата ваги не покращила глікемічний контроль у всіх пацієнтів з ожирінням, які мали діабет. Можливо, пацієнти з діабетом або з тяжкою недостатністю підшлункової залози, резистентні до сприятливих впливів втрати ваги.
Стійка втрата ваги є ефективною у попередженні розвитку нових випадків діабету у пацієнтів з ожирінням. У ході фремінгемського дослідження було встановлено, що ризик діабету зменшувався на 33 % у тих осіб, які втратили 3,7-6,8 кг, та на 51 % у тих, хто втратив понад 6,8 кг протягом 16 років спостереження. Дані дослідження Finnish Diabetes Prevention Study та дослідження United States Diabetes Prevention Program Study демонструють, що зміни способу життя, наслідком яких є незначна (І 5 %) втрата ваги, зменшують4-6-річну сукупну поширеність діабету на 58 % у чоловіків та жінок з надлишковою вагою тіла та ожирінням при порушенні толерантності до глюкози.
Втрата ваги на 16 % внаслідок оперативного втручання на шлунку з метою хірургічної корекції ожиріння у пацієнтів з тяжким ступенем ожиріння (початковий ІМТ = 41 кг/м2), які брали участь в дослідженні Swedish Obese Subjects (SOS) study, була пов'язана з 5-кратним зменшенням ризику діабету протягом 8 років (поширеність діабету 18,5 % у контрольній групі та 3,6 % у групі пацієнтів, яким проводилася хірургічна корекція ожиріння).Втрата ваги є особливо складним завданням у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу. Проведені дослідження продемонстрували, що пацієнти з ожирінням за наявності цукрового діабету ІІ типу втрачають менше ваги, ніж пацієнти з ожирінням за відсутності діабету. Більше того, успішна втрата ваги є обернено пропорційною тривалості та тяжкості діабету. При більш тяжкій стадії хвороби (визначеній як необхідність прийому гіпоглікемічних препаратів) пацієнти є
Loading...

 
 

Цікаве