WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Синдром "сухого ока": клініка, діагностика, лікування - Реферат

Синдром "сухого ока": клініка, діагностика, лікування - Реферат

консерванту:
- симптоми ССО середньотяжкого та тяжкого ступенів;
- симптоми ССО мають постійний характер;
- закапування препарату має бути постійним;
- наявність алергії або подразнення ока консервантом;
- згода пацієнта користуватися одноразовою упаковкою.
Гелі з консервантом:
- симптоми ССО помірно виражені;
- симптоми ССО мають тимчасовий характер;
- нечасті закапування дають позитивний ефект;
- алергія відсутня;
- пацієнт не носить контактні лінзи.
Гелі без консерванту:
- симптоми ССО середнього ступеня тяжкості;
- симптоми ССО мають постійний характер;
- наявність алергії або подразнення ока консервантом;
- пацієнт носить контактні лінзи.
Змазки:
- симптоми ССО тяжкого ступеня;
- препарат застосовується в нічний час, так як вдень змазки погіршують стабільність СП;
- використовуються як протектор рогівки при загальній анестезії.
Декілька слів слід сказати про консерванти, що застосовуються в медикаментах для підтримання стабільності діючої речовини препарату, його рН та запобігання розвитку мікрофлори при тривалому вжитку певних ліків. Препаратами вибору в цій групі є розчини бензалконію хлориду (0,01-0,004 %), хлорбутамолу (0,5 %), тімеросалу (0,001 %), хлоргексидину (0,01-0,005 %), цетриміду (0,01 %) та полікваду (0,001 %). Як продемонстрували дослідження, консервантам притаманна токсична дія. У цьому плані найбільш токсичними є розчини бензалконію хлориду та хлорбутамолу. Токсичний ефект останніх викликаний руйнуванням СП, змінами структури епітелію рогівки, а у випадку йоговідсутності - негативним впливом на строму та ендотелій рогівки [15].
Вибір штучної сльози, як було зазначено вище, визначається ступенем тяжкості ССО. При синдромі "сухого ока" легкого ступеня можна рекомендувати ШС усіх типів. При цьому слід зважати на ознаки комфорту пацієнта. Перевагою більш в'язких ШС є зменшення частоти прийому препарату (до 4 раз на добу) з тривалішим терміном дії. У випадку гіполакримії середнього ступеня тяжкості слід рекомендувати комбінований прийом ШС низької в'язкості (частота закапувань 6-8 разів на добу) та в'язких сліз (3-4 рази на добу). Використання ШС з консервантом визначається відсутністю рогівкових уражень, алергії на консервант, суб'єктивним комфортом після 4-6 закапувань. На ніч - закладання очної змазки. За відсутності ефекту протягом місяця рекомендована оклюзія сльозових канальців. У випадку ССО тяжкого ступеня частота закапувань ШС низької та високої в'язкості збільшується (кожні 2-4 години для ШС низької в'язкості, понад 4 рази для ШС високої в'язкості). При цьому слід надавати перевагу ШС без консервантів або ШС з безпечними консервантами (Штучна сльоза ІІ, відісік). На ніч - закладання очної змазки. За відсутності ефекту виконується оклюзія сльозових канальців.
Досить суттєвим фактором нормалізації стану за ССО є створення зовнішніх умов, що сприятимуть полегшенню перебігу захворювання і насамперед запобігатимуть надмірному випаровуванню СП. Пацієнту слід рекомендувати зволоження, озонування повітря, а також використання захисних і зволожуючих окулярів.
Хірургічне лікування ССО
Основними напрямками хірургічного лікування ССО є:
- підвищення об'єму рідини в кон'юнктивальній порожнині шляхом створення умов для притоку рідини з додаткового джерела;
- зменшення відтоку сльозової рідини.
У 1951 році В. П. Філатов та В. Є. Шевальов запропонували операцію з пересадки стенонової протоки білявушної слинної залози в кон'юнктивальну порожнину. Свого часу ця операція була прогресивним кроком у вирішенні завдань покращення зволоження поверхні ока, особливо за умов трахоматозного ксерозу. Проте згодом ця проблема втратила колишню актуальність, а також виявлялося все більше недоліків даної операції: висока травматичність, технічна складність, "синдром крокодилячих сліз". Водночас при системних захворюваннях сполучної тканини, частка яких серед хвороб, що спричиняють ССО, на сьогоднішній час є значною (наприклад, синдром Шегрена), ССО протікає зі зменшенням секреції слинних залоз.
Стосовно питання "синдрому крокодилячих сліз", тобто виділення надмірної кількості слино-сліз, особливо при прийомі їжі, на особливу увагу заслуговують повідомлення Murube J. та співавт. (1998-2001) [14] щодо успіхів хірургічного лікування ССО (у тому числі й ССО, викликаного синдромом Шегрена) шляхом пересадки малих сльозових залоз.Одним із нових напрямків лікування ССО за умов зменшеної (але не відсутньої) сльозопродукції є створення умов для зменшення відтоку сльози з поверхні ока. Вирішення цієї задачі досягається за рахунок постійної (діатермо-, лазер-коагуляції) чи тимчасової оклюзії (силіконові обтуратори) сльозових точок чи канальців. Для з'ясування питання ефективності цієї процедури пропонуються тимчасові колагенові обтуратори, що самостійно розсмоктуються через 7 днів [9]. Якщо протягом цього терміну пацієнт відчуває помітне поліпшення стану очей, можна рекомендувати постійну силіконову обтурацію сльозових канальців (спочатку верхнього, за недостатності ефекту - і нижнього).На завершення слід зауважити, що пошуки оптимальної терапії синдрому "сухого ока" тривають. Насамперед це стосується комплексних препаратів, які б характеризувалися як властивостями штучної сльози, так і трофічною та регенеруючою дією.
Література
[1] Бржеский В. В., Сомов Е. Е. Роговично-конъюнктивальный ксероз (диагностика, клиника, лечение). - СПб.: Из-во "Левша", 2003. - 120 с.
[2] Бржеский В. В., Сомов Е. Е. Синдром "сухого глаза". - СПб.: Аполлон, 1998. - 96 с.
[3] Бржеский В. В., Сомов Е. Е. Синдром "сухого глаза": современные аспекты диагностики и лечения// Синдром сухого глаза. - 2002. - № 1. - С. 3-9.
[4] Жабоєдов Г. Д., Заика И. Н., Сакун Т. Л. и др. Цитологические находки при снижении слезопродукции у больных с болезнью и синдромом Sjogren// Вестник офтальмологии. - 1996. - Т. 112, № 2. - С. 48-50.
[5] Кашкова О. А., Майчук Д. Ю., Куренков В. В. и др. Профилактика и терапия симптоматического сухого глаза в фоторефракционной хирургии// Рефракционная хирургия и офтальмология. - 2001. - Т. 1, № 3. - C. 22-26.
[6] Морозова Р. П., Жабоєдов Г. Д., Кірєєв В. В. та ін. Дослідження сльозової рідини в нормі та при зниженні сльозопродукції у хворих на хворобу Шегрена та синдром Шегрена// Укр. біохім. журнал. - 1996. - Т. 68, № 2. - С. 82-87.
Loading...

 
 

Цікаве