WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Синдроми ураження серцево-судинної системи при професійних захворюваннях - Реферат

Синдроми ураження серцево-судинної системи при професійних захворюваннях - Реферат


Реферат на тему:
Синдроми ураження серцево-судинної системи при професійних захворюваннях
Захворювання серцево-судинної системи (ССС) є причиною тривалої непрацездатності, інвалідності та смертності осіб різного, у тому числі й працездатного, віку. Значною мірою ця проблема є актуальною у клініці професійних захворювань, хоча шкідливі фактори виробничого процесу, які мають переважний вплив на ССС, у професійній патології не виділяють. Дані, що стосуються патологічних змін з боку ССС при професійних захворюваннях, мають розрізнений характер і описуються при розгляді окремих нозологій [1]. Симптоматика ураження ССС у даному випадку не є основною, і всі зміни з боку цієї системи розглядаються як супутні основним проявам патологічного процесу.
Механізми дії професійних факторів на ССС можуть реалізуватися за кількома напрямами [2].
1. Безпосередній прямий вплив на структуру ССС. Це спостерігається під час дії високих і низьких температур, іонізуючого випромінювання (ІВ), вібрації.
2. Опосередкований вплив через нейроендокринну систему, систему крові, респіраторний апарат (анемічне серце виникає при хронічній інтоксикації бензолом; легеневе серце розвивається внаслідок пилових і токсичних уражень бронхолегеневого апарату; розлади системи кровообігу як результат дії нейротропних отрут; гіперпродукція катехоламінів - внаслідок нервово-емоційного перенапруження; зменшення кисневої ємності крові - при гострій інтоксикації чадним газом).
3. Прогресування захворювань ССС непрофесійного генезу під впливом шкідливих виробничих факторів.
Ураження ССС, що виникають у виробничих умовах, мають функціональний, органічний, запальний характер та інші механізми розвитку.
Патологічні прояви з боку ССС при професійних захворюваннях, як правило:
- не є провідними у клінічній картині патологічного процесу;
- проявляються на фоні характерних клінічних ознак основного захворювання;
- не мають ознак самостійного захворювання, тобто є неспецифічними синдромами;
- погіршують перебіг основного захворювання і роблять серйознішим його прогноз.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. №1662 "Про затвердження переліку професійних захворювань" [3] лише незначна кількість уражень ССС безпосередньо розглядаються як професійні. Третій розділ цього переліку об'єднує "Захворювання, викликані дією фізичних факторів": вегетосудинну дисфункцію, зумовлену впливом неіонізуючого випромінювання і хронічного перегрівання організму; ангіотрофоневрози кінцівок, зумовлені впливом контактного ультразвуку, охолоджувального мікроклімату; облітеруючий ендартеріїт, викликаний охолоджувальним мікрокліматом; наслідки кесонної хвороби (у тому числі з боку ССС).Четвертий розділ включає "Захворювання, пов'язані з фізичним перенавантаженням та перенапруженням окремих органів і систем". До професійних захворювань ССС відноситься виражене варикозне розширення вен нижніх кінцівок, ускладнене запальними (тромбофлебіт) або трофічними розладами. У ґенезі захворювання має значення тривале перебування у вимушеній робочій позі стоячи.
Ураження ССС при професійних захворюваннях проявляються низкою синдромів. Ангіодистонічний синдром - характеризується ознаками дистонії периферичних або центральних судин артеріального типу (артеріол і капілярів) з їх періодичними рефлекторними спазмами. Є типовим супутнім ураженням ССС при багатьох професійних захворюваннях, зустрічається дуже часто і тому вимагає детального розгляду.
Ангіодистонічний синдром має багато спільного з нейроциркуляторною дистонією (НЦД). Проте дисциркуляторні явища, що спостерігаються при профзахворюваннях, не завжди укладаються в схему НЦД. Рівень артеріального тиску (АТ) іноді буває різним в окремих ділянках, одночасно можуть спостерігатися і гіпотензія, і гіпертензія (парціальна форма ангіодистонічного синдрому), а гемодинамічні порушення в різних хворих можуть переважати у периферичних, вінцевих або церебральних судинах. Тому в професійній патології термін "ангіодистонічний синдром" включає в себе не лише парціальну, а й периферичну і церебральну форми. При парціальній формі переважає гіпертонічний тип судинних реакцій (виражені генералізація і ступінь проявів судинних порушень з явищами коронароспазму, висока лабільність АТ, частоти пульсу, нерідко субфебрилітет); гіпотонічний тип зустрічається значно рідше.
Периферичний ангіодистонічний синдром виникає при:
1) локальній формі вібраційної хворобі (І та ІІ стадії). У літературних публікаціях розглядається як ангіотрофоневроз верхніх кінцівок [1]. Основна група ризику - робітники, які працюють з ручними інструментами, що створюють локальну вібрацію з ураженням верхніх кінцівок: клепальники, шліфувальники, обрубники, формувальники, чеканники, полірувальники, наждачники;
2) систематичному впливі місцевого і загального переохолодження в поєднанні з високою вологістю повітря. У літературних публікаціях розглядається як холодовий нейроваскуліт або ангіоневроз верхніх і нижніх кінцівок [2]. Основні професії ризику: сплавники лісу, обробники риби, рибалки, працівники, зайняті на холодильному устаткуванні. Тривалий вплив фактора і прогресування ангіодистонічного синдрому в цьому випадку призводять до розвитку облітеруючого ендартеріїту судин нижніх кінцівок;
3) тривалих строках роботи з устаткуванням, що є джерелом ультразвуку, лазерного випромінювання, електромагнітних полів, шуму;
4) багатьох інтоксикаціях - металами (ртуть, свинець, марганець), неметалами (фтор), органічними сполуками (хлористий вініл), угарним газом;
5) підвищеній нервовій напрузі (водії автотранспорту, машиністи, диспетчери тощо).
Патологічний процес починається і розвивається поступово. У початковій фазі зміни мають функціональний, зворотний характер. Захворювання, особливо на ранніх стадіях, не має специфічної картини, внаслідок чого професійний характер його вчасно не розпізнається, і воно трактується як загальне. Хворі відзначають мерзлякуватість, парестезії, підвищену пітливість кінцівок, схильність до набряклості, судоми у м'язах, ниючий, непостійний біль у кінцівках, що посилюється у стані спокою, особливо в нічний час та під впливом холодового фактора. Об'єктивно виявляють тріщини, мозолі на кистях, легкий гіпергідроз кистей і стоп, ламкість нігтів, мармуровість шкіри.
У хронічній фазі захворювання приєднуються органічні порушення. Спостерігається
Loading...

 
 

Цікаве