WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Раптова серцева смерть: фактори ризику та профілактика - Реферат

Раптова серцева смерть: фактори ризику та профілактика - Реферат


Реферат на тему:
Раптова серцева смерть: фактори ризику та профілактика
Незважаючи на безумовні досягнення у лiкуваннi серцевих захворювань, розробку нових досконалих технологій діагностики та лікування, проблема раптової серцевої смерті (РСС) навіть у розвинених країнах дотепер залишається невирішеною. Близько 13 % випадків смерті від усіх причин виникають раптово, а 88 % з них зумовлені РСС. У розвинених країнах щороку раптово та несподівано помирає 1 із 1000 дорослих осіб. Лише у США кожної хвилини раптово помирає одна людина, причому найчастіше безпосереднім механізмом смерті є фібриляція шлуночків (ФШ). І хоча виникнення РСС не завжди пов'язане з наявністю стійкого аритмогенного субстрату, основним маркером при стратифікації ризику РСС та потенційною мішенню для терапевтичних втручань насамперед є шлуночкові порушення ритму (ШПР) серця [2, 7].
Термін "раптова серцева смерть" використовували протягом кількох століть, і весь цей час тривало обговорення його визначення. Питанням для дебатів завжди було те, коли неочікувана смерть повинна називатися раптовою і яким чином має бути встановлене кардіальне походження смерті. У рекомендаціях Європейського товариства кардіологів РСС визначена як
"природна смерть внаслідок серцевих причин, якій передує раптове знепритомнення протягом однієї години після початку гострих симптомів; можливе діагностоване раніше захворювання серця, але час і спосіб настання смерті несподівані".
У класифікації серцево-судинних захворювань Українського наукового товариства кардіологів, яка була прийнята на VI Національному конгресі кардіологів України, визначення РСС узгодили з Міжнародною класифікацією хвороб X перегляду.
У багатьох випадках РСС є першим, але водночас фатальним проявом захворювання серця, і тому основним напрямом досліджень є пошук маркерів ризику і шляхів ефективної профілактики РСС.
Клінічний прояв РСС часто залежить від втягнення певного механізму. Згідно з результатами одного з досліджень, серед загальної кількості 157 амбулаторних хворих, які перенесли РСС під час проведення холтерівського моніторування електрокардіограми (ЕКГ), смертельні випадки сталися внаслідок: ФШ (62,4 %), брадиаритмії (16,5 %), "пірует-тахікардії" (12,7 %), первинної шлуночкової тахікардії (ШТ) (8,3 %). Зміну сегмента ST спостерігали в 12,6 %. Чим точніше встановлено механізм, тим вдаліше можна визначити необхідні профілактичні заходи. Хоча і доведено, що основна причина раптової смерті після ІМ - тахіаритмія, є й інші механізми; наприклад, розрив аорти, розрив субарахноїдальної аневризми, розрив серця і тампонада, масивна легенева емболія тощо. З іншого боку, смерть може бути аритмічною за природою, але не виникати раптово; наприклад, пацієнт, який помирає в лікарні від гемодинамічного колапсу та ускладнень при стійкій ШТ.
Найбільш важливою причиною смерті серед дорослого населення промислового світу є РСС при ІХС. Близько 5-10 % випадків РСС виникає за відсутності ІХС та СН. Кількість випадків виникнення РСС у різних дослідженнях становить 0,36-1,28 на 1000 мешканців на рік. У цих дослідженнях брали до уваги тільки тих хворих, які були реанімовані службою невідкладної допомоги, або смерть яких була констатована свідками, тому ці дані нижчі за реальні цифри РСС у загальній популяції.
Виникнення РСС за межами стаціонару залежать від віку, статі та наявності або відсутності в анамнезі серцево-судинних захворювань. У чоловіків віком 60-69 років з попереднім діагнозом серцевого захворювання рівень виникнення РСС становив 8 на 1000 населення на рік. Було проведено вивчення випадків зупинки серця за межами стаціонару в осіб віком від 20 до 75 років. 21 % усіх смертельних випадків були раптові та неочікувані у чоловіків та 14,5 % - у жінок. 80 % випадків смерті за межами стаціонару сталися вдома та близько 20 % - на вулиці або в громадських місцях. При дослідженні 300 000 випадків раптової смерті у США відзначено, що РСС виникала трохи частіше, ніж 1 випадок на 1000 населення за рік.
Найпоширеніша причина РСС - гострий коронарний синдром; у 25 % хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які померли раптово, РСС була першим та єдиним проявом захворювання. На РСС припадає також 40-50 % випадків смерті хворих з СН. У пацієнтів, які перенесли ІМ при високому ризику (дані досліджень EMIAT, CAMIAT, TRACE, SWORD, DINAMIT), сукупна аритмічна смертність досягла орієнтовно 5 % за 1 рік та 9 % за 2 роки, в той час як частота неаритмічної серцевої смерті становила відповідно 4 та 7 %. Виникненню РСС сприяє гiпертрофiя лівого шлуночка (ГЛШ).
Водночас майже у 12 % випадків причина РСС залишається нез'ясованою, з огляду на те, що при аутопсiї чи пiсля всебiчного медичного обстеження пацiєнтiв, якi пережили зупинку серця, не знаходять ознак серцевого захворювання. Вiдсоток пацiєнтiв, якi помирають раптово без очевидного захворювання серця, є найбiльшим у молодому вiцi. Час від часу з'являються повiдомлення про випадки РСС серед вiдомих спортсменiв - осiб, здавалося б, iз зразковим станом здоров'я. З епідеміологічного погляду РСС у молодому віці, насамперед в осіб без клінічних ознак захворювання серця, має обмежене значення, оскільки на неї припадає лише незначна частка випадків РСС, що трапляються у загальнiй популяцiї. Втім, жертвами РСС стають практично здорові люди, передчасна смерть яких має трагічні наслідки для сімей і суспільства.
Найкращою можливістю зменшити кількість випадків РСС у популяції є зменшення поширеності ІХС серед населення. Групи високого ризику серед населення мають бути ідентифіковані окремо. Ідентифікація та лікування таких пацієнтів - головне завдання сучасної кардіології.
Типи профілактики РСС по-різному визначаються в епідеміологічних і клінічних дослідженнях. З погляду епідеміологів, первинна профілактика полягає у запобіганні виникненню захворювання та факторів ризику, а вторинна - у виявленні безсимптомного захворювання і застосуванні відповідних терапевтичних заходів для того, щоб уникнути його прогресування. Епідеміологи використовують також термін "третинна профілактика", позначаючи ним заходи, спрямовані на запобігання подальшому погіршенню стану хворого або виникненню ускладнень після того, як захворювання вже проявилося певними ознаками.
З клінічного погляду, первинна профілактика РСС має бути спрямована на запобігання розвитку гострого коронарного синдрому (головної причини РСС) та іншим станам, що сприяють формуванню стійкого чи динамічного аритмогенного субстрату у міокарді шлуночків. На відміну від епідеміологічних досліджень, де запобігання раптовій аритмічній смерті в осіб, які перенесли ІМ, або у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) розглядають як третинну профілактику, в клінічній практиці термін "третинна профілактика" не застосовують. Під "первинною профілактикою" клініцисти розуміють терапевтичні заходи з метою уникнення РСС у пацієнтів, у яких, незважаючи на структурне захворювання серця, ніколи не реєстрували злоякісних ШТ, а під"вторинною профілактикою" - заходи для запобігання РСС в осіб, реанімованих після епізоду РСС чи після перенесених епізодів життєво небезпечних аритмій серця.
Профілактика РСС включає заходи, що здійснюються на різних рівнях (етапах):
- запобігання
Loading...

 
 

Цікаве