WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пролапс мітрального клапана у дітей: раціональні підходи до спостереження - Реферат

Пролапс мітрального клапана у дітей: раціональні підходи до спостереження - Реферат

седативну дію, нормалізують функцію стовбура головного мозку й гіпоталамуса. Фітотерапію призначають у вікових дозах, курс - до 1 місяця.Беллоїд (0,03 г барбаміла, 0,1 мг алкалоїдїв беладони, 0,3 мг ерготоксину) та белласпон (0,02 фенобарбіталу, 0,3 мг алкалоїдїв беладони, 0,3 мг ерготаміну) зменшують збудливість центральних та периферичних адренергічних і холінергічних структур, заспокійливо впливають на гіпоталамічну зону мозку, нормалізують функцію обох відділів вегетативної нервової системи. Призначають з урахуванням віку дитини, по 1 таб. 1-3 рази на день протягом 2-3 тижнів.
При неврозоподібних станах, психопатологічних розладах за призначенням невролога використовують транквілізатори: мебікар, що не має міорелаксуючого та снодійного ефекту, не заважає денній роботі, курс - 1 місяць; фенібут, якому властива більш виражена транквілізуюча активність, який зменшує емоційну напругу, страх, поліпшує сон, курс - 4-6 тижнів.
Від занять фізкультурою (в загальній групі) та спортом звільняють дітей з ПМК, що супроводжується мітральною регургітацією, шлуночковими аритміями, збільшенням інтервалу QТ, порушеннями процесів реполяризації та виникненням непритомних станів [2]. На XXVI конференції Bethesda (США, 1994) були затверджені рекомендації щодо участі в спортивних змаганнях осіб з ПМК. Так, спортсмени з даною патологією (включаючи міксоматозну дегенерацію стулок) можуть брати участь у будь-яких спортивних змаганнях лише за відсутності таких факторів:
- в анамнезі синкопе аритмогенного генезу, підтверджене документально;
- випадки раптової смерті серед родичів, пов'язані з ПМК;
- рецидиви пароксизмальних суправентрикулярних тахікардій, особливо при їх посиленні на фоні фізичного навантаження;
- мітральна регургітація;
- тромбоемболія в анамнезі.
Спортсмени, які мають один або більше з перерахованих критеріїв, можуть займатися спортом низької статичної та динамічної інтенсивності (табл. 1). Особам з гіпертрофією ЛШ та з будь-яким ступенем дисфункції лівого шлуночка займатися спортом не рекомендується [16]. У пацієнтів з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності фізичні навантаження не обмежуються, але ці особи підлягають регулярному обстеженню з використанням велоергометричної проби (схема 1).
Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту
Діти заускультативною формою ПМК, що супроводжується мітральною регургітацією, підтвердженою ехокардіографічно та допплерехокардіографічно, та/або міксоматозним потовщенням стулок, належать до групи помірного ризику розвитку інфекційного ендокардиту та обов'язково потребують його вторинної профілактики [4].
Будь-які лікарські маніпуляції, що порушують цілісність слизових оболонок, колонізованих мікроорганізмами, навіть у здорової дитини можуть призводити до спонтанної бактеріємії. Особливу небезпеку для дітей з пролапсом мітрального клапана з регургітацією становлять стоматологічні втручання і тонзилектомії, що, як правило, супроводжуються розвитком бактеріємії. Зважаючи на те, що ендокардит може виникнути внаслідок транзиторної бактеріємії, на сьогодні використовують схему вторинної профілактики, запропоновану сучасними рекомендаціями American Heart Association (1997) [13] (табл. 2). Отже, найвища частота розвитку бактеріємії спостерігається після стоматологічних процедур (тих, що викликають кровотечі з ясен чи слизової оболонки, в тому числі механічних гігієнічних процедур у стоматології), середня - після урогінекологічних та найнижча - після гастроінтестинальних втручань.
Дітям з ПМК профілактика інфекційного ендокардиту не рекомендована при [4]:
- неускладнених кровотечею стоматологічних маніпуляціях;
- втраті або видаленні молочних зубів у дітей;
- ін'єкціях локальних анестетиків (не в навколозубну зв'язку);
- введенні тимпаностомічної трубки;
- ендотрахеальній інтубації;
- бронхоскопії м'яким ендоскопом (з/без біопсії слизової оболонки);
- пункції сечового міхура;
- неінфікованій катетеризації уретри;
- ендоскопії ШКТ (з/без біопсії слизової оболонки);
- катетеризації серця;
- лапароскопії.
Дана схема профілактики інфекційного ендокардиту має бути визнана у практичній кардіоревматології в Україні як загальноприйнятий стандарт.
Враховуючи ймовірність виникнення тяжких ускладнень та можливість прогресуючого перебігу ПМК, всі діти з цією патологією потребують диспансерного спостереження дитячим кардіоревматологом, а при виражених симптомах вегетативної дисфункції - також неврологом мінімум 1-2 рази на рік. Обов'язковим є динамічний контроль ЕхоКГ. За необхідності діти консультуються отоларингологом, психологом, медичним генетиком. Дітям із порушенням серцевого ритму та провідності доцільно поводити добовий моніторинг ЕКГ за Холтером з використанням проб з дозованим фізичним навантаженням.
Література
[1] Белозеров Ю. М., Болбиков В. В. Ультразвуковая семиотика и диагностика в кардиологии детского возраста. - М.: МЕДпресс, 2001.
[2] Волосовець О. П., Кривопустов С. П. Актуальні питання профілактики ускладнень у дітей з ПМК// Укр. мед. часопис. - 1999. - № 3. - С. 53-55.
[3] Волосовець О. П., Марценюк Ю. О. Порушення серцевого ритму та провідності у дітей на фоні пролапсу мітрального клапана// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 3. - С. 10-13.
[4] Волосовець Т. М., Волосовець О. П. Загальноклінічні та стоматологічні аспекти профілактики інфекційного ендокардиту// Новини стоматології. - 2002. - № 3. - С. 15-19.
[5] Куприянова О. О. Нарушения сердечного ритма у детей с пролапсом митрального клапана// Вестн. аритмол. - 2000. - № 18. - С. 97.
[6] Майданник В. Г. Пролапс мітрального клапана у дітей// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 1. - С. 27-31.
[7] Макаров Л. М. Фармакотерапия нарушений ритма сердца у детей// Леч. врач. - 2000. - № 10. - С. 24-28.
[8] Мартынов А. И., Степура О. Б., Остроумова О. Д. и др. Пролапс митрального клапана. Часть ІІ. Нарушения ритма и психологический статус// Кардиология. - 1998. - № 2. - С. 74-79.
[9] Мутафьян О. А. Врожденные пороки сердца у детей. - М.: Binom, СПб.: Невский діалект, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве