WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень - Реферат

Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень - Реферат

існує негативний вплив радіаційних та промислових чинників на організм дітей [10, 11]. Встановлено, що діти, які мешкають в радіаційно забруднених регіонах, мають характерні порушення. Зокрема, у них виявляється більш нестійка увага та знижені можливості пам'яті, порівняно з дітьми з "умовно чистих" регіонів. У дітей з техногенно забруднених територій також достовірно нижчі показники продуктивності та точності розумової працездатності [2, 16, 19]. Встановлено, що основою змін алгоритму психічних функцій є переважання процесів гальмування над процесами збудження та низька мобільність нервових процесів, а основою розвитку психоневрологічної патології і зниження розумової працездатності у зазначеногоконтингенту дітей є стан хронічного стресу (рисунки 5-7).
На підставі отриманих результатів про стан здоров'я школярів з екологічно небезпечних регіонів вченими Інституту ПАГ АМН та Академії педагогічних наук України розроблено та впроваджено багатоплановий реабілітаційний комплекс, спрямований на покращення їх фізичного, інтелектуального і психічного розвитку. В основу цих заходів покладено новітні технології навчання учнів та немедикаментозну корекцію пограничних станів (за їх наявності). Ці технології мають не тільки значний педагогічний, а і суттєвий оздоровчо-профілактичний ефект для дітей під час їх навчання у школі [5].
Серед актуальних проблем педіатрії щодо збереження здоров'я дітей, найважливішими є питання, що стосуються профілактики захворювань органів дихання, поширеність яких зумовлює пошук більш ефективних методів їх попередження (рис. 8). Незважаючи на те, що останнім часом багато уваги приділяється дітям, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, ця проблема залишається в практичному плані майже невирішеною. З яких би позицій ми не підходили до реабілітації даного контингенту дітей, завжди головним завданням є вміння правильно оцінити їх імунний статус, а також провести повне бактеріологічне та вірусологічне обстеження [6, 10].Сьогодні існує багато діагностичних лабораторій, в основному, на комерційній основі. У цьому плані гостро назріла необхідність створення міжрегіональних діагностичних лабораторій для малозабезпечених верств дитячого населення, в першу чергу - для тих, хто складає групи ризику з рецидивуючої та хронічної бронхолегеневої патології.
Лише після забезпечення всієї необхідної своєчасної діагностики ми можемо призначити адекватні та індивідуальні оздоровчі програми для дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, і тим самим попередити збільшення поширеності рецидивуючої та хронічної патології органів дихання у дітей. Іншим резервом зниження бронхолегеневої патології у дітей є вивчення умов та механізмів її раннього формування, починаючи з неонатального періоду [1]. Доцільність зазначеного підходу для наукового вирішення даної проблеми зумовлена тим, що дихальні розлади у новонароджених, а також різноманітні вади розвитку бронхолегеневої системи, включаючи дисплазію легень, потребують подальшого ретельного спостереження протягом життя дитини. До кінця не визначена їх роль у формуванні рецидивуючих та хронічних хвороб органів дихання у дітей.
Останнім часом збільшилася кількість наукових досліджень з вивчення негативного впливу різних шкідливих звичок, включаючи тютюнопаління, на рівень пульмонологічних захворювань у дітей. Приділяючи певну увагу значенню техногенного забруднення довкілля в генезі зазначених захворювань, ми практично не вивчали ролі тютюнопаління, яке в останні роки надзвичайно поширене серед дітей та підлітків.
Важливою проблемою в педіатрії є також захворювання шлунково-кишкового тракту, які багато років мають значну питому вагу в структурі дитячої захворюваності (рис. 9). Виправити таке становище можливо лише за рахунок своєчасного виявлення різних преморбідних станів, таких як функціональні розлади травної системи, на етапі, коли дитина ще практично здорова. Значній поширеності функціональних захворювань органів травлення у дітей шкільного віку сприяє їх перевантаження, хронічний стрес та негативний вплив різних консервантів, що входять до складу їжі. Хоча ці функціональні відхилення не несуть загрози життю дитини, але вони знижують його якість, водночас їх довготривале існування призводить до виникнення органічних змін та формування хронічної патології у шлунково-кишковому тракті.
Необхідно зазначити, що початок усіх функціональних розладів органів травлення у дітей може бути ще в неонатальному періоді її розвитку. Ми не завжди надаємо належного значення наявності фізіологічного гастро-езофагеального рефлюксу у новонароджених дітей, що зустрічається у більшої частини немовлят на першому місяці їх життя. За нашими даними, функціональні розлади біліарного тракту діагностуються у кожної другої дитини при її обстеженні у гастроентеролога. Це також стосується і синдрому подразненого кишківника, який дуже часто залишається не діагностованим [15].Виникнення різних функціональних гастроентерологічних захворювань у дітей тісно пов'язане з особливостями їх центральної та вегетативної нервової системи. Тому необхідно враховувати роль психоемоційного фактора в розвитку цих пограничних станів у дітей. Важливо правильно оцінити соціальний і психологічний клімат сім'ї, де виховується дитина. Це допоможе у подальшому прогнозувати ризик виникнення захворювань травної системи і дозволить провести адекватні та ефективні індивідуальні реабілітаційні заходи, тим самим попередити подальший розвиток гастроентерологічної патології у дітей.
Важливу роль в профілактиці гастроентерологічних та інших захворювань відіграє нормальний біоценотичний стан дитини. На жаль, розповсюдженість дисбактеріозів останнім часом набула критичного значення, і єдиний реальний шлях протидії цьому є правильне використання пре- та пробіотиків і медичних препаратів, що успішно пройшли апробацію в дитячих клініках і широко застосовуються в практичній медицині [7, 8].
В контексті актуальних питань щодо збереження здоров'я здорової дитини, в останній час все більшу увагу привертають питання оцінки стану та ступеня зрілості сполучної тканини. Встановлюючи тип конституції дитини, ми певною мірою оцінюємо індивідуальні особливості фізіології сполучної тканини.
Чому це питання набуває такого значення? По-перше, під зростаючим впливом несприятливих факторів довкілля на організм дитини, накопиченням мутацій, збільшується частота виявлення мікроаномалій розвитку та ознак диференційованої і недиференційованої дисплазії сполучної тканини. По-друге, як показали наші клінічні спостереження, дисплазії сполучної тканини у дітей досить
Loading...

 
 

Цікаве