WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень - Реферат

Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень - Реферат


Реферат на тему:
Проблеми здоров'я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень
Найбільш пріоритетним завданням сучасної педіатрії є розробка нових та удосконалення існуючих технологій щодо збереження здоров'я здорової дитини. Насамперед це пов'язано з тим, що, не вивчаючи ґрунтовно особливості стану здоров'я здорових дітей у сучасних умовах, ми практично втрачаємо можливість ранньої профілактики його порушень.
У педіатрів завжди виникало питання стосовно критеріїв оцінки стану здоров'я дитини. У практиці найчастіше використовувалися такі, як наявність чи відсутність хронічних захворювань на момент обстеження дитини, рівень функціонального стану основних систем організму, резистентність організму до шкідливих впливів тощо. Проте за даними відділення проблем здорової дитини Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України [13], найбільш суттєвими критеріями, що характеризують індивідуальне та колективне здоров'я дітей, є:
- досягнутий фізичний, нервово-психічний та інтелектуальний розвиток дитини, що відповідає його хронологічному віку;
- достатня функціональна та соціальна адаптація дитини у досить широкому діапазоні пристосування;
- високий ступінь резистентності до несприятливих впливів з оптимальною імунологічною реактивністю та швидким подоланням стресових реакцій;
- відсутність у дитини пограничних станів та ознак хронічних захворювань.
Отже, здоров'я дитини можна охарактеризувати як стан її життєдіяльності, що відповідає біологічному віку, гармонійній єдності фізичних та інтелектуальних характеристик, а також адекватному формуванню адаптаційних та компенсаторних можливостей дитячого організму в процесі його росту. У повсякденній практиці лікарі-педіатри користуються уніфікованою оцінкою стану здоров'я дітей, і це дозволяє реалізовувати принципи виділення серед дитячого населення відповідних груп здоров'я. Такий принцип ефективний для одномоментної оцінки стану здоров'я і не зовсім придатний щодо його моніторингу.
За чотири десятиліття з дати впровадження оцінки стану здоров'я дітей за групами ця класифікація постійно доповнювалася та модифікувалася, що дозволяло педіатрам не тільки визначати групи здоров'я дітей, але і враховувати різні медико-соціальні фактори, які негативно впливають на нього [4, 17, 22]. На сьогоднішній день неможливо зрозуміти та визначити якість здоров'я дитини окремо від її соціального стану, конкретного середовища та місця проживання (рис. 1). Вплив цих факторів протягом життя дитини змінюється. Так, у перші місяці життя дитини переважають біологічні фактори, а в наступні вікові періоди - соціально-гігієнічні та медико-організаційні. Вплив біологічних та соціально-гігієнічних факторів на процес формування здоров'я дитини в основному залишається на рівні сім'ї [18].
В Інституті педіатрії, акушерства та гінекології (ПАГ) АМН України протягом багатьох років у рамках науково-практичних програм "Діти України", "Сім'я та діти України", "Здоров'я нації", "Репродуктивне здоров'я" досліджується роль чинників, що впливають на здоров'я дітей в умовах сім'ї та макросоціуму. Цими дослідженнями встановлено, що значна частина дітей дошкільного та раннього шкільного віку виховується в неповних сім'ях, а у переважної більшості сімей, в яких виховуються діти дошкільного віку, спостерігається низька загальна санітарна культура та культура харчування, що негативно впливає на підтримку нормального здоров'я дитини. В багатьох сім'ях практично не проводяться заходи з профілактики гострих захворювань та дитячого травматизму. Слід зазначити, що в сім'ях, де економічний добробут вище середнього, індекс здоров'я дітей вищий майже в два рази, ніж у малозабезпечених сім'ях.
Всі фактори, що негативно впливають на стан здоров'я дитини в умовах сім'ї, необхідно враховувати дільничним педіатрам при організації заходів збереження здоров'я дітей, пропаганді здорового способу життя в сім'ях, де існують різні медичні та соціальні фактори ризику.
Дослідженнями нашого Інституту продемонстровано, що виникненню хвороби протидіють якість життя та достатня резистентність організму дитини. Якщо перевагу мають такі фактори ризику, як нераціональне харчування, спадкова схильність до хвороби, психоемоційні навантаження, несприятливі екологічні або матеріально-побутові умови, то підвищується реальна загроза хвороби. А якщо захисні сили дитячого організму знаходяться на високому функціональному рівні, тоді забезпечується міцний потенціал здоров'я з великим діапазоном адаптаційних можливостей.
Сьогодні проблему збереження здоров'я здорової дитини неможливо розглядати поза контекстом біопсихосоціальних та мультидисциплінарних підходів до її вирішення. Тому до розв'язання цієї проблеми мають бути залучені не тільки педіатри, а й акушери-гінекологи, медичні та шкільні психологи, соціальні педагоги, тобто ті спеціалісти, які причетні до діагностики і корекції соціально-психологічного стану дитини [5, 9].
В системі нормального розвитку здорової дитини можна умовно виділити три рівні: індивідуальний, мікро- та макросоціальний. На індивідуальному рівні важливої ролі набувають профілактика, психокорекція з психолого-педагогічними впливами та медико-соціальна допомога, об'єктом яких є власне дитина. Мікросоціальний рівень також передбачає профілактику та комплексну медико-психологічну і медико-соціальну допомогу дитині, але в системі її сімейного та шкільного виховання. На макросоціальному рівні суттєва роль належить великій області впливів, спрямованих на створення соціально-економічних та культурних умов, необхідних для оптимального розвитку дитини.
На сімейному рівні, поряд із заходами медичного характеру, особливого значення набувають різноманітні впливи, спрямовані на здоровий спосіб життя родини та формування усвідомленого батьківства. Термін "усвідомлене батьківство" є дещо ширшим за поняття "відповідальне батьківство", адже "відповідальність" є важливим, але не єдиним компонентом цього терміна. Усвідомлене батьківство - це сукупність батьківських якостей, почуттів, знань та навичок, що стосуються виховання і розвитку дитини з метою забезпечення процесу формування здорової та зрілої особистості (рис. 2).Розв'язання проблем усвідомлення батьківства можливе, насамперед, за рахунок організації соціальної роботи, яка є новою для нас спеціальністю, але існує на Заході поруч з медициною вже близько 100 років, виконуючи діагностичну, соціальну, корекційно-реабілітаційну та профілактичну функції.
В цьому аспекті ми можемо запропонувати модель первинної профілактики захворювань у дітей шляхом об'єднання
Loading...

 
 

Цікаве