WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Проблеми інтегративної медицини та шляхи їх вирішення - Реферат

Проблеми інтегративної медицини та шляхи їх вирішення - Реферат

лікуванні хворих з хронічними захворюваннями нирок повинен бути менше 130/80 мм рт. ст., а фармакологічне лікування має розпочинатися на фоні модифікації стилю життя. Пацієнти з цукровим діабетом І типу, ІІ типу з мікроальбумінурією повинні лікуватись ІАПФ. За наявності цукрового діабету ІІ типу з макроальбумінурією та зменшеною швидкістю гломерулярної фільтрації призначаються антагоністи ангіотензинових рецепторів ІІ (АІІА). Якщо досягти цільового тиску не вдається, додаються діуретики, антагоністи кальцію та бета-блокатори. Проте дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів необхідно використовувати на фоні ІАПФ або АІІА. Доповідь професора Г. Бівер була присвячена проблемі артеріальної гіпертензії у вагітних. Як було продемонстровано матеріалами досліджень, жінки з есенціальною гіпертензією мають підвищений ризик розвитку прееклампсії під час вагітності та артеріальної гіпертензії в подальшому житті. На жаль, застосування антигіпертензивних засобів не зменшує цей ризик. Темою доповіді доцента О. М. Барни була "Серцева недостатність". Оскільки ризик розвитку ускладнень у пацієнтів з серцево-судинною патологією залежить від рівняартеріального тиску, то гіпертонія часто є клінічною проблемою для пацієнтів з серцевою недостатністю. Бета-блокатори, ІАПФ та АІІА мають доведений вплив на профілактику серцево-судинних подій та подовжують життя після перенесеного ІМ та при серцевій недостатності. В дослідженні HOPE було показано, що застосування ІАПФ значно зменшувало смертність порівняно з плацебо, причому основний вплив досягався за рахунок зниження АТ. Така сама тенденція спостерігалася і в дослідженні ALLHAT, в якому порівнювався вплив ІАПФ, антагоністів кальцію та тіазидових діуретиків. Професор Р. МакФайден під час доповіді "Серцево-судинні захворювання у пацієнтів з нирковою недостатністю" зупинився на кількох питаннях. Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями та нирковою недостатністю мають вищий рівень серцево-судинної смертності та ризик розвитку ускладнень після ІМ. Тривалий антитромботичний ефект при супутній нирковій недостатності має застосування аспірину, клопідогрелю, дипіридамолу. При цьому ризик кровотеч низький навіть серед пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі, а застосування аспірину та клопідогрелю не ефективне для профілактики тромбозу гемодіалізних шунтів доступу. За наявності ниркової недостатності підвищується смертність та ризик розвитку ускладнень, таких як виникнення кровотеч, інсульти, інфекційні процеси при проведенні втручань на коронарних судинах (як ЧТКА, так і АКШ).Професор Iгор Гук зупинився на проблемі трансплантації органів. За останні десятиліття було досягнуто значних успіхів у трансплантології. Збільшення кількості вдалих пересадок нирок, серця, печінки, легень та підшлункової залози надихає медиків на розроблення нових стратегій, які допомогли б зробити доступними все більше органів для трансплантації та тривалого перебування в організмі хворого. На це спрямована сучасна імуносупресивна терапія та додаткові засоби, що підтримують ендотеліальну функцію трансплантованого органу. Доповідь професора Г. Бівер на другому засіданні була присвячена аналізу позитивних властивостей та недоліків впливу різних груп антигіпертензивних препаратів. Препаратами першої лінії для більшості пацієнтів з АГ повинні бути діуретики, за необхідності може бути доданий препарат з будь-якої групи. Несподіваною видалася заява про те, що пропранолол не дає кращих результатів для профілактики серцево-судинних подій порівняно з плацебо.Професор Ю. М. Сіренко на основі даних таких міжнародних досліджень, як ABCD, HOT, UKPDS-HDS, STOP-2, ALLHAT, ANBP2, LIFE, SCOPE, CAPRIE, ASCOT, PROGRESS, TASS, ESPS-2 переконливо довів, що ризик розвитку інсультів знижують антигіпертензивні препарати з церебропротективними властивостями (АІІА, діуретики, ІАПФ та їх комбінації), статини та антитромбоцитарні препарати. Професор Р. МакФайден представив основні факти щодо прогнозу у кардіологічних пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень. Наявність ХОЗЛ призводить до підвищення рівня ендотеліна-1, інтерлейкіна-6, тумор-некротичного фактора, С-реактивного протеїну, які розглядають також як маркери негативного серцево-судинного прогнозу. Було наголошено, що лікування кардіологічних пацієнтів, що мають супутнє ХОЗЛ, дуже складне. Тому першим кроком в лікуванні таких пацієнтів повинна бути відмова від паління. Основні положення щодо лікування пароксизмальної фібриляції передсердь виклав професор О. Й. Жарінов. Вибір оптимального лікування пароксизму фібриляції передсердь залежить від основного захворювання, гемодинамічного статусу, частоти серцевих скорочень, ризику тромбоемболій. Контроль частоти серцевих скорочень у пацієнтів похилого віку та з ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень є кращим шляхом, ніж відновлення ритму. Антикоагулянтна терапія повинна проводитись у пацієнтів з ризиком тромбоемболічних ускладнень навіть після відновлення синусового ритму. Крім теоретичних питань, розглядалися клінічні випадки з практики, які викликали живий інтерес у слухачів, оскільки рекомендації - це загальновизнані способи надання якісної медичної допомоги, які з економічного погляду або з інших причин не завжди можуть бути виконаними в нашій країні. Жвавий інтерес викликало обговорення останніх керівництв Європейського товариства кардіологів із застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та бета-блокаторів за різних серцево-судинних патологій під час іншого круглого столу - "Раціональна фармакотерапія в кардіології: різні підходи в різних клінічних ситуаціях" під керівництвом професорів Р. МакФайден та В. З. Нетяженка. Після закінчення конференції близько 200 її учасників отримали міжнародні сертифікати, в яких було зазначено кількість освітніх годин (12 акредитаційних годин).
Loading...

 
 

Цікаве