WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Проблема вірусних гепатитів у практиці лікаря-інтерніста - Реферат

Проблема вірусних гепатитів у практиці лікаря-інтерніста - Реферат


Реферат на тему:
Проблема вірусних гепатитів у практиці лікаря-інтерніста
Вірусні гепатити (ВГ) - це група захворювань, викликаних різними типами вірусів, що характеризуються хоча й неоднаковими механізмами передачі інфекції й відмінностями в патогенезі, але об'єднані гепатотропністю збудників та обумовленою цим схожістю основних клінічних проявів (жовтяницею, інтоксикацією, гепатоспленомегалією) [1].
На сьогодні небачена навала ВГ безпосередньо загрожує людству. Вважають, що близько 1 мільярда людей на планеті заражені принаймні одним із вірусів, що викликають ВГ. Хоча ВГ і займають за офіційними даними ІІ місце після грипу та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) за кількістю уражених, вони значно переважають їх по числу тяжких форм, економічним витратам, летальним наслідкам. І це при тому, що реєструються далеко не всі випадки ВГ - безжовтяничні, стерті форми часто проходять повз увагу лікаря. Тому в дійсності ВГ не поступаються грипу та іншим ГРІ за поширеністю, тому що фактично до статистичних звітів потрапляють лише жовтяничні форми, які складають меншу частину усіх гострих ВГ. За один день на земній кулі помирає від ВГ та їх наслідків стільки людей, скільки за рік від СНІДу. Зупинити це і є однією з першорядних проблем світової системи охорони здоров'я.На даний момент встановлена роль у патології печінки щонайменше 6 вірусів (A-E та G). Дослідження останніх часів так званого вірусу гепатиту F дозволили встановити його неоднорідність - виявлені на першому етапі культури вірусу виявилися мавпячими флавовірусами та вірусом G, тому термін "ВГF" зараз не вживається. Дискутується участь у людській патології та можливий ступінь пошкодження органу нещодавно відкритими вірусами TTV та SEN, а також деякими тваринними вірусами (пекінських качок, канадського лісного бабака та ін.) [2]. Дані про особливості вірусів гепатитів наведені в таблиці 1.
Слід зауважити, що ще з 1970 року в СРСР була запроваджена роздільна реєстрація на той момент двох відомих ВГ - А і В. Тому термін "хвороба Боткіна", що існував ще з XIX століття, мав бути повністю виключений з використання у вітчизняній медицині, оскільки він більш-менш відповідав лише ВГА і в ніякому разі не міг бути застосований при підозрі на ВГВ і відкриті пізніше інші ВГ. Вважається, що у клінічній картині ВГ основним клінічним проявом є жовтяниця. А якщо її побачив лікар поліклінічної ланки, то відразу реагує тим, що направляє хворого до інфекційного стаціонару, хоча це не завжди виправдано. При цьому значна кількість хворих з іншими причинами жовтяниці первинно опиняється у інфекційному закладі.Сучасна класифікація жовтяниць передбачає виділення 3-х їх видів: надпечінкової, печінкової та холестатичної. Надпечінкова - зумовлена порушеннями, що виникають до печінкової клітини за рахунок збільшеного утворення білірубіну, порушення його транспортування до печінки. Вона не є синонімом гемолітичної, тому що остання є складовою частиною саме надпечінкової жовтяниці.
Печінкова - пов'язана з підвищеним навантаженням білірубіну на гепатоцит, пошкодженнями процесу захоплення, кон'югації та транспортування білірубіну, що відбуваються на рівні печінкової клітини. Недоцільним є використання назви "паренхіматозна" жовтяниця, вона не дає уяву про механізм розвитку процесу.Холестатична - виникає через порушення екскреції та транспорту білірубіну з печінкової клітини на будь-якому рівні жовчних шляхів. Терміни, що раніше використовувалися ("обтураційна", "механічна", "підпечінкова"), не відображають усіх механізмів виникнення, ділянок ушкодження та особливостей розгортання цього виду жовтяниці, тому визнані невдалими і в сучасній медицині не вживаються. Класифікація жовтяниць представлена у таблиці 2.
Хвороби, при яких розвивається надпечінкова жовтяниця:Гемоліз із повільним розгортанням процесу:- уроджена сфероцитарна гемолітична анемія;- уроджена несфероцитарна гемолітична анемія.Гемоліз із швидким розгортанням процесу:а) інфекційного генезу- малярія;- бабезіоз;- бартонельоз;б) неінфекційного генезу- набута (аутоімунна) анемія;- пароксизмальна нічна гемоглобінурія;- інфаркт тканин або крововиливи в них;- переливання несумісної крові.Неефективність еритропоезу:- серповидно-клітинна анемія; - таласемія.Ураження транспорту непрямого білірубіну:- жовтяниця новонароджених.
Хвороби, при яких виникає печінкова жовтяниця:Недостатність ферментів, що генетично обумовлена:- синдром Жільбера; - синдром Кріглер-Найяра; - синдром Дабін-Джонсона;- синдром Ротора.Запальний або нез'ясований за походженням процес у паренхімі печінки: а) інфекційні (вірусні гепатити, ієрсініоз і псевдотуберкульоз, інфекційний мононуклеоз, цитомегаловірусний і герпетичний гепатит, ентеровірусні інфекції, жовта гарячка, гарячка Ку, поворотний тиф, хвороба Лайма, стронгілоїдоз, токсокароз, сепсис, бактеріальна пневмонія, сифіліс, у тому числі при виникненні хронічних уражень печінки цими збудниками);б) неінфекційні, що розгортаються гостро:- отруєння з пошкодженням печінки;- гострі токсичні (у тому числі медикаментозні) гепатити;- гострий алкогольний гепатит;- гострий жировий гепатоз вагітних;- HELLP-синдром;в) неінфекційні, що розгортаються повільно:- хронічні гепатити різного походження;- алкогольна хвороба печінки;- цироз печінки;г) хірургічні:- абсцес печінки, у тому числі й амебний.
Хвороби, при яких виникає холестатична жовтяниця:а) без розширення жовчних проток:- доброякісний сімейний рецидивуючий холестаз;- холестаз вагітних;- медикаментозний холестаз.б) з розширенням жовчних проток:- склерозуючий холангіт;- холедохолітіаз та камені інших проток;- первинний рак печінки, інші пухлини із обтурацією або здавлюванням жовчних шляхів; - лімфаденіти ворітної ділянки, в тому числі й туберкульозного походження;- деякі гельмінтози з обтурацією або здавлюванням жовчних шляхів (аскаридоз, ехінококоз, альвеококоз).
Це далеко неповний перелік захворювань, що супроводжуються жовтяницею, у якому ВГ складають лише певну частку. Встановлення остаточного діагнозу щодо деяких з цих захворювань потребує значних діагностичних зусиль. Тому необхідним є використання нескладних алгоритмів діагностики, що особливо актуально для догоспітальної ланки системи охорони здоров'я. Це має бути вирішено за допомогою комп'ютерної програми, прототип якої створено в клініці кафедри інфекційних хвороб НМУ.Існує розгорнута класифікація ВГ, але лікар-інтерніст насамперед повинен знати, що існують гострі та хронічні форми їх перебігу.Гостро можуть перебігати усі види ВГ (щодо ВГG це поки не з'ясовано), але кількість таких випадків при різних ВГ є неоднаковою. Так, усі хворі на ВГА або ВГЕ страждають на гостру форму, тоді як при ВГВ, а особливо ВГС, часто зустрічаються хронічні варіанти перебігу хвороби.При гострому перебігу ВГ зазвичай має місце більш-менш чітка послідовність періодів хвороби. Для усіх гострих ВГ характерним є наявність інкубаційного (скритого) періоду, який змінюється переджовтяничним. Якщо при ВГА або ВГЕ останній періодпочинається гостро і триває недовго (до 5-7 діб), то для ВГВ, ВГD, у меншій мірі ВГС характерним є поступовий початок та більша тривалість (2-3 тижні в середньому, іноді до 1 місяця). Для ВГА та ВГЕ переважаючим у переджовтяничному періоді хвороби є псевдогрипозний синдром (2-3-добова гарячка, помірний головний біль). Відрізняє цей синдром від проявів грипу та ГРІ відсутність катаральних проявів з боку дихальних шляхів. На жаль, про це забувають лікарі-інтерністи, однобічно оцінюючи такий стан у хворого, як ГРІ. Радимо за
Loading...

 
 

Цікаве