WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування - Реферат

Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування - Реферат

прискорення темпів росту плода (за даними ультразвукової динамічної фетометрії), зміни показників матково-плацентарно-плодового кровотоку, даних біофізичного профілю плода. У зв'язку з цим комплексну патогенетичну терапію необхідно розглядати як своєрідний функціональний прогностичний тест. Відсутність лікувального ефекту, зростання ознак гіпоксії плода свідчить про глибокі зміни в фетоплацентарній системі, її декомпенсовану недостатність, що потребує дострокового розродження цієї категорії вагітних.
Ведення вагітних з ПН і затримкою розвитку плода - дуже складна задача, а позитивний її результат залежить від суворого дотримання декількох правил:
- лікування супутніх захворювань матері, які призводять до виникнення ПН та ЗРП;
- динамічний контроль за станом матері і плода;
- своєчасна зміна акушерської тактики і дострокове розродження за показниками;
- динамічний нагляд за станом плода в родах.
Найпершим правилом акушерської тактики при ЗРП є встановлення точного діагнозу, використовуючи процентильні криві біометричних параметрів даних ультразвукового дослідження плода.
Якщо фетометричні параметри виходять за рамки індивідуальних коливань, слід провести ретельне вивчення анатомії плода і оцінити його функціональний стан. Якщо відсутні аномалії розвитку плода, криві швидкості кровотоку в маткових артеріях і артеріях пуповини не змінені, а показники кардіограм нормальні, слід припустити, що формується невеликий за масо-зростовими параметрами плід, який у західній літературі отримав назву "small for gestational age". У вітчизняній літературі немає аналогічної назви, тому в такій ситуації слід говорити про затримку розвитку плода. Виявлені зміни потребують суворого динамічного спостереження. Якщо за два тижні ознаки плацентарної недостатності і дистресу плода відсутні, необхідно продовжувати нагляд за вагітною і проводити його кожні 3-4 тижні.
Однозначно діагноз ЗРП встановлюється, якщо фетометричні параметри виходять за рамки індивідуальних коливань і поєднуються зі змінами функціонального стану плода. Необхідно також виключити поєднання ЗРП з вродженими вадами розвитку плода, що однозначно змінює акушерську тактику, а наявність ехографічних маркерів хромосомних аберацій потребує пренатального каріотипування.
Враховуючи, що зміни кровотоку випереджають зміни на кардіотокограмах, ведення таких жінок залежить від гемодинамічних порушень системи мати-плацента-плід [3].
При І ступені гемодинамічних порушень вагітні підлягають динамічному нагляду в амбулаторних умовах з використанням ехографії, допплерографії і кардіотокографії з інтервалом 5-7 днів. При погіршенні показників кардіотокографії показано щоденний кардіотокографічний контроль за станом плода. За відсутності патологічних кардіотокографічних показників можливе пролонгування вагітності до доношеного терміну. Розродження можна проводити через природні пологові шляхи під кардіомоніторним контролем за станом плода.
При ІІ ступені гемодинамічних порушень матково-плацентарного і плодо-плацентарного кровотоку слід проводити допплерографічне і кардіотокографічне спостереження щонайменше 1 раз на 2 дні. У випадку виявлення патологічних кривих швидкостей кровотоку в обох маткових артеріях і дикротичної виємки на допплерограмі слід своєчасно вирішувати питання про дострокове розродження. При приєднанні кардіотокографічних ознак вираженого страждання плода в термін вагітності понад 32 тижні необхідне екстренне розродження шляхом операції кесаревого розтину. До 32-х тижнів вагітності питання щодо методу розродження повинно вирішуватись індивідуально. При нормальних показниках кардіотокографії при ІІ ступені гемодинамічних порушень можливе розродження через природні пологові шляхи під кардіомоніторним контролем за станом плода.
При ІІІ ступені гемодинамічних порушень вагітні підлягають достроковому розродженню. Пролонгування вагітності можливе лише при щоденному допплерографічному контролі і відсутності ознак прогресуючої гіпоксії плода за даними кардіотокографічного дослідження. Показанням до екстренного розродження є виявлення ознак дистресу плода (ареактивний нестресовий тест, різке зниження варіабельності серцевого ритму), а також виявлення погіршення показників плодового кровотоку (виникнення постійного нульового діастолічного кровотоку в аорті плода або реверсного діастолічного кровотоку в артерії пуповини). Розродження після 32-х тижнів вагітності при критичному стані плода необхідно проводити шляхом операції кесаревого розтину. На нашу думку, тільки комплексне використання допплерографії і кардіотокографії дозволяє вибрати найбільш оптимальну акушерську тактику при ЗРП. Співставлення результатів цих досліджень, а також зрілість легень плода допомагає визначити і термін розродження. Крім того, при вирішенні питання про дострокове розродження в комплексі підготовки до родів застосовують кортикостероїди або мукосольван.
Заходи з профілактики ускладнень, пов'язаних з низькою масою плода, звичайно обмежені і не дозволяють в більшості випадків тяжких форм ПН при достроковому розродженні суттєво зменшити перинатальні втрати. Більшість дослідників вважають, що зрілість плода визначає і надійність перспектив на сприятливий перинатальний наслідок. Саме тому розродження шляхом операції кесаревого розтину в інтересах плода доцільно проводити тільки після 32-х тижнів, коли шанси на сприятливий наслідок дещо підвищуються.
При виборі методу передчасного розродження при недоношеній вагітності і ЗРП важливо також враховувати конкретні можливості неонатальної служби, оскільки виходжування дітей з малою масою тіла вимагає відповідної кваліфікації і досвіду неонатологів, необхідного обладнання і організації лікувального процесу.
Таким чином, слід зазначити, що найважливішу роль у наслідках вагітності при ПН відіграє розумна своєчасна діагностика даної патології, патогенетична терапія, раціональна тактика ведення вагітності, вибір оптимального терміну і способу розродження.
Література
[1] Аржанова О. Н., Кошелева Н. Г., Ковалева Т. Г. и др. Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение. Учебное пособие. - СПб.: Нормед. Издат., 2002.
[2] Медведев М. В., Стрижакова М. А., Кирюшенков А. П. и др. Морфофункциональное обоснование результатов допплерометрического исследования кровотока в маточных артериях при физиологической и осложненной беременности// Ультразвук. диагн. в акуш., гинек., педиатр. - 1992. - № 1. - С. 44-51.
[3] Меллина И. М. Клинико-патогенетическое обоснованиепрофилактики и лечения осложнений беременности при гипертонической болезни. Автореф. дис. ... д. м. н. - К., 1992.
[4] Орджоникидзе Н. В., Тютюник В. Л. Хроническая плацентарная недостаточность при бактериальной и/или вирусной инфекции// Акушерство и гинекология. - 1990. - № 4. - С. 46-50.
[5] Радзинский В. Е., Ордиянц И. М. Плацентарная недостаточность при гестозах// Акушерство и гинекология. - 1991. - № 1. - С. 11-16.
[6] Серов В. Н., Стрижаков А. Н., Маркин С. А. Руководство по практическому акушерству. - М., 1997. - С. 116-118.
[7] McKay D. G. Chronic intravascular coagulation in normal pregnancy and preeclampsia// Kidney and pregnancy. - Basel, 1981. - P. 108.
Loading...

 
 

Цікаве