WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування - Реферат

Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування - Реферат


Реферат на тему:
Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування
За останнє десятиріччя зросла зацікавленість щодо дослідження позазародкових утворень, в першу чергу - плаценти, а також її недостатності [5]. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, зумовлений морфофункціональними змінами, результатом складної реакції плода і плаценти на різні патологічні стани організму матері. Одним з найважливіших пускових механізмів розвитку ПН є дифузно-перфузійна недостатність матково-плацентарного, внутрішньо-плацентарного та плодо-плацентарного кровообігу [2]. При цьому спостерігаються порушення транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної та антитоксичної функцій плаценти, що і призводить до патології плода та новонародженого. Плацентарна недостатність супроводжує майже всі ускладнення вагітності, і на сьогодні це - наші перинатальні втрати.
Завдяки розширенню діагностичних можливостей для виявлення порушень функції плаценти, а також у зв'язку з появою нових даних про механізми регуляції кровообігу в плаценті при фізіологічній і ускладненій вагітності з'явилася можливість внести деякі доповнення в питання патогенезу та тактики лікування плацентарної недостатності.
Розрізняють первинну і вторинну плацентарну недостатність. Первинна ПН виникає в період раннього ембріогенезу і плацентації під впливом різноманітних факторів (генетичних, інфекційних, хімічних тощо), які в залежності від біологічної специфіки можуть впливати на статеві клітини батьків, розвиток зародка, формування трофобласту і плаценти. Первинна ПН проявляється порушенням анатомічної будови плаценти та суттєвими змінами її функції. Вона нерідко поєднується з вродженими вадами розвитку плода, призводить до загибелі зародка, що клінічно проявляється вагітністю, яка не розвивається, або самовільним її перериванням у ранні терміни. При прогресуванні вагітності первинна ПН призводить до затримки розвитку плода у тяжких формах у зв'язку зі значними змінами в плаценті.
Вторинна ПН розвивається у другій половині вагітності, коли вже сформувалася плацента. Основою недостатності являється порушення матково-плацентарного кровообігу. Найбільш частими причинами є захворювання, що призводять до змін органної і периферійної гемодинаміки (гестози, гіпертонічна хвороба, нейроциркуляторні астенії та інші екстрагенітальні захворювання). Гестоз може розглядатись як класичний приклад патології, яка призводить до виникнення вторинної плацентарної недостатності [3].
В залежності від того, в яких структурних одиницях плаценти первинно виникають патологічні зміни, розрізняють декілька основних механізмів патогенезу ПН:
- недостатня інвазія трофобласту в децидуальну оболонку і відсутність гестаційних змін спіральних артерій;
- зменшення притоку крові в міжворсинкуватий простір у результаті артеріальної гіпотензії у матері або спазму маткових судин при підвищенні артеріального тиску;
- утруднення венозного відтоку внаслідок тривалих маткових скорочень;
- порушення капілярного кровотоку в ворсинках хоріону;
- зміна реологічних і коагуляційних властивостей крові матері і плода;
- ендокринна дисфункція.
Багато дослідників особливу увагу приділяють порушенням матково-плацентарного кровотоку, пов'язаним зі змінами спіральних артерій. Стан спіральних артерій значною мірою визначає інтенсивність матково-плацентарного кровотоку. Порушення кровообігу в системі мати-плацента-плід завжди супроводжується змінами метаболізму, синтетичної функції плаценти та стану мембран її клітин.
Для підтвердження значення змін структури спіральних артерій у патогенезі ПН [2] було проведено співставлення даних гістологічного дослідження біоптатів плацентарного ложа і даних допплерографії. У всіх випадках при порушенні матково-плацентарного кровотоку були виявлені патологічні зміни спіральних артерій. Авторами проведено також співставлення змін спіральних артерій з перебігом вагітності і перинатальними наслідками. За наявності патологічних спіральних артерій у 81,5 % випадків виявлено порушення кровотоку в маткових артеріях. При аналізі даних відсоткового відхилення маси новонароджених від гестаційної норми в залежності від морфології спіральних артерій виявлено достовірне зниження маси новонароджених при звуженні діаметра спіральних артерій.
Розвиток плацентарної недостатності за патологічного стану спіральних артерій проходить у декілька етапів. Спочатку розвивається гіпереластичний артеріосклероз спіральних артерій міометрія в області плацентарної площадки. Ці зміни призводять до порушення процесу інвазії трофобласту в децидуальну оболонку, що є імпульсом до формування аномального матково-плацентарного кровотоку. Відбуваються зміни реологічних властивостей крові, гемостазу і мікроциркуляції. Об'єм міжворсинкуватого простору і швидкість кровотоку в цих умовах знижується. Відповідно порушуються метаболічна і транспортна функції плаценти, погіршується газообмін і постачання плода живильними і пластичними речовинами [2].
У клінічній практиці важливе значення має поділ ПН на відносну (компенсовану і субкомпенсовану) і абсолютну (декомпенсовану). Компенсована ПН (фаза стійкої гіперфункції) розвивається при загрозі переривання вагітності, нетяжких формах пізнього гестозу, у випадках, коли ці ускладнення піддаються комплексній терапії. Субкомпенсована ПН (початкова фаза виснаження компенсаторних механізмів), як правило, має місце у тих випадках, коли ускладнення вагітності розвиваються на фоні екстрагенітальної патології. Декомпенсована ПН характеризується зривом компенсаторно-пристосувальних реакцій і найчастіше розвивається при тяжких формах пізніх гестозів або поєднанні їх з артеріальною гіпертензією, захворюваннями нирок. Наслідком даної патології є хронічна гіпоксія плода, затримка його розвитку і загибель плода [1].
Вплив плацентарної недостатності на розвиток плода і новонародженого
Плід, який розвивається в умовах плацентарної недостатності, має значно вищий ризик гіпоксичних пошкоджень життєво важливих органів протягом утробного розвитку і травматизації під час пологів.
Діти від матерів з проявами плацентарної недостатності належать до групи високого ризику перинатальної захворюваності і смертності. У цих новонароджених значно частіше порушуються процеси адаптації, спостерігається висока частота уражень центральної нервової системи. За нашими даними майже у 59 % новонароджених відмічаються різноманітні перинатальні пошкодження (затримка розвитку плода - 24,5 %, асфіксія новонародженого - 37,5 %, порушення процесів метаболічної адаптації - 46,3 %, транзиторний імунодефіцит - 21,3 % тощо).У подальшому при нагляді за цими дітьми до року відмічена висока частота застудних захворювань, неврологічних порушень у вигляді постгіпоксичної енцефалопатії, затримки фізичного і психічного розвитку. За нашими даними, перинатальна смертність при ПН складає: серед доношених новонароджених - 12,5 %, серед недоношених - 54 %.
Діагностика плацентарної недостатності
Слід підкреслити, що діагноз плацентарної недостатності встановлюється лише після комплексного обстеження вагітної. Для можливості прогнозування ПН слід враховувати:
- дані анамнезу і
Loading...

 
 

Цікаве