WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Остеопороз — проблема ХХI сторіччя - Реферат

Остеопороз — проблема ХХI сторіччя - Реферат


Реферат на тему:
Остеопороз - проблема ХХI сторіччя
Слід зауважити, що, на думку провідних учених світу, остеопоротичні зміни в субхондральній кістковій тканині відіграють важливу роль у розвитку остеоартрозу суглобів, у той же час остеопоротичні деформації хребців часто зумовлюють виникнення больового синдрому в нижній частині спини; самі ревматичні захворювання та їх лікування кортикостероїдами призводять до втрати кісткової тканини, розвитку вторинного остеопорозу та його ускладнень - остеопоротичних переломів. Коло замкнулося: остеопороз "торжествує" фактично при основних та найбільш соціально значущих захворюваннях. Тому стає зрозумілим, чому, за оцінками експертів ВООЗ, провідне місце серед захворювань кістково-м'язової системи посідає саме остеопороз. Що ж таке остеопороз та чому світова спільнота приділяє йому так багато уваги?
Остеопороз - найбільш поширене метаболічне захворювання скелета, що характеризується зменшенням кісткової маси, порушенням мікроархітектоніки кістки з наступним підвищенням її крихкості та збільшенням ризику переломів. В останні десятиріччя дана проблема набула особливого значення внаслідок двох тісно пов'язаних демографічних процесів: різкого збільшення в популяції кількості людей літнього й старечого віку, зокрема жінок у постменопаузальному періоді життя (Поворознюк В. В., 2000; Riggs В. L., Melton L., 1986). Приблизно у кожної третьої жінки після 65 років спостерігається як мінімум один перелом кісток (Kanis J. A., 1993). Остеопоротичні переломи істотно впливають на захворюваність і смертність. Переломи стегнової кістки призводять до зниження очікуваної середньої тривалості життя на 12-15 % (Lees В. et al., 1993). Після такого перелому до 20 % хворих помирають протягом перших 6 місяців, близько 50 % пацієнтів не можуть пересуватися без сторонньої допомоги, а третина втрачає здатність до самообслуговування. Проведені нами дослідження показали, що летальність серед хворих із остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки склала протягом двох років 18,6 % (Поворознюк В. В., Форосенко В. С., 2004); 47 % хворих із зазначеної групи померло протягом перших 6 місяців після виникнення перелому. Сумарний ризик остеопоротичних переломів у віці 50 років становить 39,7 % для жінок та 13,1 % - для чоловіків (Kanis J. A., Pitf F. A., 1992).Найчастіше остеопороз уражає жінок, що пов'язано з дефіцитом естрогенів у постменопаузі, більш низьким піком кісткової маси порівняно із чоловіками тощо. Остеопороз уражає від третини до половини всіх жінок у постменопаузальному періоді. Втрата кісткової маси розпочинається у жінок приблизно з 35-40 років і становить 0,5-1 % на рік; з настанням менопаузи, а також в перші 3-5 років постменопаузи цей показник зростає до 3-7 % на рік (Поворознюк В. В., 1998). Отже, у перші роки постменопаузи жінка може втратити до 9-35 % кісткової маси.
У чотирьох із 10 жінок має бути один або більше остеопоротичних переломів протягом життя. Для порівняння, ризик розвитку інших поширених захворювань серед жінок віком 50 років становить: для раку молочної залози - 9 %, серцево-судинної патології - 40 % (Melton L. J., 1995). Дані ВООЗ свідчать про те, що кількість ліжко-днів на рік для жінок у постменопаузальному періоді з остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки перевищує даний показник для таких захворювань, як рак молочної залози, гострий інфаркт міокарда, хронічні захворювання легень, цукровий діабет та ін. Летальність внаслідок ускладнень, зумовлених остеопоротичними переломами, в популяції білих жінок 50 років та старше становить 2,8 %, що відповідає показнику летальності від злоякісних пухлин молочної залози. Разом з тим, ризик перелому стегнової кістки дорінює об'єднаному ризику раку молочної залози, раку матки та раку яєчників.
Наведені дані свідчать про значну поширеність остеопорозу на даний час. Проте постаріння населення, збільшення кількості людей літнього й старечого віку, зміна способу життя вказують на те, що соціально-економічні наслідки остеопорозу будуть збільшуватися (Поворознюк В. В., 1997). Кількість остеопоротичних переломів практично подвоїлася за останнє десятиріччя; вже у 1990 році число переломів шийки стегнової кістки серед жителів нашої планети, за оцінками спеціалістів в галузі математичного моделювання, становило 1,7 млн, у наш час - 2,5 млн, а до 2050 року ця цифра може сягнути 6 млн (Kanis J. A., 1993). За результатами наших досліджень структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок віком 20-89 років остеопороз було виявлено: в 13 % жінок - у віковій групі 50-59 років, у 25 % - у групі 60-69 років, у 50 % - у групі 70-79 років та в 53 % - у групі 80-89 років (рис. 1).Населення України старіє. Так, на 1 січня 2004 р. 32,8 % (15,6 млн) становили люди віком 50 років і старше, 21,0 % (9,9 млн) - 60 років і старше, з яких 6,4 млн (13,5 %) - жінки. 70-річного віку досягли 4,7 млн жителів (9,8 %), з яких 3,2 млн - жінки, тобто 6,8 % від загальної кількості населення (Міністерство статистики України, 2004). Зважаючи на отримані дані щодо розповсюдженості системного остеопорозу в населення України та демографічні показники, нами підраховано ймовірну кількість жіночого населення, в якого показники міцності кісткової тканини перебувають за межею переломів (< 2,5 SD).Загальна передбачувана кількість жінок України, які страждають на остеопороз, дорівнює 3005 тис., або 11,8 % від усього жіночого населення. Згідно з отриманими даними суттєве збільшення кількості жінок з остеопорозом спостерігається у віковій групі 50-59 років - 387,0 тис.; у старших вікових групах цей показник зростає (60-69 років - 754,2 тис.; 70-79 років - 1235 тис.) аж до вікової групи 80 років і старше (рис. 2). Зниження показника в останній групі
Loading...

 
 

Цікаве