WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Остеоартроз - Реферат

Остеоартроз - Реферат


Реферат на тему:
Остеоартроз
Хворювання суглобів, яке характеризується деградацією суглобового хряща з подальшими змінами в субхондральній кістковій тканині й розвитком крайових остеофітів, що призводить до втрати хряща та супутнього ураження інших компонентів суглоба (синовіальної оболонки, зв'язок). Щодо впливу на загальний стан здоров'я, дане захворювання посідає четверте місце серед усіх захворювань у жінок і восьме - у чоловіків. У зв'язку з істотним постарінням населення, в тому числі й української популяції, питання діагностики, профілактики та лікування ОА набувають особливої актуальності. Слід зазначити, що в іноземній літературі остеоартрит виступає аналогом терміна остеоартроз, таким чином дослідники підкреслюють роль запального процесу в патогенезі захворювання. Термін "остеоартрит" запровадив John K. Spender (у 1886 році в Англії). Сучасне трактування терміна та його клінічне диференціювання з ревматоїдним артритом було представлене Archibald E. Garrod у 1907 році, який визначив зв'язок остеоартриту з віком та відзначив домінування захворювання у жінок.
Медико-соціальне значення
Остеоартроз - найбільш розповсюджена форма суглобової патології. У західних країнах рентгенологічні ознаки ОА зустрічаються у більшості осіб віком понад 65 років і приблизно у 80 % людей, старших за 75 років. Близько 11 % осіб віком понад 60 років мають симптоматичний (із клінічними проявами) ОА колінних суглобів. Серед жителів США, старших за 30 років, симптоматичний ОА колінних суглобів зустрічається приблизно у 6 %, а кульшового суглоба - приблизно у 3 % населення. В Англії та Уельсі близько 1,5 мільйони чоловік мають симптоматичний остеоартроз. У 2000 році у Великобританії було виконано понад 80 000 ендопротезувань кульшового та колінного суглобів, що призвело до витрат, які склали 405 мільйонів фунтів стерлінгів.
Як причина недієздатності (при ходьбі та сходженні по сходинках) у літньому віці остеоартроз посідає друге місце після захворювань серцево-судинної системи. В цілому 10-15 % осіб віком понад 60 років мають остеоартроз, і з постарінням населення він стає все більш важливим захворюванням. Хоча розвиток ОА і не впливає на життєвий прогноз, дана патологія є однією з основних причин передчасної втрати працездатності та інвалідизації, а також появи хронічного больового синдрому, що значно знижує якість життя пацієнтів.
Класифікація
Остеоартроз класифікується за двома групами.
Первинний (ідіопатичний) остеоартроз може бути локальним або системним; останній, як правило, виявляють у жінок в постменопаузальному періоді з розвитком вузликів Гебердена.
Локалізований:
кисті:
- вузлики Гебердена й Бушара,
- ерозивний ОА міжфалангових, перших п'ястно-зап'ястних суглобів;
стопи:
- ерозивний ОА перших плюсно-фалангових суглобів,
- таранно-човноподібний ОА;
колінний суглоб:
- ОА медіального відділу стегно-великогомілкового з'єднання,
- ОА латерального відділу стегно-великогомілкового з'єднання,
- ОА стегно-надколінкового суглоба;
кульшовий суглоб:
- ексцентричний (латеральний) ОА,
- концентричний (аксіальний, медіальний) ОА,
- дифузний (сенільний) ОА;
хребет:
- апофізарний ОА,
- міжхребцевий ОА (зв'язаний з диском),
- спондильоз,
- дифузний гіперостоз;
інші суглоби:
- ОА плечового суглоба,
- ОА крижово-здухвинних суглобів,
- ОА скронево-нижньощелепних суглобів,
- ОА акроміально-ключичного суглоба.
Генералізований:
- малі суглоби та хребет;
- великі суглоби та хребет;
- малі й великі суглоби та хребет.
Вторинний остеоартроз має основну причину для його виникнення (посттравматичний, вроджені та набуті захворювання).
Локалізований:кульшовий суглоб:
- хвороба Легг-Кальве-Пертеса,
- вроджений вивих стегна,
- зміщення епіфіза голівки стегнової кістки,
- вроджене сплощення вертлюгової впадини;
дисплазії:
- дисплазія епіфіза;порушення біомеханіки суглобів:
- сколіотична хвороба,
- гіпермобільний синдром,
- варусна та вальгусна деформації,
- неоднакова довжина нижніх кінцівок.
Генералізований:
дисплазія кісткової тканини:
- епіфізарна дисплазія,
- спондилоепіфізарна дисплазія;
метаболічні захворювання:
- гемохроматоз,
- охроноз,
- синдром Елерса-Данлоса (Русакова),
- хвороба Гоше;
- відкладання солей кальцію;
захворювання кісток та суглобів:
- асептичний некроз,
- ревматоїдний артрит,
- подагра,
- септичний артрит,
- хвороба Педжета,
- остеопетроз;
ендокринні захворювання:
- акромегалія,
- гіпотиреоз,
- гіперпаратиреоз,
- цукровий діабет;
інші захворювання:
- хвороба Шарко,
- кесонна хвороба,
- хвороба Кашина-Бека.
Патогенез
Традиційно остеоартроз розглядався як неминучо прогресуюче дегенеративне захворювання. Нові дослідження припускають, що це - динамічний процес, який може прогресувати епізодично. Остеоартроз - гетерогенна група захворювань, які характеризуються адаптивною відповіддю синовіального суглоба на різноманітні екологічні, генетичні та біомеханічні стреси.
Хрящ складається з води (70 %) та II типу колагену із протеогліканами і глікозоаміногліканами, що продукуються хондроцитами. У свою чергу, протеоглікани зв'язуються з гіалуронатом, який стабілізує макромолекулу. Хондроцити живляться від синовіальної оболонки шляхом дифузії; синовіальна рідина циркулює при рухах у суглобі. Передбачається, що якщо суглоб припиняє функціонувати (в результаті перелому або іммобілізації), хондроцити втрачають своє джерело живлення, й припиняється репарація хрящової тканини. Продукуються металопротеїнази, які каталізують деградацію протеоглікану та колагену. Синовіальна оболонка при ОА періодично запалюється й продукує підвищені рівні інтерлeйкіну-1 (IL-1) та фактора некрозу пухлини (TNF-a), цитокіни, що індукують утворення оксиду азоту та продукцію металопротеїназ. Інтерлeйкін 6 (IL-6) та механічне навантаження на суглоб викликають також катаболізм цитокінових рецепторів, що обумовлює збільшення деградації хрящової тканини.
Вважають, що остеофіти та субхондральний склероз, які спостерігаються при остеоартрозі, можуть бути компенсаторною реакцією організму на ушкодження хрящової тканини, хоча деякі дослідники виявили в експериментальних дослідженнях зміни кісткової тканини до виникнення змін у хрящовій тканині. Передбачають, що цей вид зміненої кісткової тканини призводить до подальшої деградації хряща, який її оточує. Порушений синтез
Loading...

 
 

Цікаве