WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Особливості антибактеріальної терапії під час вагітності - Реферат

Особливості антибактеріальної терапії під час вагітності - Реферат

сепсис);
- туберкульозом;
- сифілісом;
- токсоплазмозом.
Чому під час вагітності змінюється фармакокінетика антибактеріальних засобів?
В організмі вагітної жінки відбувається низка фізіологічних змін, які істотно впливають на фармакокінетику ліків і, зокрема, антибіотиків [3, 8, 18].
1. Зниження під впливом прогестерону тонусу та моторики травного тракту і механічна перешкода у вигляді збільшеної матки призводять до подовження часу евакуації вмісту шлунка та кишківника. Наслідком цього є більш тривалий контакт прийнятих per os антибіотиків з агресивними секретами органів травлення (шлунка, дванадцятипалої кишки, кишківника) і, таким чином, більше руйнування препаратів, відповідно менша їх абсорбція. Уповільнення проходження їжі травним каналом слід враховувати також, призначаючи ті препарати, на біодоступність яких їжа істотно впливає (оксацилін, ампіцилін, цефуроксим аксетил, еритроміцин тощо).
2. Зменшення майже на 60 % кислотності шлункового соку і одночасне збільшення секреції лужного вмісту тонкого кишківника може змінити всмоктування медикаментів, що маютьслабкокислотну або слабкоосновну реакцію.
3. Стану вагітності притаманна затримка рідини в організмі. Це - фізіологічний пристосувальний процес. Об'єм циркулюючої плазми збільшується на 50 %. Водночас відбувається перерозподіл крові між різними регіонарними судинними басейнами: значно підвищується нирковий кровотік, з'являється і прогресивно збільшується матково-плацентарно-плодове коло кровообігу (досягає 0,6-0,7 л/хв, причому 80 % перфузії - це плацентарно-плодовий кровотік, 20 % - кровопостачання міометрія). Загальне збільшення об'єму рідини в організмі вагітної може сягати 8 л (60 % - плацента, 40 % - тканини матері). Результатом цих процесів є значне збільшення об'єму розподілу лікарського засобу, зменшення його концентрації у плазмі крові.
4. Під час вагітності розвивається відносна гіпоальбумінемія. Вона зумовлена непропорційним збільшенням плазми відносно вмісту альбуміну. Крім зменшення концентрації альбуміну, зменшується його зв'язувальна здатність щодо антибіотиків, що пов'язано з підвищенням афінності до материнських та плацентарних стероїдних гормонів. Під час вагітності в крові знижується і концентрація a-глікопротеїнів - білків, що також зв'язують антибіотики. Таким чином, усі вищезазначені процеси (гіпоальбумінемія, зниження спорідненості альбуміну плазми до антибіотиків, гіпоa-глікопротеїнемія) спричиняють збільшення частки вільної, не зв'язаної з білками фракції антибіотиків.
Як відомо, між антибактеріальною активністю препарату та ступенем його зв'язування існує оборотна залежність: чим більше препарату перебуває у зв'язаному стані, тим менша його терапевтична активність. Ступінь зв'язування з білками визначає також здатність препарату до дифузії в органи й тканини, його метаболізм та швидкість елімінації. Отже, якщо не враховувати різницю у зв'язуванні між окремими антибіотиками (до речі, дуже істотну), можна стверджувати, що під час вагітності створюються умови для полегшення їхньої дифузії, посилення метаболізму та прискорення виведення з організму.
5. Біотрансформація антибіотиків у печінці вагітних посилюється не лише завдяки вже згадуваній кращій дифузії, але й через підвищення активності ферментних систем, що є результатом стимуляції останніх прогестероном.
6. Нирковий кровотік під час вагітності збільшується на 25-50 %, швидкість клубочкової фільтрації - майже на 60 %. У поєднанні зі збільшенням дифузії не зв'язаної з білками частини антибіотиків це призводить до значного прискорення їх виведення з організму.
7. Зі збільшенням терміну вагітності все більший вплив на концентрацію антибіотиків у крові матері справляє трансплацентарний перехід їх до плода. Плацента майже не має бар'єрної функції щодо антибіотиків, і більшість з них переходить до плода шляхом простої дифузії за градієнтом концентрацій. Швидкість дифузії прямо пропорційна розміру поверхні плаценти і обернено пропорційна її товщині, зростає зі збільшенням терміну вагітності. Краще дифундують препарати з меншою молекулярною масою (у разі М > 1000 Да перехід помітно зменшується), добре розчинні у жирах (ліпофільні), електрично нейтральні (з малим ступенем іонізації) і мало зв'язані з білками крові.
Яке клінічне значення мають зміни фармакокінетики антибіотиків під час вагітності?
Якщо підсумувати усі згадані фармакокінетичні особливості, можна дійти висновку, що концентрація антибіотиків у плазмі крові вагітної жінки у середньому нижча, ніж за таких самих доз та режимів введення у невагітних. Таким чином, під час вагітності не слід зменшувати дози антибактеріальних засобів, як вважає багато хто з лікарів. Більше того, цілком імовірно може виникнути необхідність підвищення дози та/або збільшення кратності введення препарату (зменшення тривалості інтервалів між прийомами чи ін'єкціями).
На практиці зниження концентрації у плазмі крові на 10-20 % (у деяких випадках до 50 %) доведене щодо ампіциліну, метициліну, диклоксациліну, оксациліну, цефалексину, цефалотину, цефтазидиму, гентаміцину, канаміцину, тобраміцину, сизоміцину, еритроміцину, нітрофуранів. Водночас не встановлено істотних відмінностей концентрації цефалоридину, кліндаміцину, хлорамфеніколу, метронідазолу, триметоприму.
Слід зауважити, що, по-перше, вельми небезпечно збільшувати середньотерапевтичні дози тих антибіотиків, у яких ефективні лікувальні та токсичні концентрації досить близькі (аміноглікозиди, лінкозаміди); по-друге, у більшості випадків концентрація антибіотиків, що їх вводять у середньотерапевтичних дозах, у вагітних залишається достатньою (перевищує мінімальну пригнічувальну) для основних збудників хвороб.
Як поводяться антибіотики в організмі плода?
Препарати, що подолали плацентарний бар'єр, дифундують до органів і тканин плода залежно від ступеня їхнього зв'язування з білками та інших властивостей
Loading...

 
 

Цікаве