WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нові можливості метаболічної терапії у вітчизняній клінічній практиці - Реферат

Нові можливості метаболічної терапії у вітчизняній клінічній практиці - Реферат

Триметазидин виявляє чіткий антиішемічний ефект, до того ж, при його застосуванні вкрай рідко зустрічаються побічні впливи, оскільки його дія не пов'язана зі зміною будь-яких параметрів гемодинаміки: препарат не змінює частоту серцевих скорочень, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, кінцево-діастолічний тиск у лівому шлуночку, величину серцевого індексу.На сьогодні триметазидин - єдиний препарат метаболічної дії, рекомендований Європейським товариством кардіологів для лікування стенокардії [9]. Його протиішемічний та ангінальний ефекти підтверджені в рандомізованих контрольованих дослідженнях. На фоні монотерапії триметазидином у хворих на ІХС відмічалося достовірне зниження числа нападів стенокардії (на 25 %), збільшувалася тривалість навантажень на велоергометрі (на 43 %), зменшувалося максимальне відхилення сегмента RS-T (на 39 %), покращувалася сегментарна скоротливість внаслідок відновлення функції життєздатних сегментів лівого шлуночка [3, 4, 10, 16].Отже, триметазидин є оптимальним препаратом метаболічної дії з вираженим клінічним ефектом і мінімальними побічними реакціями, тому має зайняти гідне місце у схемі лікування хворих на ІХС, особливо за наявності супутньої патології. Поява в Україні власного триметазидину - Тримекталу - значно полегшує вирішення цих завдань, оскільки Тримектал, маючи високу ефектівність, значно дешевший за зарубіжні аналоги. Це робить лікування доступним для широкого кола пацієнтів. Тривалість лікування триметазидином зумовлена тривалістю перебігу захворювання і становить від 4-12 тижнів до постійного прийому за умови доброї переносимості препарату.
Матеріали та методи
На базі Української військово-медичної академії було проведено дослідження з метою оцінки ефективності та переносимості вітчизняного препарату Тримектал у хворих на стабільну стенокардію І-ІІІ ФК. Діагноз встановлювали на підставі результатів клініко-лабораторного та інструментального обстежень, що включало реєстрацію електрокардіограми (ЕКГ) у 12 стандартних відведеннях, добовий моніторинг ЕКГ, проведення (за можливості та необхідності) проби з навантаженням, а також оцінку якості життя пацієнта за допомогою спеціалізованого опитувальника (Seattle Angina Questionnaire) SAQ.Під час першого візиту пацієнта проводили весь перелік обстежень і приймали рішення щодо включення його у дослідження. Головним критерієм включення була наявність документованих епізодів ішемії міокарда. В дослідженні взяли участь 48 хворих - чоловіки віком 55-76 років зі стабільною стенокардією І-ІІІ ФК, в яких на фоні базової комбінованої терапії антиангінальними препаратами контролювати перебіг захворювання повністю не вдавалося. Хворі були поділені на дві групи (відповідно 23 та 25 пацієнтів), повністю співставні за основними клінічними критеріями вираженості ішемії міокарда, статтю та віком.
Усі пацієнти перші 14 днів отримували однакове базове лікування стенокардії: ізосорбіту дінітрат, бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію в індивідуально підібраних дозах та аспірин по 100 мг/добу. Під час наступного візиту (через два тижні) повторно оцінювали зазначені параметри. Після першого візиту пацієнти І групи залишалися лише на базовій терапії, у ІІ групі додатково приймали препарат метаболічної дії Тримектал у дозі 60 мг/добу. Ще через 8 тижнів проводили повний комплекс запланованих обстежень та аналіз остаточних результатів.
Статистичну обробку отриманих даних виконували з використанням стандартного пакету медико-статистичних програм з порівнянням середніх величин методом Стьюдента і визначенням критерію t.
Результати та їх обговорення
На момент першого візиту лише 3 (6,25 %) пацієнти не скаржилися на біль у серці. На 14-ту добу базового лікування (другий візит) число таких пацієнтів збільшилося до 11 (22,9 %). Наприкінці дослідження серед пацієнтів І групи больовий синдром був відсутній у 6 (26,1 %) пацієнтів, ІІ групи - у 18 (72 %). Тобто, суттєво зменшився больовий синдром у групі хворих, які отримували додатково Тримектал. До того ж, наприкінці лікування у цих пацієнтів відмічено покращення якості життя за всіма 5 шкалами опитувальника SAQ.На фоні прийому Тримекталу (ІІ група) відмічено зменшення функціонального класу стенокардії (табл. 1), в той час як у пацієнтів І групи не спостерігалися зміни функціонального класу стенокардії в кінці лікування порівняно з 14-м днем.
За даними велоергометрії, у хворих на ІХС на фоні прийому Тримекталу достовірно збільшилася відстань, яку вони проходили до появи ангінозного нападу (з 428,2 ё 105,5 до 492 ё 103,1 м). Пацієнти І групи, що отримували лише базову терапію, мали менш виражені зміни навантажувальних проб - на 14-й день 432,1 ё 103 м; в кінці лікування - 448,4 ё 114 м. При прийомі Тримекталу достовірно збільшився у порівнянні з 14-м днем час до появи депресії сегмента ST - з 6,7 ё 2,8 до 8,3 ё 2,3 хв; у пацієнтів І групи ці зміни були недостовірними.
За даними добового моніторингу ЕКГ зареєстровано також достовірні зміни основних показників у хворих ІІ групи (табл. 2); у пацієнтів І групи за цими показниками суттєвих відмінностей між 14-м днем лікування і остаточним результатом не відмічено.
Отже, після завершення лікування у пацієнтів, що отримували додатково Тримектал, відмічено:
- достовірне зменшення тривалості та інтенсивності больового синдрому,
- зменшення кількості епізодів ішемії на добу,
- зменшення максимальної глибини депресії ST за добу,
- збільшення відстані, що проходили пацієнти до виникнення болю,
- збільшення часу до виникнення депресії сегмента ST на 1мм, зміни функціонального класу стенокардії,
- покращення якості життя за всіма 5 шкалами опитувальника SAQ.
Препарат Тримектал мав добру переносимість, не відмічено жодного випадку його відміни через побічні ефекти.
Висновки
Таким чином, можна зробити висновок, що Тримектал є високоефективним метаболічним препаратом вітчизняного виробництва з вираженою антиішемічною та антиангінальною дією і доброю переносимістю. Він значно дешевший за зарубіжні аналоги, що дозволяє вітчизняним лікарям ширше впроваджувати сучасне лікування хворих на ІХС і наближати його до медицини європейського рівня.
Література
[1] Амосова Е. Н. Метаболическая терапия повреждений миокарда, обусловленных ишемией: новый подход к лечению ИБС и сердечнойнедостаточности. - К., 2000.
[2] Ватанабе А. М., Линдеманн Дж. П. Механизмы адренергической и холинергической регуляции сократимости миокарда// Физиология и патофизиология сердца/ Под ред. Н. Сперелаксиса. - М.: Медицина, 1990. - Т. 2.- С. 124-168.
[3] Гуревич М. А Медикаментозное лечение пожилого пациента, перенесшего инфаркт миокарда// Consilium Medicum. Журнал доказательной медицины для практикующих врачей. - 2003. - Т. 05/12/2003.
[4] Елисеев О. М. Триметазидин (предуктал). Новый подход в борьбе с ишемией миокарда// Тер. архив. - 1996. - Т. 68, № 5. - С. 57-63.
[5] Кокурина Е. В., Бочкарева Е. В., Метелица В. И. и др. Антиишемическая эффективность триметазидина в комбинации с пропранололом у больных со стабильной стенокардией напряжения// Кардиология. - 2000. - № 5. - С.118-121.
[6] Маколкин В. И., Бузиашвили Ю. И., Осадчий К. К. и др. Сравнение эффективности реваскуляризации и медикаментозной терапии с применением триметазидина в восстановлении функций "спящего" ("гибернирующего") миокарда// Кардиология. - 2001. - № 5. - С. 18-24.
Loading...

 
 

Цікаве