WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нові антисептичні засоби вітчизняного виробництва. Порівняльна характеристика протимікробної активності - Реферат

Нові антисептичні засоби вітчизняного виробництва. Порівняльна характеристика протимікробної активності - Реферат

мікроорганізмів. Однак в останні роки серед збудників госпітальних інфекцій все більшу питому вагу складають представники аеробних неферментуючих грамнегативних паличок. З числа цих бактерій представник роду Pseudomonas (паличка синьо-зеленого гною) є найбільш проблематичним для клінічної медицини внаслідок значного поширення і надзвичайно високої резистентності до протимікробних засобів. Менш поширені представники родів Flavobactrium, Alcaligenes, Acinetobacter, Moraxella виявили здатність брати участь у розвитку менінгітів, перитонитів, ендокардитів, остеомієлітів, абсцесів легень, запальних уражень сечовидільної системи, сепсису. Дослідники прогнозують зміну найближчим часом етіологічної структури гнійно-запальної патології на користь цих бактеріальних родів. Тому аналіз чутливості даної групи бактерій до широковживаних антисептиків дозволяє орієнтовно визначити навіть часовий діапазон такої перспективи.
Досліджені штами псевдомонад були значно витривалішими до дії антисептиків, ніж стафілококи й ентеробактерії. МБцК хлоргексидину біглюконату для них становила 200 мкг/мл. Найвищу чутливість представники цього роду виявили до мірамістину (МБцК = 78,13 ± 46,88 мкг/мл). Однак готова лікарська форма цього препарату (0,01 % розчин, або 100 мкг мл) навіть у межах стандартних відхилень у чутливості окремих штамів псевдомонад у наших дослідженнях містить недостатню концентрацію препарату для забезпечення згубної дії на будь-якого представника виду. Ще нижчу ефективність 0,01 % розчину мірамістину по відношенню до синьогнійної палички слід очікувати у клінічних умовах, де частина активності препарату поглинається внаслідок взаємодії з факторами оточуючого мікроорганізми зовнішнього середовища. У цьому сенсі більш ефективними є готові лікарські форми хлоргексидину біглюконату (500 мкг/мл) та декасану (200 мкг/мл), незважаючи на дещо вищі, ніж у мірамістину, середні показники МБцК.
Представники роду Alcaligenes виявили найвищу чутливість до декаметоксину (МБцК = 41,61 ± 8,33 мкг/мл), удвічі нижчу - до мірамістину (МБцК = 83,33 ± 16,66 мкг/мл) і майже у 2,5 рази нижчу - до хлоргексидину (МБцК = 100,11 ± 16,66 мкг/мл). Акінетобактерії були однаково чутливі до мірамістину і декасану (МБцК = 50 мкг/мл) та удвічі витривалішими до хлоргексидину (МБцК = 100 мкг/мл). Флавобактерії та мораксели виявили найвищу чутливість до хлоргексидину, однак чутливість до мірамістину і декасану теж була досить високою, що дозволяє вважати всі три антисептика високоефективними по відношенню до цих мікроорганізмів.Таким чином, серед неферментуючих аеробних грамнегативних паличок відносно низьку чутливість до декасану, хлоргексидину та мірамістину виявляють представники родів Pseudomonas, Alcaligenes, Acinetobacter. Однак концентрації діючих речовин у серійних лікарських формах хлоргексидину і декасану достатні для боротьби з цими збудниками.
Дріжджоподібні гриби роду Candida, що є невід'ємною складовою мікрофлори кишкового тракту здорової людини, є збудниками у 12 % випадків внутрішньолікарняних інфекцій. Ось чому надзвичайно важливими вважають показники впливу серійних антисептиків на цей вид мікроорганізмів. Серед досліджених препаратів найнижчою МБцК для кандид виявилася у хлоргексидину (10,41 ± 3,48 мкг/мл). У порядку зростання розташувалися декаметоксин (28,64 ± 22,57 мкг/мл) та мірамістин (33,85 ± 19,10 мкг/мл). Слід зазначити, що концентрації антисептиків у всіх вивчених лікарських формах були значно вищими, ніж показники чутливості досліджених штамів грибів з урахуванням індивідуальних штамових коливань.
Рідкі лікарські форми антисептиків необхідно застосовувати з урахуванням того, що їх згубний вплив на мікроорганізми здійснюється лише в період прямого контакту з контамінованою поверхнею: під час промивання рани, до моменту висихання змоченого антисептиком перев'язувального матеріалу. Тому важливою характеристикою ефективності антисептичного препарату є час, необхідний для знищення мікроорганізмів на контамінованому об'єкті. Результати досліджень цієї характеристики для серійних примірників хлоргексидину, декасану, мірамістину на штучно контамінованих батистових тест-об'єктах наведені в таблиці 2.Представлені дані демонструють значні розбіжності в швидкості впливу досліджених антисептиків на різні види мікроорганізмів. Найефективніше діяли декасан і хлоргексидин на епідермальні стафілококи, знешкодження яких відбувалося за 15 с. Інфіковані цим видом мікроорганізмів тест-об'єкти знезаражувалися 0,01 % розчином мірамістину за 10 хв. Золотисті стафілококи виявилися дещо витривалішими до дії хлоргексидину (експозиція знезаражування - 2 хв) і значно витривалішими до мірамістину (30 хв).Тест-об'єкти, інфіковані грамнегативними паличками, найшвидше знезаражувалися 0,05 % розчином хлоргексидину: кишковою паличкою - за 30 хв, моракселами - за 30 с. Декасан стерилізував тест-об'єкти, інфіковані моракселами, за 10 хв, мірамістин - за 30 хв. Кишкова паличка на тест-об'єктах знищувалася після 1 год контакту з декасаном, той самий ефект під впливом мірамістину досягався за 2 год. Слід зазначити наявність чіткої зворотної залежності між концентрацією діючих поверхнево-активних речовин у складі готових лікарських форм і величиною експозиції знезаражування тест-об'єктів, інфікованих грамнегативними мікроорганізмами.
Декасан і хлоргексидин знезаражували тест-об'єкти, інфіковані кандидами, за однаковий час (20 хв), незважаючи на різницю в концентрації антисептиків. У мірамістину експозиція згубного впливу на дріжджоподібні гриби була у 6 разів більшою (120 хв).
Аналіз наведених вище результатів експериментального дослідження протимікробної активності серійнихпримірників антисептичних лікарських засобів демонструє неоднакову, але досить високу ефективність представлених фармацевтичних препаратів.
Розчин хлоргексидину біглюконату 0,05 % має достатню для швидкого знищення усього спектра небезпечних мікроорганізмів концентрацію діючої речовини і забезпечує найвищу лікувальну ефективність. Однак у процесі дослідження було виявлено серйозні недоліки якості препарату виробничого характеру. У дослідженнях було вимушено використано значну кількість примірників різних серій розчину хлоргексидину, оскільки більшість їх виявилася контамінованою сторонньою мікрофлорою. Так, у примірниках виробництва ДП "Біостимулятор" серій 681104, 460704, 150405 та виготовлених Луганською фармацевтичною фабрикою серій 40105, 550704, 10105 містилося від 3,9х103 до 2,6х104 КУО грамнегативних неферментуючих паличок на 1 мл препарату. Виявлений дефект вимагає від виробника уважного перегляду технологічного ланцюга та ретельного контролю мікробіологічної чистоти кожної серії виготовлених препаратів.
Декасан і 0,01 % розчин мірамістину суттєво відрізняються за протимікробною активністю з відчутною перевагою декасану. Переважна більшість досліджених умовно-патогенних мікроорганізмів виявила значно вищу чутливість до декаметоксину, ніж до мірамістину. При цьому концентрація декаметоксину в декасані удвічі вища, ніж міститься мірамістину в готовій лікарській формі. В цілому досягається значно вища швидкість знезаражування декасаном, а в клінічних умовах забезпечується необхідний, з урахуванням можливості часткової нейтралізації дії внаслідок впливу біологічних рідин, резерв протимікробної активності препарату. Якщо ж зважити також на різницю у вартості препаратів (3,23 грн - 100 мл флакон декасану і 16 грн - 100 мл 0,01 % розчину мірамістину), то стає цілком зрозумілим, чому фахівці надають перевагу декасану [1].
Проте, незважаючи на відмінності в якості й ефективності наявних у фармацевтичній мережі антисептичних засобів, позитивної оцінки заслуговує власне факт оновлення арсеналу цієї групи препаратів, що надає фахівцеві змогу здійснювати вибір оптимального для кожного конкретного випадку лікарського засобу.
Література
[1] Еженедельник Аптека. - 2005. - № 26 (497). -С. 23-36.
[2] Компендиум 2000/2001 - лекарственные препараты/ Под ред. В. Н. Коваленко, А. П. Викторова.- К.: Морион, 2000.
[3] Красильников А. П. Справочник по антисептике. - Минск: Высш. шк., 1995.
[4] Мороз В. М., Палій Г. К., Волянський Ю. Л. Досягнення та стратегія дослідження нових вітчизняних лікарських антисептичних препаратів// Вісн. Вінниц. держ. мед. ун-ту. - 2000. - № 2. - С. 260-264.
Loading...

 
 

Цікаве