WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нові антисептичні засоби вітчизняного виробництва. Порівняльна характеристика протимікробної активності - Реферат

Нові антисептичні засоби вітчизняного виробництва. Порівняльна характеристика протимікробної активності - Реферат


Реферат на тему:
Нові антисептичні засоби вітчизняного виробництва. Порівняльна характеристика протимікробної активності
Антисептичні лікарські засоби використовують в усіх без винятку галузях практичної медицини. Анатомо-терапевтична та хімічна класифікаційна система лікарських засобів ВООЗ крім спеціального класу Д08 "Антисептичні та дезінфікаційні засоби" виділяє антисептики серед засобів, що впливають на травну, сечостатеву, респіраторну системи, серед засобів, які використовують в офтальмології, отології тощо. Однак у вітчизняних компендіумах недалекого минулого у розділі антисептичних засобів фігурували препарати борної кислоти, етилового спирту, перекису водню, діамантового зеленого і як найефективніші - йодофори [2].
Тривала відсутність сучасних ефективних готових лікарських форм антисептиків призвела до широкого застосування в клініках хірургічного профілю як основного антисептичного лікарського засобу розчинів фурациліну, екстемпорально виготовлених із таблеток, у кращому випадку - в умовах лікарняних аптек. Сумними наслідками такої практики стали селекція внутрішньолікарняних штамів мікроорганізмів та погіршення показників лікування хірургічних хворих. Тільки в останні роки ця прогалина в арсеналі вітчизняних лікарських препаратів почала заповнюватися.
На сьогодні найефективнішими антисептичними засобами вважають поверхнево-активні речовини, механізм дії яких ґрунтується на дифільній структурі молекули і здатності до руйнівного впливу на оболонки прокаріот. Препарати цього класу мають широкий спектр протимікробної дії, що охоплює грампозитивні й грамнегативні бактерії, гриби-дерматофіти, дріжджоподібні гриби, найпростіші, хламідії та навіть складні віруси (збудники гепатиту, ВІЛ). Резистентність до цих препаратів у мікроорганізмів формується повільно. Вони мають властивість у суббактеріостатичних концентраціях підвищувати чутливість мікроорганізмів до інших протимікробних засобів [3, 4].
З названої групи препаратів на фармацевтичному ринку давно представлений розчин хлоргексидину біглюконату 0,05 % (виробництва дочірнього підприємства "Біостимулятор" ДАК "Укрмедпром", Одеса) та Фармацевтичної фабрики Луганського ОКВП "Фармація". Препарат випускається у пластикових флаконах з уретральним наконечником для використання з метою профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом. Показання до застосування: гнійно-септичні процеси, дезінфекція опікових поверхонь і операційних ран, промивання сечового міхура.
Серед нових препаратів із широким колом показань до застосування можна виділити: розчин мірамістину 0,01 % (виробництва фармацевтичної фірми "Дарниця" спільно з російським ЗАТ "Інфомед") та декасан - 0,02 % розчин декаметоксину, ізотонований хлоридом натрію (виробництва ТОВ "Юрія-Фарм"). Показаннями до застосування обох препаратів є: гнійна хірургічна патологія, мікробні та грибкові ураження шкіри, в комбустіології, для лікування запальних процесів у стоматологічній, отоларингологічній, урологічній та акушерсько-гінекологічній практиці.
Оскільки наявний досвід клінічного застосування нових препаратів недостатній для узагальнення і порівняння, результати порівняльного експериментального дослідження протимікробної активності зазначених вище антисептичних лікарських засобів становлять значний інтерес.
Матеріали та методи
У дослідженнях використовували серійні промислові примірники лікарських засобів: декасан (сер. 030304, 080605), мірамістин (сер. 141004, 180105), хлоргексидину біглюконат (сер. 681104, 460704, 10105, 201005, 150405, 160405 виробництва ДП "Біостимулятор", Одеса; сер. 981004, 40105, 550704, 10105 виробництва Луганської фармацевтичної фабрики).Як тест-мікроорганізми використовували штами умовно-патогенних бактерій Музею живих культур кафедри мікробіології, імунології та вірусології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, а також клінічні штами бактерій, виділені від хворих, що перебували на лікуванні у відділенні реанімації Військово-медичного центру Повітряних сил Збройних сил України.
Чутливість мікроорганізмів до антисептичних засобів досліджували загальноприйнятим методом серійних подвійних розведень препаратів у рідкому поживному середовищі. Порівняльну оцінку чутливості мікроорганізмів до досліджуваних препаратів проводили за показником мінімальної бактерицидної концентрації (МБцК).Знезаражуючу ефективність готових лікарських форм оцінювали за допомогою метода штучно інфікованих батистових тест-об'єктів. Стерилізовані в автоклаві клаптики батисту розміром 1,0?0,5 см на 15 хв поміщали у завис добової культури одного з мікроорганізмів, яка містила 108 колонієутворюючих одиниць (КУО) бактерій на 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Залишок вологи із тест-об'єктів видаляли стерильним фільтрувальним папером. Інфіковані тест-об'єкти вносили у стерильні бюкси з одним із розчинів досліджуваних засобів на 15, 30, 45 с, 1, 3, 5, 10, 15, 20, 30, 45, 60, 120 хв. Після завершення експозиції знезаражування тест-об'єкти протягом 5 хв відмивали від залишків антисептика в 10 мл стерильного ізотонічного розчину хлориду натрію і переносили у пробірку з 5 мл м'ясо-пептонного бульйону. Висновок про ефективність знезаражування робили за наявністю або відсутністю росту мікроорганізмів у поживному середовищі після 48 год інкубації при температурі 37°С. Визначення кожного показника проводили за результатами триразово повтореного дослідження.
Результати та їх обговорення
Показник мінімальної бактерицидної концентрації повно відображає чутливість певного штаму мікроорганізмів до основної діючої речовини протимікробного лікарського засобу при вирощуванні в штучних умовах і враховується при доборі концентрації антимікробної сполуки у складі готової лікарської форми. Співставляючи МБцК основної діючої речовини для конкретного клінічного штаму мікроорганізмів і концентрацію препарату в готовій лікарській формі, можна орієнтовно прогнозувати рівень ефективності препарату. Однак у клінічних умовах активність антисептичної сполуки знижується внаслідок впливу біологічних рідин, сорбційних властивостей тканин організму та інших факторів, що вимагає значного запасу міцності в концентрації речовини у готовій лікарській формі в порівнянні з МБцК.
У таблиці 1 наведені результати визначення чутливості музейних і клінічних штамів мікроорганізмів до декасану, мірамістину і хлоргексидину біглюконату.
Аналізуючи одержані результати, слід визначити високу чутливість широкого спектра умовно-патогенних мікроорганізмів до поверхнево-активних антисептиків. Мінімальна бактерицидна концентрація препаратів для будь-якого з досліджених штамів мікроорганізмів була меншою, ніж вміст основної діючої речовини у готових лікарських формах. Однак чутливість окремих видів до кожного з вивчених препаратів мала суттєві відмінності.
Золотисті стафілококи виявляли найвищу чутливість до декасану і гинули в присутності 4,68 мкг/мл декаметоксину. Для знищення цього виду мікроорганізмівнеобхідна в 3,5 рази більша концентрація мірамістину і в 4 рази - хлоргексидину біглюконату. По відношенню до сапрофітних стафілококів декасан і хлоргексидин виявляли однакову активність, мірамістин був майже у тричі слабшим. Чутливість епідермальних стафілококів різнилася найбільше: бактерицидна дія декасану виявлялася при його концентрації 1,74 ± 0,58 мкг/мл, хлоргексидину біглюконату - 5,07 ± 1,27 мкг/мл, мірамістину - 19,35 ± 7,06 мкг/мл. Таким чином, по відношенню до цього виду мікроорганізмів декасан виявився у понад 11 разів активнішим, ніж мірамістин.
Грамнегативні умовно-патогенні мікроорганізми родини ентеробактерій виявили дещо меншу чутливість до досліджуваних препаратів, ніж стафілококи. Так, кишкова паличка гинула в присутності 1,56 мкг/мл декаметоксину, мірамістину - 12,5 мкг/мл, хлоргексидину - 25,0 мкг/мл. Така сама тенденція зберігалася для протеїв і клебсіел, і лише збудники ріносклероми виявили дещо вищу чутливість до біглюконату хлоргексидину, ніж до інших препаратів. Оцінюючи чутливість ентеробактерій до досліджених антисептиків в цілому, найактивнішим слід визнати декасан.
Стафілококи й ентеробактерії займають головне місце в етіологічній структурі гнійно-запальних захворювань, і тому ефективність протимікробних засобів оцінюють насамперед по впливу на представників саме цих груп
Loading...

 
 

Цікаве