WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Менопауза та остеопороз - Реферат

Менопауза та остеопороз - Реферат

тлі прийому кальцію в рекомендованих дозах побічні ефекти розвиваються надзвичайно рідко (приблизно з такою самою частотою, як і в групі хворих, що приймали плацебо).
Лікування постменопаузального остеопорозу. В останнє десятиріччя медицина збагатилася значним арсеналом лікувальних антиостеопоротичних засобів (табл. 3). На підставі прогнозованих для наступного тисячоліття демографічних змін слід припускати, що остеопороз із його витратними технологіями лікування та реабілітації переломів, у тому числі за допомогою хірургічних методів, займатиме за фінансовими витратами одне з провідних місць у бюджеті охорони здоров'я.
Вищевказані групи препаратів збільшують МЩКТ і знижують ризик переломів, проте кожна з них має свої переваги та ризики побічних ускладнень, які можуть зробити для практичного лікаря один засіб кращою альтернативою порівняно з іншими залежно від клінічного стану хворого. При цьому обов'язковим при їх призначенні є адекватне щоденне надходження вітаміну D (400-800 МО) та елементарного кальцію (1000-1500 мг).
Замісна гормональна терапія (ЗГТ). Одним із важливих і патогенетично обґрунтованих методів лікування постменопаузального остеопорозу є ЗГТ статевими стероїдами. В Європі ЗГТ застосовують близько 20 % жінок, які її потребують: у Данії - 37 %, у Франції - 28 %, в Іспанії - 18 %, у Великобританії - більше 7 %, в Україні - менше 2 %. На думку багатьох авторів, незначний відсоток використання ЗГТ в Україні певною мірою зумовлений існуючими до останнього часу традиційними протипоказаннями до неї, екстраполяцією побічних ефектів і ускладнень гормональних контрацептивів на препарати ЗГТ.
Основними принципами призначення ЗГТ є використання препаратів, які містять натуральні естрогени з мінімально ефективною дозою гормонів, обов'язкове застосування прогестинів у препаратах при збереженому ендометрії, своєчасне призначення лікування (якомога раніше у випадку виникнення естрогендефіцитного стану), диференційований підхід (вибір оптимальних режиму й препарату для ЗГТ з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки).Найбільш розповсюдженим є прийом таблетованих форм комбінованих препаратів зі щоденним прийомом естрогенів та включенням прогестагенів у другу половину кожного лікувального циклу (двофазні препарати). Використовуються різні режими ЗГТ: циклічна переривиста комбінована терапія, безперервна комбінована терапія та ін.
Доведено, що в жінок з остеопорозом ЗГТ збільшує кісткову масу хребта, передпліччя та всього скелета. Значна кількість проспективних епідеміологічних досліджень підтверджує факт зниження ризику перелому стегнової кістки та передпліччя (на 50-70 %) на тлі прийому ЗГТ. Мінімальна тривалість терапії, необхідної для профілактики остеопоротичних переломів, залишається предметом дискусії, оскільки доведена її ефективність при курсовому лікуванні протягом 5-10 років. Проте тривала замісна гормонотерапія (понад 5 років) призводить до збільшення ризику раку молочної залози.
Селективні модулятори естрогенної активності представлені, зокрема, синтетичним стероїдом тиболоном, мають слабку естрогенну, прогестагенну та андрогенну дію й більше 20 років використовуються в Європі з метою профілактики та лікування симптомів, пов'язаних із менопаузою. Тиболон, подібно до естрогенів, зменшує інтенсивність резорбції кісткової тканини, вираженість клімактеричних симптомів, не стимулюючи клітини ендометрію та молочної залози. Його ефекти пояснюють не тотальним заміщенням естрогенодефіциту, а його тканиноспецифічною дією, яка полягає в конверсії в метаболіти з різною біологічною активністю, зв'язуванні зі стероїдними рецепторами та локальному специфічному метаболізмі в тканинах.
Тиболон ефективно запобігає втраті кісткової маси в жінок у постменопаузі й збільшує МЩКТ поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки відповідно на 4 та 2 %. Крім того, він позитивно впливає на кісткову масу жінок зі встановленим остеопорозом. У дворічному плацебоконтрольованому дослідженні показано, що лікування тиболоном призводить до збільшення кісткової маси на 8 %, тоді як у жінок групи плацебо спостерігалася втрата до 4 %.Нами в експериментальних і клінічних умовах доведена ефективність тиболону в корекції порушень стану кісткової тканини, покращенні міцності кісткової тканини, зменшенні вираженості вертебрального больового синдрому.
Кальцитоніни. Первинним місцем впливу кальцитоніну (його органом-мішенню) є кісткова тканина. Кальцитонін уповільнює темпи її резорбції за рахунок пригнічення активності остеокластів і зменшення їх кількості, а також стимуляції остеобластів. Встановлено, що кальцитонін сприяє надходженню кальцію та фосфору до кістки не лише шляхом пригнічення її резорбції, але й утворення гранул фосфату кальцію лабільної форми в міжклітинній рідині навколо остеоцитів.
Кальцитонін володіє вираженим анальгетичним ефектом, що зумовлює його використання у хворих із гострим больовим синдромом, зокрема при переломах тіл хребців.
Мета-аналіз рандомізованих клінічних досліджень, в ході яких вивчали частоту вертебральних та інших остеопоротичних переломів (шийки стегнової кістки, передпліччя) при лікуванні кальцитоніном (Kanis J. А., McCloskey E. V., 1999), показав, що відносний ризик виникнення будь-якого перелому в пацієнтів, які приймали кальцитонін, порівняно з пацієнтами, що не приймали препарат, становив 0,43. Ефект був очевидним як для вертебральних (0,45), так і невертебральних (0,34) переломів.
Бісфосфонати. Головна дія бісфосфонатів на скелет - уповільнення мінералізації кісткової тканини та пригнічення остеокластіндукованої резорбції кісткової тканини. У дослідженні Fracture Intervention Trial-1 (FIT-1) показано, що алендронат знижує ризик переломів стегна на 51 % (р = 0,047), нових компресійних переломів хребців - на 47 %, множинних (2 і більше) переломів хребців - на 90 %. У дослідженні FIT-2 у пацієнток з остеопорозом без переломів тіл хребців у анамнезі встановлено зниження ризику переломів стегнової кістки на 56 %, морфомет­рично діагностованих переломів хребців - на 44 %, переломівіншої локалізації - на 36 %.Проведені нами дослідження (Поворознюк В. В., Никоненко П. И., 2001) свідчать про те, що алендронат є ефективним засобом у лікуванні постменопаузального остеопорозу. Препарат підвищує щільність кісткової тканини, покращує її міцнісні характеристики, що супроводжується достовірним зниженням вираженості больового синдрому, збільшенням функціональних можливостей пацієнтів.
Таким чином, через суттєве збільшення медичного та соціального значення проблеми остеопорозу необхідно зосередити увагу на профілактиці захворювання. Вкрай важливо починати її якомога раніше, сприяючи формуванню максимального піку кісткової маси в період дозрівання скелета, а надалі - попереджаючи залежну від віку втрату кісткової тканини. У зв'язку з істотним постарінням населення України, збільшенням частки жіночого населення старше 50 років, екологічними та соціальними проблемами, постменопаузальний остеопороз і його ускладнення можуть стати епідемією в нашій державі з непередбаченими медико-соціальними наслідками. Тому виявлення груп ризику, використання сучасних високоінформативних методів діагностики захворювання, цілеспрямована профілактика, лікування остеопорозу та його ускладнень сприятимуть зниженню кількості хворих з остеопоротичними переломами, покращенню якості життя жінок у постменопаузальному періоді.
Loading...

 
 

Цікаве