WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Менопауза та остеопороз - Реферат

Менопауза та остеопороз - Реферат


Реферат на тему:
Менопауза та остеопороз
На сьогоднішній день 5 % світової популяції становлять жінки віком від 45 до 50 років. За прогнозами ВООЗ до 2015 року 46 % жінок, які проживатимуть на Землі, будуть у віці старше 45 років (пери- та постменопаузальний періоди). Серед 25,5 млн українських жінок на 1 січня 2004 р. більше половини (13,4 млн) становили жінки у перехідному й постменопаузальному періоді. Порівняльна оцінка співвідношення жінок до чоловіків у популяції літніх людей показала, що в Україні у віці 60 років і старше на 100 чоловіків припадає 180 жінок, у Росії - 224 жінки, у Німеччині - 140, в Японії - 145 жінок. Очевидно, що сучасна жінка проводить третину свого життя в постменопаузальному періоді, який супроводжується значним зниженням його якості за рахунок розвитку порушень з боку багатьох органів і систем.
Найсерйознішими ускладненнями цього періоду є метаболічні порушення, спричинені низьким рівнем естрогенів. До них належить і постменопаузальний остеопороз, який зумовлює суттєве збільшення кількості переломів тіл хребців, кісток передпліччя й шийки стегнової кістки. У 65 років близько 25 % жінок вже мають компресійні переломи хребців, а 20 % - переломи кісток передпліччя. При цьому серед жінок європеоїдної раси у віці 50 років і більше летальність у результаті ускладнень після остеопоротичних переломів шийки стегнової кістки становить 2,8 %, що дорівнює показнику летальності при злоякісних пухлинах молочної залози. Все вищезазначене вказує на актуальність вивчення небезпечного прояву постменопаузального періоду - системного остеопорозу та його ускладнень.
Патофізіологія менопаузи. Період переходу до менопаузи (пременопауза) характеризується прогресуючим виснаженням фолікулярного апарату яєчників та зниженням рівня естрадіолу в крові, підвищенням рівня ФСГ, зниженням секреції інгібіну яєчниками, зменшенням частоти овуляторних циклів та зниженням фертильності.
Універсальною гормональною характеристикою постменопаузального періоду є підвищення рівня гонадотропних гормонів на тлі дефіциту естрогенів. Для постменопаузального періоду характерні такі гормональні критерії: високий рівень ФСГ, при цьому індекс ЛГ/ФСГ менший одиниці; низький рівень естрадіолу (< 80 пмоль/ л), при цьому індекс естрадіол/естрон менший одиниці; низький рівень секс-стероїд-зв'язуючого глобуліну (ССЗГ) та інгібіну Б.Вік настання менопаузи. Зі збільшенням тривалості життя збільшився й середній вік настання менопаузи. У країнах з високим рівнем життя менопауза реєструється у віці 51-52 років. Середній вік менопаузи в Україні за результатами наших досліджень становить 48,7 року. В 1 % жінок реєструється передчасна менопауза, в 1 % менструації продовжуються до 60 років. Час настання природної менопаузи запрограмований генетично, проте чинники зовнішнього середовища можуть впливати на цей показник. Більш ранньому її настанню сприяють паління цигарок, стреси, хронічні захворювання, прийом гормональних контрацептивів та ін.
У часовому аспекті менопаузальні розлади поділяють на ранні, середньочасові та пізні. Ранні симптоми (починаються до менопаузи): власне клімактеричний синдром (із вазомоторними та психоемоційними порушеннями), зміни ритму менструацій і порушення менструального циклу, дисгормональна міокардіодистрофія. Вазомоторні симптоми включають припливи жару, пітливість, серцебиття, запаморочення; психоемоційні - дратівливість, плаксивість, порушення сну, парестезії, стомлюваність.
Середньочасові симптоми спостерігаються протягом 1-5 років після настання менопаузи й проявляються дерматологічними (сухість шкіри, поява зморшок, ламкість нігтів, сухість і випадіння волосся), урогенітальними порушеннями (атрофічний вагініт, диспареунія, рецидивуючий кольпіт, атрофічний цистоуретрит, нетримання сечі, висхідна рецидивуюча урологічна інфекція, пролапс геніталій), артеріальною гіпертензією, остеоартрозом.
Пізні метаболічні порушення виникають через 5 років після менопаузи й включають остеопороз, ішемічну хворобу серця, хворобу Альцгеймера.
Постменопаузальний остеопороз. Про роль естрогенного дефіциту в порушенні метаболізму кісткової тканини й розвитку остеопорозу не було відомо до того часу, поки у 1941 році Fuller Albright не звернув увагу на факт, що за відсутності будь-яких метаболічних захворювань кісток остеопороз часто виникає в жінок у постменопаузальному періоді, особливо після ранньої або штучно викликаної менопаузи. Згодом ці дані були підтверджені численними дослідженнями як в експерименті, так і в клініці. Роль статевих гормонів у патогенезі остеопорозу безперечна. Швидкість втрати кісткової тканини значно вища в більшості жінок з передчасною менопаузою, особливо штучною, а мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ) достовірно нижча в молодих жінок з anorexia nervosa, для яких характерний гіпогонадизм, та у спортсменок зі стійкими порушеннями менструального циклу.
У патогенезі остеопоротичних переломів суттєва роль належить трьом чинникам - ризику падіння, пошкоджуючій силі та зниженій МЩКТ. Вірогідність падінь залежить від багатьох факторів - віку, способу життя, навколишнього середовища й зростає в літньому та старечому віці у зв'язку з наявністю хронічних захворювань (паркінсонізму, гіпертонічної хвороби, остеохондрозу хребта, остеоартрозу великих суглобів та ін.) і медикаментозною терапією (застосуванням седативних та гіпотензивних засобів, міорелаксантів тощо). Міцність кісткової тканини визначається кількістю та якістю кісткової маси. Зниження МЩКТ хребта, стегнової кістки та зап'ястка на 10 % призводить до збільшення ризику перелому в 1,5-3 рази.
Епідеміологія постменопаузального остеопорозу. У 11-12 % населення європейських країн розвивається остеопороз, а 40 % жінок, які досягли віку 70 років, і 50 % населення віком 75 років і більше мають переломи.
Приблизно в кожної третьої жінки після 65 років трапляється як мінімум один перелом кісток. Сумарний ризик остеопоротичних переломів у віці 50 років становить 39,7 % для жінок і 13,1% - для чоловіків. На 4 з 10 жінок чекає один або більше остеопоротичних переломів протягом життя.
Механізми та фактори ризику розвитку постменопаузального остеопорозу. Уже в перименопаузальному періоді спостерігається підвищення швидкості ремоделювання кісткової тканини з переважанням резорбції над формуванням, знижується абсорбція кальцію з їжею внаслідок порушень його всмоктування в тонкому кишечнику, збільшується втрата кальцію з сечею. Проте якщо в жінок у перименопаузі темп втрати кісткової тканини незначний, то з настанням менопаузи інтенсивність його зростає. Чинниками ризику постменопаузального остеопорозу є, окрім віку, порушення оваріо-менструального циклу, малорухомий спосіб життя та ін.:
- вік
- первинна аменорея
- вторинна аменорея
- рання менопауза:
o ідіоматична
o після оваріоектомії
- довготривала іммобілізація та нерухомість
- належність до європеоїдної або монголоїдної раси
- куріння цигарок
- зловживання алкоголем
- гіподинамія
- аліментарні фактори (недостатнє вживання кальцію, зловживання кофеїном та ін.)
- використання деяких лікарських препаратів:
o кортикостероїдів
o метотрексату
o циклоспорину
o антиконвульсантів
o тривале застосування гепарину
o великих доз тироксину
o агоністів ГнРГ
o антацидних засобів, які містять алюміній
- деякі захворювання (ендокринні порушення, захворювання нирок
Loading...

 
 

Цікаве