WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Менінгококова інфекція на сучасному етапі - Реферат

Менінгококова інфекція на сучасному етапі - Реферат

генералізованих формах менінгококової інфекції має досить ефективний метод: бактеріоскопія товстої краплі крові, мазків крові та СМР. Фарбування за Грамом дозволяє вже за 30 хвилин виявити грамнегативні бобоподібні диплококи, розташовані внутрішньоклітинно (фагоцитовані нейтрофілами) та позаклітинно. Цей метод ефективний навіть у випадках, коли ще не настали типові зміни: у випадку раннього проведення спинномозкової пункції плеоцитоз може бути незначним (десятки клітин) та серозним (переважають лімфоцити), лише бактеріоскопія допомагає виявити велику кількість диплококів. Цей стан навіть отримав свою назву - "серозна фаза гнійного менінгіту". Однак вже через 10-12 годин СМР набуває властивого менінгококовому менінгіту вигляду. Водночас, за деякими даними, майже в 10 % випадків при менінгококових менінгітах плеоцитоз в СМР залишається нормальним, а збудник при цьому виявляють. Специфічна лабораторна діагностика складається з бактеріологічного та серологічного методів. Бактеріологічний метод є основним методом діагностики менінгококової інфекції. Матеріалом для бактеріологічного дослідження є носоглотковий слиз, кров, СМР та деякі інші біологічні субстрати. За наявності генералізованих форм важливим є використання всіх можливих біологічних субстратів для бактеріологічної діагностики. Так,при менінгококових менінгітах деяким дослідникам вдалося підвищити ефективність цього методу до 92 % за рахунок одночасного посіву СМР та крові. Однак внаслідок нестійкості менінгокока у зовнішньому середовищі ефективність цього методу помірна і вимагає суворого дотримання певних правил. На догоспітальному етапі переважно роблять посіви слизу з носоглотки. Лікар загальної практики має пам'ятати, що посіви беруть до того часу, поки пацієнт не чистив зуби, не полоскав рота. Поза організмом людини менінгококи досить швидко гинуть, а при низькій температурі швидко втрачають здатність до утворення колоній, тому під час транспортування матеріалу до лабораторії необхідно уникати його охолодження. Ефективність бактеріологічного методу багато в чому залежить і від антибактерійної терапії. Навіть одна ін'єкція антибіотика значно зменшує ймовірність виділення збудника (до речі, такий самий недолік характерний і для бактеріоскопічного методу). Тому все більшого значення в діагностиці менінгококової інфекції набувають серологічний метод та полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), останню ставлять з сироваткою крові та СМР. Використовується РНГА, РЗК в парних сироватках, яка вважається позитивною при наростанні титру антитіл у чотири й більше разів. Однак це метод швидше ретроспективної діагностики, адже інтервал між взяттям сироваток має становити не менше 7-10 діб. Лише ЛПР дозволяє швидко, протягом 1-2 діб верифікувати діагноз, але цей метод поки що не отримав значного поширення. У загальному аналізі крові можна виявити лейкоцитоз та гіперлейкоцитоз зі значним паличкоядерним зсувом та нейтрофільозом, збільшеною ШОЕ, у випадку прогресивного ДВЗ-синдрому додається анемія та тромбоцитопенія. Обов'язковим є дослідження окулістом очного дна перед проведенням спинномозкової пункції, огляд невропатологом, за необхідності - проведення МРТ, КТ та ЕЕГ.
Лікування
Існує думка, що хворі на локалізовані форми МІ (носійство та назофарингіт) з нетяжким, нетривалим перебігом можуть лікуватися амбулаторно за умови відсутності в сім'ї або квартирі дітей дошкільного віку (особливо віком 1-2 роки) та працівників дошкільних закладів. Ми вважаємо, навіть незважаючи на невизначеність терміна "нетяжкий, нетривалий перебіг", що завжди, у будь-якому віці існує ризик виникнення генералізованих форм МІ з непередбачуваними наслідками, про що свідчить і наш досвід. До того ж, навіть при локалізованих формах зберігається можливість подальшого поширення інфекції. Тому всі хворі на менінгококовий назофарингіт вимагають стаціонарного лікування. Амбулаторно може лікуватися лише частина пацієнтів з гострим бактеріоносійством. За наявності гарячки проводять антибактеріальне лікування препаратами пеніцилінового ряду - ампіциліном (ампіоксом) по 0,5 х 4 рази на добу та подібними до них лікарськими засобами. Препаратами цефалоспоринового ряду для перорального застосування, рифампіцином по 0,3 х 2 рази на день, ципрофлоксацином по 0,5 х 2 рази на день або, в крайньому випадку, левоміцетином по 0,5 х 4 рази на день. Тривалість курсу - 3-4 доби. Одночасно призначають протигістамінні засоби, полоскання носоглотки розчином еубіотиків, ультрафіолетове опромінення ротоглотки та порожнини носа, інгаляції з димексидом тощо. Якщо санація затягується, це свідчить про наявність хронічного захворювання носоглотки, лікування проводиться разом з отоларингологом. За відсутності гарячки та інших ознак інтоксикації, антибактеріальна терапія може не проводитися, рекомендоване фізіотерапевтичне лікування, полоскання антисептичними засобами, еубіотиками, інгаляції з димексидом, застосування біостимуляторів, імуномодуляторів. Як альтернативний варіант у деяких випадках - можливе застосування ципрофлоксацину по 0,5 х 2 рази на день протягом 2 діб. Термін лікарського спостереження при менінгококовому назофарингіті становить 15 днів. Гостре менінгококове носійство передбачає лікування, подібне до того, що застосовується для профілактики захворювання. У випадку затяжного носійства лікування проводиться разом з отоларингологом, адже його причиною часто є хронічні захворювання носоглотки. Застосування антибіотиків у таких випадках можливе, але обов'язково в комплексі з іншими методами лікування - фізіотерапевтичним, імуномодуляцією і навіть хірургічним. Тривалість лікарського спостереження при гострому носійстві - 12 днів. Зважаючи на те, що синдромна патогенетична терапія генералізованих форм МІ вимагає окремого повідомлення, ми зупинимося лише на етіотропному лікуванні та його проблемах. На вибір антибактеріального засобу впливає здатність проходити гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) та можливість створення в ЦНС необхідної концентрації. Проникненню через ГЕБ сприяють такі чинники: висока жиророзчинність, низька молекулярна маса, низька здатність зв'язуватися з білками крові, низький рівень іонізації. При вираженому гнійному запаленні зменшується рН та збільшується вміст білка, який зв'язує антибіотик, відтак зменшується його ефективна концентрація в СМР. Крім того, слід уважно слідкувати, щоб не було антагонізму між антибактеріальними засобами. Наприклад, зовсім не зрозумілим є одночасне застосування пеніциліну та левоміцетину сукцинату - бактерицидного та бактеріостатичного препаратів, яке до цього часу практикують
Loading...

 
 

Цікаве