WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Медична психологія в контексті сучасної лікувальної практики - Реферат

Медична психологія в контексті сучасної лікувальної практики - Реферат


Реферат на тему:
Медична психологія в контексті сучасної лікувальної практики
Традицiйно ефективнiсть лiкування в медицинi оцiнюють на пiдставi симптоматичного критерiю: одужання, покращення, без змiн, погiршення стану пацiєнта. Нині розробляються й додатковi критерiї оцiнки ефективностi рiзних методiв i прийомiв комплексної терапiї. Найбiльш адекватним для комплексної оцiнки ефективностi лiкування вважається пiдхiд, що враховує усi три площини розгляду терапевтичної динамiки: соматичну, психологiчну та соцiальну (Карвасарський Б. Д., 1980).
Сучасне лiкування хворого має бути комплексним i поєднувати три основнi види терапевтичної дiяльностi: бiологiчну, психологiчну та соцiальну, адже кожна хвороба дезорганiзує психiчну рiвновагу та соцiальне функцiонування людини. Особливо важливим є такий пiдхiд при хронiчних соматичних та психiчних захворюваннях, психосоматичних розладах.
Зважаючи на те, що об'єктом дiяльностi i предметом дослiдження в медицинi є людина, вирiшення бiльшостi проблем, пов'язаних з використанням даних цiлiсного комплексу наук про людину, належить медичній психології, в якій медичні та психологiчнi науки детермінують закономiрну сферу взаємодiї. Основне положення медицини, яке зазначає, що лiкар повинен лiкувати не хворобу, а хворого, вимагає знання не тiльки анатомо-фiзiологiчних і бiохiмiчних особливостей органiзму людини, але й визначення її психологічного статусу. До такої єдностi медичного i психологiчного пiдходiв у своїй дiяльностi прагнули такi вiдомi медики, як В. Бєхтєрєв, Зігмунд Фрейд.
Психологiчнi проблеми, що виникають у лiкарськiй практицi, здавна привертають увагу рiзних фахiвцiв, однак, незважаючи на те, що розумiння цiєї проблеми склалося iсторично, спецiальної наукової дисциплiни, яка б займалася вирiшенням саме медико-психологiчних проблем, тривалий час не існувало. В колишньому СРСР як наука самостiйно повноцiнно iснувала лише патопсихологiя, що вивчає порушення психiчних процесiв i особистостi в цiлому при психiчних захворюваннях (Б. Зейгарник). Саме її досягнення сприяли становленню на пострадянському просторi нової спецiальної психологiчної дисциплiни - медичної психологiї, що існує у взаємодiї медичних i психологiчних наук. На сьогодні медична психологiя розвивається як провiдна психологiчна дисциплiна, про що свiдчить процес розгортання фундаментальних, пошукових та практичних досліджень.
На нашу думку, сутність медичної психології слiд розглядати з позицій особистостi, що дозволяє проникнути у розумiння психiчних процесiв, які призводять до виникнення психосоматичних захворювань, супроводжують i впливають на перебiг соматичних захворювань, пояснюють хворобливi стани людей, які належать до певних груп населення, зумовлюють патопсихологiчнi, психопатологiчнi, психогеннi i соцiогеннi розлади особистостi.
Крiм того, з позицiй управлiння бiо- та психодинамiкою особистостi можна визначити провiднi аспекти лiкування, загальнi принципи психофармакотерапiї, з'ясувати дiю фармакологiчних препаратiв на людину залежно вiд її психічного стану.
Враховуючи зростання впливу психологiчних набутків на роботу лiкарiв загального профiлю слiд пам'ятати про важливість урахування:
- основних психологiчних закономiрностей, необхiдних для лікувальної взаємодії у практичнiй дiяльностi лiкаря;
- соціально-психологічного континууму взаємин лiкаря та пацiєнта та їхнього впливу на ефективнiсть лiкувального процесу;
- особливостей професiйно-психологічної взаємодiї у лiкарському колективi.
Медична психологiя належить до мiждисциплiнарної, суміжної галузi дослiджень. Вона виходить з психологiчних теорiй i психологiчних методiв, розроблених на їх пiдставi, головна роль яких полягає у вирiшеннi наукових i практичних проблем, актуальних для медицини.
Загальна теорiя медицини нерозривно пов'язана з загальними психологiчними концепцiями. Медицинi i психологiї притаманнi спiльнi методологiчнi принципи. Спільними є й проблеми, що виходять за межi суто медичної проблематики - це спiввiдношення бiологiчного i соцiального у дiяльностi людини, зв'язок мiж психiкою i дiяльнiстю мозку, психосоматичнi i соматопсихiчнi кореляцiї, проблеми норми i патологiї, спiввiдношення мiж свiдомiстю i неусвiдомлюваними формами психiчної дiяльностi.
Отже, предметом вивчення медичної психологiї є:
- особистiсть хворої людини в динаміці її психічних станів;
- особистiсть медичного працiвника;
- взаємини хворого i медичного працiвника на рiзних етапах їхньої взаємодiї.
Медична психологiя - це наука, що вивчає психологічнi особливостi людей з рiзними захворюваннями, взаємин пацiєнта i медичного працiвника, методи i способи дiагностики психiчних вiдхилень, диференцiацiї психологiчних феноменiв, психопатологiчних симптомів i синдромiв, психопрофiлактичнi, психокорекцiйнi та психотерапевтичнi способи допомоги пацiєнтам, а також теоретичнi аспекти психосоматичних i соматопсихiчних взаємовпливiв.
Суміжними психологiчними дисциплiнами медичної психологiї є патопсихологiя, психопатологiя, нейропсихологiя, психологiя девiантної поведiнки, психiатрiя, неврозологiя, психосоматична медицина. Кожна з цих дисциплін мiстить як психологiчнi, так i медичнi знання. Однак усi вони є клінічними, отже, їх психологічні складові належать до медичної психологiї.
Власне медична психологiя має такi роздiли:
- психологiя хворої людини;
- психологiя лiкувальної взаємодiї;
- норма i патологiя психiчної дiяльностi;
- патопсихологiя;
- психологiя iндивiдуальних вiдмiнностей;
- вiкова клiнiчна психологiя;
- сiмейна клiнiчна психологія;
- психологiя девiантної поведiнки;
- психологiчне консультування, психокорекцiя та психотерапiя;
- психосоматична медицина.
Водночас медична психологiя вивчає практичні аспекти, розвиток яких визначають такi цiлi:
- вивчення психiчних факторiв, що впливають на розвиток хвороби;
- профiлактика i лiкування хворої людини;
- вивчення впливу захворювань на психiку;
- вивчення рiзних виявiв психiки у їх динамiцi;
- вивчення порушень розвитку психiки;
- вивчення характеру взаємин хворої людини з медичним персоналом i мікросоціальним середовищем;
- розроблення принципiв i методiв психологiчного дослiдження в клiнiцi;
- створення i вивчення психологiчних методiв впливу на психiку людини з лiкувальною і профiлактичною метою.
Головним завданням медичної психологiї є вивчення психiки хворої людини в рiзних умовах. При цьому слід розрізняти загальну та спеціальну медичну психологію.
Загальна медична психологiя вивчає:
- основнi закономiрностi психологiї хворої людини (критерiї нормальної, тимчасово змiненої i хворобливої псиxiки), психологiї лiкаря, психологiї повсякденного спiлкування хворого i лiкаря, психологiчної атмосфери профiлактичних i лiкувальних установ;
- вчення про психосоматичнi i соматопсихiчнi взаємовпливи;
- вчення про iндивiдуальнiсть (темперамент,характер, особистiсть), про еволюцiю та етапи її постнатального онтогенезу (включаючи дитинство, пiдлiтковий вiк, юнiсть, зрiлiсть i старiсть), про афективно-вольовi процеси;
- медичну деонтологiю, включаючи питання лiкарського обов'язку, етики, лiкарської таємницi.
Спеціальна медична психологiя розкриває основні аспекти лiкарської етики при спiлкуваннi з конкретним пацiєнтом i
Loading...

 
 

Цікаве