WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Мігрень у дітей та підлітків: фармакологічне лікування - Реферат

Мігрень у дітей та підлітків: фармакологічне лікування - Реферат

пацієнта;
- зменшення частоти прийому препаратів швидкої дії;
- освіта пацієнтів з метою підвищення їх здатності долати хворобу та покращення персонального контролю пацієнта над больовим синдромом;
- зменшення дистресу, пов'язаного з головним болем, та психологічних симптомів.
Зазначені загальні принципи ведення та фундаментальні цілі лікування можуть застосовуватися у дітей та підлітків. Альтернативні варіанти лікування включають використання:
- препаратів для швидкого зняття больового синдрому (епізодичних препаратів);
- профілактичних або превентивних препаратів;
- нефармакологічних та біхевіористичних стратегій.
Вибір препарату має бути індивідуалізованим відповідно до вираженості болю у пацієнта, бути достатньо гнучким до частоти болю.
Як і у дорослих, лікування мігрені у дітей та підлітків може проводитись як у режимі невідкладного лікування, так і в режимі щоденного призначення для запобігання частим повторюваним приступам мігрені.
Загальні принципи лікування гострого приступу мігрені базуються на рекомендаціях АНА:
- лікувати приступи швидко і ступінчасто без рекурентності;
- відновити звичайну працездатність пацієнта;
- мінімізувати використання резервних та швидкодіючих препаратів;
- оптимізувати самолікування;
- зробити лікування максимально вигідним за співвідношенням ефективність/ економічність;
- призначати препарати з мінімальними або без побічних ефектів.
Існує обмежена кількість даних контрольованих досліджень стосовно лікування первинного головного болю у дітей та підлітків. Наявні дані фокусуються здебільшого на найчастіших його формах - мігрені з або без аури.
Огляд доказів щодо лікування гострих приступів мігрені подано у таблиці 1. Представлені дані відображають призначення різних препаратів і спрямовані на те, щоб дати відповіді на такі запитання: 1) наскільки безпечними та переносимими є препарати для лікування гострого приступу мігрені у дітей та підлітків? 2) якими є ефекти препаратів, що приймаються під час приступу гострого головного болю?
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та ацетамінофен. Ібупрофен залишається препаратом, який вивчався найбільш ретельно. Два подвійні сліпі плацебо-контрольовані дослідження І класу продемонстрували, що ібупрофен (7,5-10 мг/кг) є ефективним і безпечним для лікування мігрені у дітей. Перше дослідження (n = 88) порівнювало ібупрофен (10 мг/кг) з ацетамінофеном (15 мг/кг) та плацебо. Як ібупрофен, так і ацетамінофен були значно ефективнішими, ніж плацебо, щодо впливу на кінцеві точки (зміни вираженості больового синдрому у одно- та двогодинний інтервал), що проявлялося зменшенням болю на Ћ 2 бали за 5-бальною шкалою болю (p < 0,05). Щодо 2-годинної кінцевої точки, ібупрофен забезпечував послаблення болю у 56 % лікованих пацієнтів, порівняно з 53 % для ацетамінофену та 36 % для плацебо. Для зазначеної кінцевої точки відмінності між ібупрофеном та ацетамінофеном не були статистично значимими. Повне зняття больового синдрому відмічалось у 60 % дітей, які приймали ібупрофен, у 39 % хворих, які приймали ацетамінофен, та у 28 % пацієнтів групи плацебо. Зменшення вираженості больового синдрому при головному болі від помірної до сильної інтенсивності принаймні на 2 бали через 2 години було у 2 рази достовірнішим при прийомі ацетамінофену та у 3 рази достовірнішим при прийомі ібупрофену, порівняно з прийомом плацебо. Ацетамінофен розглядався як препарат, ефективний та добре переносимий пацієнтами. Було продемонстровано, що ацетамінофен має швидший початок дії, ніж ібупрофен.
За результатами другого дослідження ібупрофену (7,5 мг/кг) І класу, в якому взяли участь 84 дитини віком від 6 до 12 років, значиме зниження інтенсивності головного болю (щодо 2-годинної кінцевої точки) спостерігалося у 76 % дітей, які отримували ібупрофен, порівняно з 53 % у групі плацебо (p = 0,006). Зниження вираженості больового синдрому за шкалою болю, відсутність нудоти та зменшення необхідності призначення інших препаратів для купування приступу мігрені досягли статистичної значимості. Проте впливи на первинну кінцеву точку, продемонстровані у даному дослідженні, були виражені лише у хлопчиків (84 % для ібупрофену проти 43 % для плацебо), в той час як у дівчаток зниження інтенсивності больового синдрому спостерігалося у 65 % при прийомі ібупрофену, порівняно з 67 % для плацебо. В обох зазначених дослідженнях статистично значимі побічні ефекти при прийомі ібупрофену чи ацетамінофену зафіксовані не були.
Агоністи рецепторів 5-гідрокситриптаміну (триптани). Суматриптан у формі назального аерозолю, підшкірної ін'єкції та таблеток був предметом декількох подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень. Три контрольовані дослідження (клас І) продемонстрували ефективність та безпечність суматриптану у формі назального аерозолю (спрею) у підлітків з мігренню. Перше дослідження (клас І; n = 14) засвідчило значиме зниження головного болю у 2-годинний проміжок часу у 85,7 % пацієнтів групи суматриптану, у порівнянні з 42,9 % плацебо (p = 0,03). У пацієнтів, що приймали суматриптан, також значимо зменшились симптоми, пов'язані з головним болем: нудота - на 36 %, фонофобія - на 57 %.
Друге дослідження було багатоцентровим подвійним сліпим та плацебо-контрольованим (клас І) і включало 510 підлітків (віком від 12 до 17 років); метою було порівняння ефекту від застосування суматриптану в дозах 5 мг, 10 мг та 20 мг у формі назального спрею з плацебо. Рівень відповіді у 2-годинний інтервал часу (зниження інтенсивності головного болю з сильної або помірної до незначної або до купування приступу) становив 66 % для дози 5 мг (p < 0,05), 63 % для дози 20 мг (p = 0,059) та 53 % для плацебо. Значиме зниження головного болю (p < 0,05) у 1-годинний інтервал спостерігалось при використанні доз 5 мг та 20 мг. Стан без головного болю у 2-годинний інтервал досягнув рівня статистичної значимості при прийомі назального спрею у дозі 20 мг (p < 0,05). Прояви фотофобії та фонофобії зменшувалися при прийомі дози 20 мг (p 40 кг. Первинною кінцевою точкою було зниження головного болю на 2 бали за 5-бальною шкалою інтенсивності болю у 2-годинний проміжок часу. У 2-годинний інтервал первинна кінцева точка була досягнута у 64 % пацієнтів, які отримували суматриптан та у 39 % з групи плацебо (p = 0,003). В 1-годинний проміжок часу зменшення головного болю спостерігалося у 51 % дітей, які отримували суматриптан, та у 29 % дітей групи плацебо (p = 0,014). Повна відсутність больового синдрому відмічалась у 31 % пацієнтів, які отримували суматриптан, у порівнянні з 19 % пацієнтів групи плацебо (p = 0,14). Вторинні кінцеві точки, такі як необхідність призначення інших препаратів для зняття приступу мігрені та переваги пацієнтів, також свідчили на користь суматриптану (статистично недостовірно). Зміни смакових відчуттів знову були найбільш поширеним побічним ефектом (29 %).
Суматриптан
Loading...

 
 

Цікаве