WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Легенева гіпертензія у дітей - Реферат

Легенева гіпертензія у дітей - Реферат

і показання до ефективного оперативного втручання. Відповідно до хірургічних показань, при яких отриманий позитивний ефект від оперативного втручання (В. Г. Странін, 1979), розроблені ДПЕКГ-критерії операбельності хворих з природженими і набутими вадами серця і високою ЛГ. Такими є: при септальних дефектах - hP/hT Ј l,68±0,19, hP Ј Ј 25,82±2,42 мм, А1-А3 Ј 79,32± ±3,05 мс; при відкритій артеріальній протоці - hP/hT Ј l,9±0,5, hP Ј Ј 27,0±9,0 мм, A1-A3 Ј 92,5± ±2,5 мс. За наявності трьох названих показників ДПЕКГ проведення оперативного втручання пов'язане зі значним ризиком. Запропоновані критерії надають можливість планувати проведення операцій у даної категорії хворих на етапі зворотності морфологічних змін у легенях і серцево-судинній системі.
Неінвазивність методики ДПЕКГ, її простота і висока інформативність у діагностиці ЛГ сприяють широкому використанню в клінічній практиці.Визначають первинну і вторинну легеневу гіпертензію.
Первинна легенева гіпертензія (ПЛГ) розвивається при різних захворюваннях, про які було сказано вище. Вторинна розвивається при набутих і природжених вадах серця дитини, тому клінічна картина залежить від характеру порушення кровообігу, спричиненого певною вадою. Первинна легенева гіпертензія більш небезпечна не тільки для здоров'я, але і для життя дитини.
Лікування
Специфічної терапії ПЛГ немає, і вона часто має симптоматичний характер. Загальними рекомендаціями цій категорії хворих є: індивідуальне обмеження фізичного навантаження, уникнення простудних захворювань, перебування в умовах високогір'я (альвеолярна гіпоксія може призводити до вазоконстрикції легеневих судин). Жінкам із ПЛГ бажано уникати вагітності, бо вона може призводити до різкого загострення захворювання і навіть спричинити смерть, але і вибір контрацепції має бути ретельним, з урахуванням того, що деякі оральні контрацептиви можуть викликати прокоагуляційні процеси і також ускладнювати ситуацію.Найчастіше для зниження тиску в малому колі кровообігу використовуються вазодилататори. Вазодилататори певною мірою ефективні на ранніх стадіях захворювання, коли органічні ушкодження в легеневих судинах ще не розповсюджені. Для оптимізації призначення вазодилататора бажаним є використання препарату під контролем тиску в правому шлуночку і легеневій артерії під час катетеризації правих відділів серця. Можливе застосування нітропрусиду натрію, гідралазину, діазоксиду, фентоламіну, празозину при індивідуальному підборі ефективноїдози і чіткому гемодинамічному контролі за їх ефективністю. Проте слід зважати на те, що адекватні дози, необхідні для зниження тиску в малому колі кровообігу, можуть викликати значну системну гіпотонію.
Використовують також і інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл). Каптоприл назначають дітям залежно від віку в дозі від 12,5 до 50 мг на добу, еналаприл - від 7,5 до 20 мг на добу. Відомо, що прийом 50 мг каптоприлу всередину призводить до зниження судинного опору в малому колі кровообігу на 25 % і тиску в легеневій артерії на 12 %. Показники, досягнуті при одноразовому введенні, зберігаються і при тривалій підтримуючій терапії. Інгібітори АПФ, нарівні з антагоністами кальцію, можуть стати препаратами вибору при лікуванні хворих з ЛГ.Добре знімають вазоконстрикцію легеневих судин і антагоністи кальцію (ніфедипін, верапаміл, ділтіазем, ісрадипін). У клініці ніфедипін в середній дозі 20 мг під язик, ділтіазем до 360 мг всередину, і особливо ісрадипін в середній дозі 15-20 мг у хворих з ЛГ спричинили зниження тиску в легеневій артерії на 16-20 % і судинного опору в малому колі кровообігу на 23-25 %. Ефективну дію препаратів цієї групи при гострій пробі зафіксовано у 80 % пацієнтів, можливим є їх тривалий курсовий прийом (Ю. Н. Беленков, 2000). При індивідуальному підборі дози отримані досить обнадійливі результати в терапії хворих з ЛГ. Дози препаратів підбирають сугубо індивідуально, починаючи із невеликих і поступово доводячи до максимально ефективної і прийнятної для хворого. У дорослих пацієнтів з ПЛГ добова доза ніфедипіну може складати від 40-60 мг до 120-180 мг, ділтіазему - від 120-180 мг до 240-360 мг, ісрадипіну - від 7,5-10 мг до 15 мг [1].
Вазодилатуючу дію мають і простагландини. При ПЛГ простагландин Е1 в дозі 5-100 нг/(кгґхв), простациклін (простагландин І2) в дозі 2-24 нг/(кгґхв) вводяться внутрішньовенно крапельно; вони знижують легеневий тиск, мають антиагрегантну дію. Звичайно, для тривалого використання ці препарати, незважаючи на непогані результати при "гострому" введенні, не зовсім придатні, їх можна використовувати при непереносимості чи неефективності антагоністів кальцію.
За відсутності протипоказань з метою запобігання процесу мікротромбування можуть бути використані антикоагулянти як прямої, так і непрямої дії з індивідуальним підбором дози і тривалості курсу терапії та з відповідним контролем.
Прояви правошлуночкової або серцевої, а також легеневої недостатності потребують терапії за загальноприйнятими правилами.
На сьогодні реальною є ефективна пересадка легенів і серця при ПЛГ на найтяжчих стадіях захворювання.
Лікування хворих з вадами серця і легеневою гіпертензією значною мірою залежить від ступеня її вираженості та ознак прогресування. Часто саме ЛГ визначає терміни необхідного оперативного лікування чи, навпаки, неможливість корекції вади через незворотні склеротичні зміни в легенях. Раннє виявлення хворих з ЛГ і своєчасне хірургічне чи консервативне лікування мають першочергове значення для успішного вирішення даної проблеми.
Література
[1] Беленков Ю. Н., Чазова И. Е. Первичная легочная гипертензия. - М.: НОЛИДЖ, 1999. - 144 с.
[2] Бураковский В. И., Бухарина В. Л., Плотникова Л. Р. Легочная гипертензия при врожденных пороках сердца. - М.: Медицина, 1975. - 248 с.
[3] Жвиронайте В. А. Изучение электрической активности предсердий по показателям внутрисердечной и дифференциально усиленной ЭКГ. Автореф. диссерт. … д-ра мед. наук. - Каунас, 1998. - 35 с.
[4] Зернов Н. Г., Кубергер М. Б., Попов А. А. Легочная гипертензия в детском возрасте. - М.: Медицина, 1977. - 200 с.
[5] Коноплева Л. Ф., Ревуцкий Е. Л., Кнышов Г. В. и др. Диагностика и лечение легочной гипертензии. - К., 1984. - 23 с.
[6] Мощич П. С., Шеф Г. Г. Легенева гіпертензія/ У кн.: Медицина дитинства. - К.: Здоров'я, 1999. - 710 с.
Loading...

 
 

Цікаве