WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікування хронічної ниркової недостатності на додіалізному етапі - Реферат

Лікування хронічної ниркової недостатності на додіалізному етапі - Реферат


Реферат на тему:
Лікування хронічної ниркової недостатності на додіалізному етапі
Консервативне лікування хворих на хронічну ниркову недостатність (ХНН) одночасно є і патогенетичним, і симптоматичним, його застосовують у випадках ХНН І і ІІ ступенів з метою збереження залишкової функції нирок, корекції порушень гомеостазу, виведення продуктів азотистого обміну, уповільнення прогресування ниркової недостатності шляхом впливу на її основні патогенетичні механізми.
Лікування хворого на додіалізному етапі має відповідати загальноприйнятим на теперішній час принципам, що полягають у забезпеченні повноцінного дієтичного харчування з адекватним вмістом білка, фосфору, калію, вітамінів; корекції азотистого балансу шляхом виведення азотистих шлаків; контролі за рівнем артеріального тиску (АТ); забезпеченні корекції водно-сольового та кислотно-лужного стану, анемії; профілактики гіперпаратиреозу; заходів щодо корекції гемостазу; лікування інфекційних ускладнень тощо.
Для ефективного лікування хворі повинні розуміти причину їх стану, знати очікувану швидкість прогресування ХНН, орієнтуватися в профілактичних та лікувальних заходах, що мають допомогти загальмувати прогресування ниркової недостатності; знати місце і значення особистої участі в процесі консервативного лікування. Для досягнення позитивного впливу консервативної терапії необхідна співпраця пацієнта та лікаря. Особливе значення має повна поінформованість пацієнта щодо важливості контролю артеріального тиску, вживання солі та води, повноцінного і раціонального дієтичного харчування. Не менше значення має і усвідомлення хворим необхідності інформувати лікаря про появу симптомів, що можуть бути провісниками серйозних ускладнень перебігу ХНН.
Дієта при ХНН
Харчування хворих на ХНН має бути повноцінним, про що вони повинні знати з часу встановлення даного діагнозу. Основою дієти є принцип вживання такої кількості білка та фосфору, яка в умовах зниження функції нирок задовольняє потреби організму в незамінних амінокислотах та високоенергетичних речовинах.
Патогенетичним обґрунтуванням застосування малобілкової дієти у разі ХНН стало вивчення впливу різних компонентів їжі на функції нирок. У хворих з нирковою недостатністю нормо- або багатобілкова дієта здатна поглибити структурну та функціональну перебудову збережених нефронів, прискорити прогресування ХНН.
Малобілкова дієта сприяє покращенню загального стану хворого, зменшенню диспептичних явищ; у хворих покращується апетит, зменшується концентрація сечовини, креатиніну в крові, коригується метаболічний ацидоз. Обмеження харчового білка зменшує гемодинамічне навантаження на клубочки, знижує інтоксикацію, сприяє збереженню залишкової функції нефронів та гальмуванню прогресування ХНН. Використання харчових добавок у вигляді есенціальних амінокислот (ЕА) або їх кетоаналогів покращує засвоєння азоту та зменшує потребу в білку, запобігає розвиткові полінейропатії.
Заміна тваринного білка в харчовому раціоні хворого з ХНН на рослинний зменшує харчове навантаження фосфором - ще одним компонентом, який має нефротоксичний ефект, опосередкований паратиреоїдним гормоном. Фосфор ушкоджує нирки шляхом посиленого відкладання фосфату кальцію в ниркову тканину, подібно білку, впливає на ниркову гемодинаміку. Контроль за рівнем фосфору дозволяє запобігати розвиткові вторинного гіперпаратиреозу та сприяти збереженню залишкової функції нирок. Дієта з обмеженням білка та фосфору сприяє зниженню гіпертригліцеридемії, збільшує чутливість до інсуліну тканин у хворих на діабетичну нефропатію в стадії ХНН.
Використання в дієті хворого ЕА або їх кетоаналогів поряд з гальмуванням прогресування ХНН сприяє зменшенню виділення альбуміну, зниженню в крові концентрації тригліцеридів, що запобігає розвиткові атеросклерозу. Кальцієві солі кетоаналогів ЕА зменшують всмоктування фосфатів у шлунково-кишковому тракті, що супроводжується збільшенням концентрації кальцію та кальцитріолу в крові поряд зі зниженням рівня паратиреоїдного гормону. Це срияє зменшенню проявів ренальної остеодистрофії з редукцією проявів остеофіброзу та остеомаляції.Загальноприйнятим оптимальним часом початку дієтичного лікування вважається наявність у хворого зниження кліренсу креатиніну до 50-60 мл/хв та концентрації креатиніну в крові - 0,18-0,20 ммоль/л.
Надходження білка до організму хворого може розраховуватися за рівнем ШКФ (швидкості клубочкової фільтрації):
- при її значенні 50-70 мл/хв хворий отримує 1 г/кг/добу;
- при 10-40 мл/хв - 0,5-0,6 г/кг/добу;
- при 5-10 мл/хв - 0,3-0,4 г/кг/добу;
- < 5 мл/хв - хворий переводиться на гемодіаліз та призначається фізіологічна квота білка (1 г/кг/добу).
Доцільно використовувати три варіанти малобілкової дієти:
1. Рівень креатиніну крові до 0,25 ммоль/л.
1.А. У разі природного повільного прогресування ХНН (хронічний пієлонефрит, подагрична нефропатія, ГН з латентним перебігом, первинний нефросклероз) на фоні стабільних показників креатиніну крові і КФ протягом 6-8 місяців за збереженим функціональним нирковим резервом можна застосовувати дієту з помірним обмеженням білка - 0,9-1,0 г/кг/добу, калорійність не нижче 35 ккал/кг, переважне використання рослинного білка (до 85 %).
1.Б. У разі швидкого природного прогресування ХНН (діабетична нефропатія, перебіг ГН з нефротичним синдромом, раннім приєднанням гіпертензії) на фоні зниження КФ протягом 6-8 місяців більше ніж на 20 % та відсутнього функціонального ниркового резерву застосовують дієту зі зменшенням вживання білка до 0,6-0,7 г/кг/добу і калорійністю 35-40 ккал/кг.
2. Рівень креатиніну крові 0,25-0,5 ммоль/л.
Застосовують дієту з обмеженням білка до 0,5-0,6 г/кг/добу, калію - до 2,7 г/добу, фосфору - до 700 мг/добу, калорійність - 33-40 ккал/кг. Обмежують в харчовому раціоні продукти, що містять фосфор та калій. Якщо є ознаки негативного азотистого балансу, то призначають препарати есенціальних амінокислот.
3. Рівень креатиніну крові понад 0,5 ммоль/л.3.А. За умови стабільного рівня креатиніну та КФ протягом 6 місяців та відсутності ознак уремічної інтоксикації застосовується дієта з вживанням білка 0,5-0,6 г/кг/добу, калорійністю 2700-3000 ккал/добу та значним зниженням вмісту калію (до 1,6 г/добу) і фосфору (до 400 мг/добу). Якщо формується синдром недостатнього харчування та негативного азотистого балансу, то призначають препарати незамінних амінокислот (кетостерил, кетоперлен тощо), соєві харчові добавки.
3.Б. За умови зниження фільтраційної функції нирок з невпинним прогресуванням протягом 6 місяців та ознак уремічної інтоксикації використовують дієту зі зниженням вживання білка до 0,3-0,4 г/кг/добу та калорійністю 2700-2900 ккал/добу; калій - 1,6 г/добу, фосфор - 400 мг/добу. Дієта загрожує швидким розвитком негативного азотистого балансу з ускладненнями (поглиблення ацидозу, гіперкатаболізму, гіперкаліємії). Тому доцільно вживати харчові висококалорійні добавки (мед, вершки, морозиво, солодкі фрукти, розчиниглюкози тощо), віддаючи перевагу кетоаналогам ЕА.Малобілкова та малофосфорна дієта може погано переноситися хворими, виконання дієтичних рекомендацій супроводжується певними труднощами, що потребує ретельного контролю, основою якого є:· ведення харчового щоденника з використанням таблиць, що містять відомості про вміст основних компонентів харчування (білок, вуглеводи, жири, електроліти, мікроелементи тощо);· антропометричні виміри (вимірювання маси тіла, індексу маси тіла, товщини підлопаткової підшкірно-жирової складки, обвід плеча та розрахування даних у відсотках до ідеальної маси тіла);· моніторинг лабораторних показників (глюкоза, загальний білок, протеїнограма крові, холестерин, тригліцериди, бета-ліпопротеїди, сечовина,
Loading...

 
 

Цікаве