WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікування гострих вірусних гепатитів - Реферат

Лікування гострих вірусних гепатитів - Реферат

супроводжується холестазом або сироватковою хворобою.
Лікування гострого гепатиту А
В більшості випадків ні госпіталізація, ні карантин, ні ліжковий режим, ні спеціальне лікування (вітаміни, обмеження в дієті, переливання крові) не потрібні.
Лікування має бути консервативним та підтримуючим. Для інфекції HАV специфічних призначень не існує. Особливо важливою є особиста гігієна - необхідно завжди мити руки після використання туалету. Терапія спрямована на лікування симптомів та ідентифікацію найменших змін у тих, хто знаходиться в групі особливого ризику щодо розвитку фульмінантної печінкової недостатності (особи віком понад 40 років, а також із хронічними захворюваннями печінки). Особи, що контактували з хворими, повинні бути вакциновані. Оральні контрацептиви та гормонзамісну терапію необхідно відмінити, не рекомендується вживання алкоголю.
Профілактика
Вакцини для профілактики перед можливим контактом забезпечують довгий захист протягом 20 років. Іншими профілактичними заходами є:
- удосконалення інфраструктури охорони здоров'я;
- покращення санітарних умов та водопостачання;
- навчальні програми для пацієнтів (гігієна, миття рук);
- розвиток легких і дешевих діагностичних інструментів;
- вакцинація перед ймовірним контактом для груп ризику (туристи, військовослужбовці, гомосексуалісти, охоронці правопорядку);
- вакцинація осіб, що контактували з інфікованими гострим гепатитом А.
Таким чином, підбиваючи підсумки сказаного про гострий вірусний гепатит А, слід зазначити, що його перебіг неможливо відрізнити від інших типів вірусних гепатитів. Однак якщо тест на наявність HАV IgM позитивний, немає необхідності перевіряти інші причини вірусного гепатиту. В типовому випадку основними симптомами є лихоманка, нездужання, анорексія, нудота, дискомфорт у животі, інколи - діарея з подальшим потемнінням сечі та жовтяницею. Тяжкість захворювання та рівень смертності підвищуються в старших вікових групах. Одужання після гепатиту А може бути повільним, характеризується втомлюваністю, нудотою та зниженням апетиту. Ускладнення вірусного гепатиту А включають рецидиви з холестатичним компонентом або без нього, а також фульмінантний гепатит. Останній зустрічається приблизно у 0,01 % випадку інфекцій і характеризується персистуючою блювотою, нудотою, утворенням гематом з швидким погіршенням свідомості та функції печінки. Ризик смертності при цьому надзвичайно високий. Хронічної HАV інфекції не існує. На даний час специфічна антивірусна терапія гепатиту А не розроблена, призначаються лише підтримуючі заходи, рекомендується утримання від прийому алкоголю. Не слід вдаватися до таких заходів, як карантин, тривалі госпіталізації, застосування вітамінів (за винятком випадків діагностованих авітамінозів), інших "підтримуючих" ліків або переливання крові.
Гострий гепатит В
Патогенез і перебігВірус гепатиту В (HВV) - це ДНК-вмісний вірус типу Hepadnaviridae. Вірус присутній у більшості рідких середовищ тіла осіб з гострим та хронічним гепатитом і у безсимптомних носіїв. Він передається парентеральним шляхом, наприклад, в результаті користування загальними голками до шприців. Передача вірусу оральним шляхом не характерна. Частою причиною інфікування є статеві контакти. Невакциновані працівники охорони здоров'я є групами з високим ризиком через високу ймовірність пошкоджень голками. В ендемічних районах гепатит В часто передається вертикально або горизонтально серед маленьких дітей, що граються разом (подряпини, укуси). Середня тривалість інкубаційного періоду HВV становить 60 днів, може коливатися від 28 до 160 днів.
Близько 30 % інфекцій дорослих представлені іктеричним гепатитом, а у 0,1-0,5 % розвивається фульмінантний гепатит. У випадку фульмінантного гепатиту імунна відповідь на інфіковані гепатоцити є всеосяжною, і свідчень вірусної реплікації знайти не вдається. Тести на HBsAg можуть бути негативними - отже, існує необхідність подальшого дослідження на анти-HВс IgM.
Інфекція завершується у 95 % дорослих зі зникненням сироваткового HBsAg і, відповідно, появою анти-HBs антитіл. Природна імунізація характеризується виявленням анти-HВс плюс анти-HBs антитіл.Наслідками інфекції HВV є:
- одужання після гострої інфекції (95 % здорових у минулому дорослих, віком молодше 40 років);
- фульмінантний гепатит;
- хронічний гепатит В;
- стан неактивного носія.
Наслідок інфекції HВV залежить від імунологічних факторів і, можливо, частково від характеристик вірусу. Значну роль відіграє вік, в якому відбулося інфікування. Набута перинатально і у дітей до року, хронічна інфекція розвивається в 80-90 % випадків; у дітей від 1 до 5 років хронізація процесу розвивається в 30-50 % випадків. Для порівняння - у 30-50 % дорослих, активно інфікованих HВV, симптоми відсутні, але тільки у 2-6 % із них розвивається хронічна інфекція. Повним одужанням гострий гепатит В завершується у 95-99 % здорових у минулому дорослих.
Епідеміологія та поширеність
ВООЗ підраховано, що щорічно в світі реєструється понад 5 млн випадків гострого гепатиту В. Поширеність інфекції HВV і шляхи передачі її значно відрізняються в усьому світі, і цей показник коливається від 0,1 до 120 випадків на 100 000 населення. Середня щорічна захворюваність на гострий гепатит В у Європі становить 20 випадків на 100 000 населення. Щорічно реєструється близько 950 000 інфікованих, серед яких близько 90 000 стає хронічно інфікованими, а 20 000 з останньої групи в майбутньому помирають від цирозу або пухлин печінки.
Таким чином, інфікування вірусом HВV є глобальною проблемою охорони здоров'я. Два мільйони людей в усьому світі були заражені, 360 млн інфіковані хронічно, понад 520 000 кожного року помирають (50 000 - від гострого гепатиту В і 470 000 - від цирозу або раку печінки).
Поширеність і захворюваність на HВV значно варіює в різних країнах світу; інфекція найбільш розповсюджена у Китаї, Південно-Східній Азії, в Африці південніше Сахари, на більшій частині островів Тихого Океану і басейні Амазонки. Також високий рівень поширеності спостерігається в навколополярному регіоні (Північний полюс).
У розвинених країнах гепатит В вражає в основному дорослих з груп підвищеного ризику, у бідніших регіонах світу захворювання значною мірою ендемічне і широко поширене серед дітей. Всі програми з вакцинації концентруються здебільшого на вакцинації немовлят і дітей, тому що в цьому віці вонаефективніша в плані попередження виникнення хронічної інфекції.
У західних країнах основна увага приділялась вакцинації дорослих із груп високого ризику, таких як гомосексуалісти і працівники охорони здоров'я, однак ВООЗ пропагує всезагальну імунізацію.
Фактори ризику і шляхи передачіГрупами ризику гострої інфекції HВV є:
- працівники охорони здоров'я;
- охоронці правопорядку;
- мігранти;
- бездомні особи;
- військовослужбовці;
- туристи і студенти;
- будь-який незахищений секс;
- особи, що використовують ліки в ін'єкціях (повторне використання ін'єкційної техніки може викликати до 20 млн інфекцій HBV щорічно);
- пацієнти відділів гемодіалізу (стають носіями);
- пожежники;
- засуджені;
- особи, що отримують невідслідковану кров при переливаннях;
- небезпечний пірсинг, татуювання, акупунктура, племінні скарифікації, обрізання.
Основними шляхами передачі інфекції гепатиту В є:
- через рідкі середовища організму (кров, слина, сперма; дані про грудне молоко суперечливі);
- перинатально -
Loading...

 
 

Цікаве