WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Клінічний досвід застосування Мікосисту та Гропринозину® у хворих з хронічними кандидозними вульвовагінітами - Реферат

Клінічний досвід застосування Мікосисту та Гропринозину® у хворих з хронічними кандидозними вульвовагінітами - Реферат

препарату.
Виявлено 4 варіанти впливу Гропринозину® на інтенсивність активного розеткоутворення:
- стимулюючий (понад 20 %) вплив обох доз препарату;
- стимулюючий вплив мінімальної дози препарату;
- стимулюючий вплив тільки максимальної дози препарату;
- відсутність стимулюючого ефекту обох доз препарату.
Зважаючи на отримані дані, ми призначали Гропринозин® при 1-му та 2-му варіантах дії по 50 мг/кг маси тіла, при 3-му - по 100 мг/ кг протягом 7-10 днів. При 4-му варіанті, тобто у разі відсутності індивідуальної чутливості лімфоцитів до препарату in vitro, Гропринозин® в комплексну терапію не включали [1].
Хворі основної групи були розподілені на 2 підгрупи:
І підгрупа (27 осіб) - була призначена комплексна терапія Мікосистом (за схемою: по 150 мг двічі з інтервалом 72 год, потім, починаючи з 7-го дня від початку лікування, - по 50 мг кожен день протягом тижня) та Гропринозином® - 50 мг/кг (у середньому 1000 мг 4 рази на добу) протягом 7-10 днів;
ІІ підгрупа (25 пацієнток) - отримували Мікосист за тією самою схемою - 150 мг.
Результати та їх обговорення
У таблицях 1 і 2 наведені дані, що характеризують динаміку імунологічних показників у хворих на кандидозний вульвовагініт, до комплексної терапії яких був включений Гропринозин®, і у пацієнток, які одержували традиційну терапію Мікосистом.
Аналіз змін клітинного імунітету обстежених хворихпоказав, що до лікування кількість Т-лімфоцитів як у І, так і в ІІ підгрупах була достовірно меншою, ніж у здорових осіб. Під впливом лікування із застосуванням Гропринозину® достовірно збільшилася кількість Т-лімфоцитів, і після закінчення терапії ці показники вже не відрізнялися від норми. У хворих ІІ підгрупи вміст Т-лімфоцитів теж підвищувався, але до завершення курсу норми не досяг. Такі самі зміни відбувалися і в динаміці функціонального стану Т-лімфоцитів (в реакції РБТЛ з ЛМ) (табл. 1). У хворих обох підгруп основної групи до лікування була достовірно знижена кількість CD4+ і CD8+ у порівнянні з показниками пацієнтів контрольної групи (р < 0,05).
Відзначалися також зміни в субпопуляційному складі Т-лімфоцитів. У всіх хворих основної групи до лікування була достовірно зменшена кількість CD4+ і CD8+, причому пригнічення Т-лімфоцитів, які виконують хелперну функцію, було більш значущим, що позначилося на зменшенні імунорегуляторного індексу (співвідношення CD4+/CD8+). Після лікування у пацієнток, які одержували в комплексній терапії Гропринозин, відновлювалися кількісні значення субпопуляцій Т-лімфоцитів і був усунутий їх дисбаланс (нормалізувався імунорегуляторний індекс). А у хворих, які отримували традиційну терапію, відновлювалися тільки значення CD8+, імунорегуляторний індекс залишався зниженим. Така сама динаміка спостерігалася і щодо кількості натуральних кіллерів.
Зміни деяких показників гуморальної ланки імунітету представлені в таблиці 2. Так, кількість В-лімфоцитів (CD19) у обстежених хворих на початку і в кінці лікування достовірно не відрізнялася від відповідного показника у здорових осіб.
Кількість циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) до лікування у всіх пацієнтів була значно вищою за норму. Після лікування нормалізація показників відмічалася лише у хворих, в комплексну терапію яких був включений Гропринозин®.
Ефективність лікування оцінювали за результатами клініко-лабораторних тестів на 10-12-й день та через 6-8 тижнів від початку лікування. У таблиці 3 наведені дані про результати клінічного одужання та наявність рецидивів у хворих на хронічний кандидозний вульвовагініт.Слід зазначити, що симптоми захворювання (кількість виділень, відчуття печії та подразнення статевих органів) зменшувалися в обох підгрупах хворих вже на 2-3-й день. У всіх пацієнток І підгрупи, які приймали Мікосист та Гропринозин®, вже після першого курсу лікування відзначалася санація мазків, а пацієнткам ІІ підгрупи, які одержували лише Мікосист, був призначений повторний курс терапії. Через 6-8 тижнів у жодної хворої І групи рецидивів не було, а у ІІ групі рецидиви захворювання виникли у 4 (16 %) пацієнток.
Висновки
1. Запропоновані схеми лікування хворих на хронічний вагінальний кандидоз є ефективними, але схема із застосуванням імуномодулятора Гропринозину® в комплексній терапії є більш раціональною, сприяє усуненню вторинного імунодефіциту, що значно поліпшує клінічний перебіг захворювання та попереджає рецидиви інфекції.
2. Враховуючи високу ефективність запропонованих схем, можна рекомендувати застосування Мікосисту та Гропринозину® для лікування невагітних жінок, хворих на вагінальний кандидоз.
Література
[1] Дифференцированные методы иммунокоррекции при туберкулезе и неспецифических заболеваниях легких: Метод. рекомендации/ Чернушенко Е. Ф., Когосова Л. С., Панасюкова О. Р. и др.
[2] Земсков В. М. Иммуномодулирующие свойства препаратов инозина и их аналогов// Успехи современной биологии. - 1989. - Т. 107. - Вып. 1. - С. 69-78.
[3] Кашкин П. Н., Лисин В. В. Практическое руководство по медицинской микологии. - Л., 1983.
[4] Хаитов Р. М., Пинегин Б. В. Иммуномодуляторы и некоторые аспекты их клинического применения// Клин. медицина. - 1996. - № 8. - С. 7-13.
[5] Deborah M., Campoli R., Eugene M. et al. A Preliminary Review of its Pharmacodinamic and Pharmacokinetic Properties, and Therapeutic Efficacy// Drugs. - V. 32, № 5. - P. 382-424.
[6] Corey L., Chiang W. T., Stamm W. E. et al. Effect of isoprinosine on cellular immune responce in initial genital herpes virus infection// Abstract. Clinical Research. - 1989. - V. 27. - P. 41A.
Loading...

 
 

Цікаве