WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Затяжні ентероколіти, зумовлені умовно-патогенною мікрофлорою у дітей раннього віку: діагностика та лікування - Реферат

Затяжні ентероколіти, зумовлені умовно-патогенною мікрофлорою у дітей раннього віку: діагностика та лікування - Реферат

захворювання та ін., лікар робить вибір між антибактеріальними препаратами, хіміопрепаратами і лікувальними бактеріофагами. Показаннями для проведення мікробної деконтамінації є: наявність надлишкового бактеріального росту в тонкому кишечнику, ознаки інфекційно-запального процесу, виявлення асоціацій УПБ у посівах кишкового вмісту. В цих випадках можна використовувати препарати цілеспрямованої дії: оксихінолінові похідні, що невсмоктуються в кишечнику, та кишкові антисептики широкого спектра дії (5- НОК, нітроксолін, інтетрикс тощо). При виявленні анаеробної мікрофлори (клостридії) показано лікування метронідазолом. Нітрофуранові препарати (ніфуроксазид, ерцефурил та ін.) та похідні налідиксової кислоти (неграм, невіграмон) активні по відношенню до ентеропатогенних ешерихій, клебсієл, цитробактеру і протею. У випадку неефективності зазначених препаратів ми призначаємо всередину сучасні аміноглікозиди, які при такому шляху введення практично не мають токсичної дії на організм. Лише при ускладненні затяжних ентероколітів іншими бактеріальними захворюваннями ми використовуємо парентеральне введення цефалоспоринів ІІІ-ІV покоління, макролідів ІІ покоління, часто застосовуючи "ступеневу" терапію (спочатку парентеральне введення, потім per os).Слід підкреслити, що проведення антибактеріальної терапії при ентероколітах, викликаних УПБ, у дітей раннього віку не є обов'язковим, воно має бути виваженим і виправданим у кожному конкретному випадку.
Важливим етапом деконтамінації кишечника є фаготерапія. Вона нетоксична, як правило, не викликає побічних реакцій і не пригнічує нормальну мікрофлору. Практично всі фаги активні по відношенню до різних видів і сероварів одного збудника (полівалентні) або вміщують фаги до кількох збудників (комбіновані), що забезпечує лікувальний ефект за наявності мікробних асоціацій. Ми використовуємо поетапне проведення фаготерапії, часто поєднуючи різні шляхи введення. Основним шляхом є пероральний, але найбільш ефективна комбінація перорального з ректальним. Бактеріофаги не рекомендується призначати у період вираженої інтоксикації, оскільки при лізисі мікробів вивільнюється велика кількість токсинів, що може посилити інтоксикацію. Курси специфічної бактеріофаготерапії також підбираються індивідуально, в середньому 5-10 днів.
Наступним етапом після деконтамінації є корекція індигенної мікрофлори. На сьогодні широко застосовують біологічні бактерійні препарати на основі живих мікроорганізмів - представників нормальної мікрофлори людини (пробіотики). Встановлено, що вони здійснюють захист організму двома основними шляхами: утворюють бар'єр, що запобігає прикріпленню до слизової оболонки кишечника мікроорганізмів, а також модулюють захисні сили організму на стимуляцію локального імунітету, індукують цитокіни, імуноглобуліни, Т- і В-лімфоцити. На сьогодні виділяють декілька поколінь пробіотиків, що відрізняються за складом, кількістю штамів і концентрацією мікробних клітин. У нашому відділенні ми широко застосовуємо мультипробіотики групи "Симбітер", наближені за своїм складом і якістю до індигенної частини природних мікробіоценозів відкритих біологічних систем людини. Вони характеризуються полікомпонентністю, широким спектром біологічної активності і мутуалістичними (взаємовигідними) міжпопуляційними відношеннями.
Вчені багатьох країн працюють над розробкою нових видів пробіотиків. Перспективними є пребіотики метаболічного типу, створені на основі компонентів мікробних клітин або їх метаболітів, і мікробіологічні препарати, особливістю яких є імуносистемна дія в організмі людини тільки у напрямі біологічно доцільних реакцій.
Новим напрямом етіотропної терапії у дітей з ентероколітами, зумовленими УПБ, є ентеросорбція та ентеропротекція, за допомогою яких здійснюється витягнення, фіксація і виведення з травного каналу токсинів, активованих ферментів, медіаторів запалення, перекисних продуктів і самих УПБ. На медичному ринку існують сорбенти різних поколінь. Поряд із відомими препаратами останнім часом з'явилися нові засоби з великою площею активної поверхні абсорбції на 1 г речовини. Курс лікування ентеросорбентами підбирають індивідуально (від 5 до 10 днів). Їх можна застосовувати як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими етіотропними препаратами.
Імунотерапія при затяжному ентероколіті, зумовленому УПБ, у дітей раннього віку представлена як засобами неспецифічного захисту (метилурацил, нуклеїнат натрію, лізоцин), так і специфічними імуномодуляторами. Високоефективними є імуноглобуліни для ентерального введення - комплексний імуноглобуліновий препарат (КІП, триглобулін та ін.). Так, триглобулін містить повний набір імуноглобулінів (IgG - 50 %, IgM - 25 %, Ig - 15 %), які блокують мікробні клітини, запобігають їх адгезії та розмноженню в епітеліоцитах, збільшують рівень гуморальних антитіл.
Ферментотерапія в комплексі з дієтотерапією спрямована на корекцію вторинних порушень травлення. Вид і дози ферментів ми підбираємо залежно від переважання тих чи інших порушень порожнинного травлення під контролем клінічних проявів, даних копрограми або ліпідограми калу. Ферменти призначаємо дітям до їжі або розподіляємо їх під час їжі (2/3 - на початку, 1/3 - між 1-м і 2-м блюдами). Перевагу надаємо мікросферичним і мікротаблетованим формам (панкреатин, панцитрат), хоча широкого застосування набули таблетовані і суспензовані форми (панкреатин для дітей та ін.). Ми рекомендуємо починати ферментотерапію в стадії репарації курсом від 2 до 4 тижнів, за необхідності курси повторюємо зі зміною препарату.
Велике значення у корекції проявів ентероколіту, зумовленого УПБ, у дітей раннього віку ми надаємо нормалізації моторики кишечника. Адже у хворих із товстокишечним стазом анаероби зберігаються, навіть спостерігається збільшення їх кількості, а при прискоренні транзиту вони зникають, і ця ніша заповнюється різноманітними видами ентеробактерій. Для нормалізації моторно-евакуаторної функції травного каналу ми використовуємо спазмолітики (дротаверин, папаверин), харчові волокна і препарати лактулози з осмотичним ефектом. При патології гепатобіліарної системи показані жовчогінні та гепатопротекторні препарати (силамарин та ін.). У період репарації та реконвалесценції з метою відновлення проникності клітинних мембран, підвищення їх біопотенціалу призначають вітаміни, фітотерапію, фізіотерапевтичні методи лікування тощо. Надзвичайно велике значення мають сприятливі гігієнічні умови, які запобігають перехресному інфікуванню та сприяють якнайшвидшому одужанню дитини.
Loading...

 
 

Цікаве