WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Застосування розчинів гідроксиетильованого крохмалю (Рефортану®) в анестезіології та інтенсивній терапії. Огляд міжнародних досліджень - Реферат

Застосування розчинів гідроксиетильованого крохмалю (Рефортану®) в анестезіології та інтенсивній терапії. Огляд міжнародних досліджень - Реферат


Реферат на тему:
Застосування розчинів гідроксиетильованого крохмалю (Рефортану®) в анестезіології та інтенсивній терапії. Огляд міжнародних досліджень
Історія інфузійної терапії нараховує вже понад 120 років. 10 липня 1881 р. Landerer провів внутрішньовенне вливання розчину кухонної солі при лікуванні хворого на холеру, чим забезпечив безсмертну славу цієї інфузійної речовини. З того часу не припинялися пошуки нових ефективних та безпечних засобів для внутрішньовенної терапії. У 1915 р. J. Hogan використав кровозамінник на основі желатину, у 1940 р. Reppe, Weese та Hecht створили препарат-похідник полівінілпіролідону, а у 1944 р. в клінічну практику були введені кровозамінники на основі декстрану (A. Gronwald, B. Ingelman).
Декстранові препарати відіграли важливу роль в інфузійній терапії, але головним їх недоліком було обмеження молекулярної маси (70 000). У зв'язку з цим в 1962 р. в клінічній практиці почали використовувати крохмаль (Thompson, Britton, Walton). Діючою речовиною нових препаратів є полігідроксиетилкрохмаль, а їх молекулярна маса може досягати 450 000. Крохмаль - головний резервний полісахарид рослин. Це аморфна речовина, нерозчинна в холодній воді, діетиловому ефірі та етанолі; в горячій воді утворює клейстер (Гуменюк Н. И. и др., 2004). Молекули нативного крохмалю, що потрапляють у судинне русло, швидко (протягом 20 хв) розщеплюються амілазою. Ця властивість, а також нерозчинність у воді довгий час стримували використання крохмалю для інфузійної терапії. Вихід був знайдений у гідроксиетилюванні крохмалю, тобто заміні гідроксильних груп (-ОН) глюкози гідроксиетиловими (-С2Н4ОН). Це захищає полімер від амілази та збільшує гідрофільність крохмалю. Звідси походить і назва нового класу препаратів для інфузійної терапії - гідроксиетильовані крохмали (ГЕК). Основними параметрами, що характеризують фізико-хімічні та фармакологічні властивості ГЕК, є молекулярна маса та ступінь заміщення (DS) - середнє число замінених гідроксильних груп на глюкозну одиницю. DS є основним показником, що відображає час циркуляції препарату в плазмі. Ця величина може дорівнювати від 0,4 до 0,8. Молекулярна маса різних розчинів ГЕК становить від 130 000 до 450 000. Чим менші молекулярна маса та DS, тим менший час циркуляції препарату в плазмі. Деякі характеристики препаратів ГЕК наведені у таблиці. Серед представників ГЕК найбільшого поширення набули препарати з середньою молекулярною масою 200 000 та ступенем заміщення 0,5. Поява на ринку України реально доступних для застосування препаратів групи ГЕК 200 000/0,5 Рефортану та Рефортану Плюс виробництва фірми "Berlin-Chemiе" (Menarini Group) зумовила необхідність вивчення їх місця в програмі інфузійної підтримки протягом періопераційного періоду та під час лікування пацієнтів відділень інтенсивної терапії. Саме розв'язанню цієї проблеми присвячений даний огляд.
Передопераційна інфузійна терапія
Передопераційна інфузійна терапія є важливим фактором зменшення летальності та частоти розвитку ускладнень. Підтримання адекватної гемодинаміки, особливо переднавантаження та серцевого викиду, абсолютно необхідне для профілактики тяжких серцево-судинних ускладнень як під час наркозу, так і в післяопераційний період (Шифман Е. М. и др., 2001). Для вирішення цієї задачі важливе значення має вибір оптимальної за об'ємом та якістю інфузійної програми. Встановлено, що Рефортан забезпечує сучасний рівень періопераційної безпеки в хірургії, впливає на перебіг системної запальної реакції, попереджаючи розвиток синдрому поліорганних порушень. Проведення інфузійної терапії є абсолютно необхідним перед початком невідкладних оперативних втручань з приводу масивних кровотеч, опіків, політравм, гострих хірургічних захворювань. Усі ці стани супроводжуються гіповолемією різного ступеня тяжкості - від легкого перебігу до гіповолемічного шоку. Для лікування гіповолемії застосовують гемодинамічні плазмозамінні розчини (plasmaexpanders). Плазмозамінники цієї групи повинні швидко відновлювати втрачений об'єм циркулюючої крові, підтримувати показники системної гемодинаміки, досить довгий час перебувати в судинах, покращувати реологію крові тощо (Черній В. І. та ін., 2004). Досвід використання розчинів Рефортану та Рефортану Плюс виробництва фірми "Berlin-Chemiе" в комплексній терапії гіповолемічних станів дозволяє зробити висновок про їх високу гемодинамічну активність і здатність до зв'язування рідини та утримання її в судинному руслі. За індексом приросту об'єму циркулюючої крові препарати ГЕК набагато випереджають відомі кристалоїдні розчини та альбумін (рисунок).
Крім того, препарати ГЕК мають властивість посилювати серцевий викид, швидко та ефективно відновлювати реологічні функції крові та мікроциркуляції, підвищують доставку кисню та попереджують виникнення поліорганної недостатності. На думку багатьох авторів, за сукупністю своїх властивостей препарати ГЕК найповніше відповідають вимогам, що висуваються до ідеального протишокового плазмозамінника (Корячкин В. А. и др., 2001; Гусак В. К. и др., 2002; Черній В. І. та ін., 2004). Все це дозволяє широко застосовувати Рефортан та інші ГЕК для лікування пацієнтів з гіповолемією та шоком різного ступеня тяжкості.
Інтраопераційна інфузійна терапія
Під час проведення інтраопераційної інфузійної терапії слід враховувати фізіологічну потребу пацієнта в рідині, наявність у нього супутніх захворювань, дію препаратів, що застосовуються для анестезії, методику проведення анестезії та об'єм втраченої під час хірургічного втручання рідини. Програма інфузійної терапії під час операції має ррунтуватися на раціональному поєднанні двох типів розчинів: кристалоїдів та колоїдів. Кристалоїди забезпечують доставку води, електролітів, корекцію кислотно-лужного стану та гіпоглікемії (розчини глюкози). Для підтримання осмотичного тиску крові, збільшення об'єму внутрішньосудинної рідини, покращення реологічних властивостей крові застосовують колоїдні розчини, найбільш перспективними з яких на сьогодні є похідні гідроксиетилкрохмалю (Гуменюк Н. И. и др., 2004). Вивченню можливості застосування препаратів ГЕК під час операції присвячено багато наукових досліджень. Рефортан та інші препарати ГЕК у ході операції виконують функції підтримання волемічного статусу та попередження ускладнень. Інтраопераційне введення препаратів ГЕК сприяє покращенню кровопостачання слизової оболонки травного тракту, попереджаючи розвиток стресових виразок, неспроможність анастомозів та транслокацію бактерій з порожнини травного каналу (Шано В. П. и др., 2000). Використання препаратів ГЕК під час операції сприяє покращенню перебігу раннього післяопераційного періоду. Так, значно зменшується кількість випадків нудоти й блювання, періорбітального набряку та погіршення зору в перші години після операції. В цілому, внутрішньовенна ресусцитація з використанням ГЕК, порівняно з введенням кристалоїдів, пов'язана з покращенням післяопераційного відновлення (Moretti E. W. et al., 2003).
У загальнійхірургії зазначається, що після застосування препаратів ГЕК рівень маркерів запалення та ендотеліального пошкодження був значно нижчим, ніж після переливання кристалоїдних розчинів (Boldt J. et al., 2004), що, можливо, пов'язано з покращенням мікроциркуляції, скороченням ендотеліальної активації та зменшенням ендотеліального ушкодження. Покращенням мікроциркуляції пояснюється також ефект збільшення насичення тканин киснем, що спостерігається у хворих на фоні інфузії ГЕК (Lang K. et al., 2001).
Успішне використання Рефортану та інших ГЕК під час операції
Loading...

 
 

Цікаве