WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Застосування Амбротард 75 у комплексному лікуванні гострого бронхіту, загострення хронічного бронхіту та ХОЗЛ - Реферат

Застосування Амбротард 75 у комплексному лікуванні гострого бронхіту, загострення хронічного бронхіту та ХОЗЛ - Реферат

Препарат може пригнічувати виділення медіаторів, що беруть участь в алергічному запаленні. Важливою особливістю амброксолу гідрохлориду є його здатність збільшувати вміст сурфактанта - найважливішого фактора місцевого захисту легень, що підтримує їх поверхневий натяг, поліпшує їх розтяжність, полегшує обмін неполярних газів, справляє протинабрякову дію на мембрани альвеол; перешкоджає проникненню патогенних мікроорганізмів у клітини епітелію в легенях, блокуючи його розпад і підсилюючи синтез секрету і його виділення. Дані літератури свідчать про протизапальну та імуномодулюючу дію препарату внаслідок корекції продукції сурфактанта - збільшуючи кількість сурфактанта, він опосередковано посилює МЦТ, прохідність бронхів. Є дані, що якщо мати приймає амброксолу гідрохлорид, відбувається стимуляція синтезу сурфактанта у плода. Підвищуючи МЦТ водночас із посиленням секреції глікопротеїдів, препарат справляє виражений відхаркувальний ефект. Поліпшення функції слизових залоз особливо важливе у хворих ізхронічними захворюваннями легень, для яких характерна гіпертрофія бронхіальних залоз із утворенням кист і зменшенням числа серозних клітин. За даними Morgenroth, препарат нормалізує функції змінених серозних і слизових залоз бронхів, сприяє зменшенню кист слизової оболонки й активує продукцію серозного компонента, сприяючи продукції якісно зміненого секрету. Клінічні дослідження дозволили довести активність препарату при профілактиці респіраторного дистрес-синдрому і пульмонального шоку. Амброксолу гідрохлорид не провокує бронхоспазм. Так, у подвійному сліпому плацебо-контрольованому паралельному дослідженні була доведена його здатність знижувати гіперреактивність бронхів, а K.Weissman та співавтори показали статистично достовірне поліпшення показників функцій зовнішнього дихання у хворих із бронхообструкцією і зменшення гіпоксемії на фоні прийому цього муколітика. Установлено, що препарат підсилює місцевий імунітет, активуючи тканинні макрофаги і підвищуючи продукцію секреторного ІgА. Він пригнічує продукцію мононуклеарними клітинами медіаторів запалення IL-1 і фактора некрозу пухлини. Існує припущення, що пригнічення синтезу прозапальних цитокінів здатне покращити перебіг лейкоцит-зумовленого пошкодження легень. У дослідженнях in vitro показана його інгібуюча дія на хемотаксис нейтрофілів. Позитивний ефект амброксолу гідрохлориду у хворих на ХБ і ХОЗЛ був продемонстрований у багатьох клінічних дослідженнях. Амброксолу гідрохлорид добре поєднується з антибіотиками. У ряді робіт показано підвищення під його впливом концентрацій антибіотиків різних груп в альвеолах та слизовій оболонці бронхів. При інфекціях дихальних шляхів внаслідок додавання препарату до антибіотиків підвищується ефективність антибактеріальної терапії та скорочується її тривалість. Ефективність поєднаної терапії антибіотиками та амброксолу гідрохлоридом була показана в плацебо-контрольованих дослідженнях у пацієнтів із загостренням ХБ та у хворих на пневмонію. Поєднане застосування антибіотиків та амброксолу гідрохлориду не призводить до підвищення частоти розвитку побічних ефектів, оскільки концентрація антибактеріальних препаратів підвищується лише у вогнищі інфекції, а не у плазмі крові. При пероральному прийомі амброксолу гідрохлорид швидко і повністю всмоктується у травному каналі, добре проникає у тканини, особливо в слизову оболонку бронхів. Максимальна концентрація у крові досягається через 1-1,5 год після прийому. Біодоступність становить 70-80%. Період напіввиведення - 8-10 год. Амброксолу гідрохлорид проходить через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри, виділяється з грудним молоком. Метаболізується в печінці шляхом кон'югації з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться, в основному, нирками.Застосовують препарат при гострих і хронічних хворобах органів дихання, у тому числі при бронхіальній астмі, бронхоектатичній хворобі, респіраторному дистрес-синдромі у немовлят. Можна використовувати препарат у дітей будь-якого віку. Можливе застосування у вагітних жінок у II і III триместрах вагітності. Доза для дітей до 5 років становить 7,5 мг 2-3 рази на день, старше 5 років - 15 мг 3 рази на день, старше 12 років - 30 мг 3 рази на добу чи 1 капсула-ретард на добу. Застосування капсул-ретард особливо виправдано у хворих із хронічною патологією органів дихання, при тривалому використанні, коли прийом один раз на добу значно покращує прихільність пацієнтів до лікування.При застосуванні препарату в окремих випадках можливі побічні ефекти: нудота, блювання, діарея, печія, алергічні реакції (висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж).Загальними протипоказаннями до призначення муколітичних препаратів є виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, а також стани, що супроводжуються легеневою кровотечею. Неприпустимо одночасне використання протикашльових та муколітичних препаратів.До переваг препарату належать: різноманітність лікарських форм (таблетки, розчин для перорального прийому, сироп, розчин для інгаляцій та ендобронхіального введення, розчин для ін'єкцій), що дозволяє вводити його різними шляхами, у тому числі комбінуючи їх, а наявність пролонгованої форми - капсули-ретард - значно покращує комплаєнтність пацієнтів. Обмежені клінічні випробування препарату пролонгованої форми амброксолу гідрохлориду - Амбротард 75, капсули по 75 мг виробництва ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" (Україна) - проводилися на клінічній базі відділення діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань легень Інституту фтизіатрії та пульмонології ім.Ф.Г.Яновського АМН України відповідно до направлення Державного фармакологічного центру і затвердженого Протоколу клінічних випробувань. У дослідженні брали участь 60 хворих на гострий і хронічний бронхіт у фазі загострення та ХОЗЛ у фазі загострення віком 18-60 років (8 осіб віком 21-30 років, 8 - 31-40 років, 15 - 41-50 років, 29 - 51-60 років), що перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Учасники дослідження були розподілені на 2 групи:
Loading...

 
 

Цікаве