WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Застосування Амбротард 75 у комплексному лікуванні гострого бронхіту, загострення хронічного бронхіту та ХОЗЛ - Реферат

Застосування Амбротард 75 у комплексному лікуванні гострого бронхіту, загострення хронічного бронхіту та ХОЗЛ - Реферат


Реферат на тему:
Застосування Амбротард 75 у комплексному лікуванні гострого бронхіту, загострення хронічного бронхіту та ХОЗЛ
Захворювання органів дихання посідають одне з перших місць у структурі захворюваності та смертності населення. В останні роки відмічається тенденція до збільшення захворюваності та смертності внаслідок хронічного бронхіту (ХБ) та хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ), що суттєво впливає на соціально-економічні показники.
Хронічний бронхіт - це дифузне, як правило, незворотне ушкодження бронхів, яке нерідко призводить до порушень дихання, що прогресують. Загострення ХБ відмічаються у хворого в середньому 2-4 рази на рік. Причини загострень можуть бути первинні (трахеобронхіальна інфекція, забруднення повітря) і вторинні (пневмонія, тромбоемболія легеневих артерій, пневмоторакс, травма грудної клітки, побічні ефекти ліків - седативних препаратів, наркотиків, бета-блокаторів, застійна серцева недостатність тощо). Трахеобронхіальна інфекція відіграє роль пошкоджуючого агента: під її впливом розвивається запалення з гіперсекрецією слизу і перебудовою слизової оболонки, особливо епітелію, порушується мукоциліарний транспорт (МЦТ).Джерелом утворення трахеобронхіального слизу є бронхіальні залози (частина залозистих клітин продукує серозний секрет, частина - мукоїдний, основна маса залоз - змішаний), келихоподібні клітини, епітелій термінальних бронхіол і альвеол. У нормі бронхіальний слиз майже на 89-95% складається з води, в якій знаходяться іони Nа+, Сl-, Р3+, Са2+. Решту 3-6% бронхіального слизу становлять нерозчинні макромолекулярні сполуки: високо- і низькомолекулярні нейтральні та кислі глікопротеїни (муцини), що зумовлюють в'язкий характер секрету, - 2-3%; складні білки плазми - альбуміни, глобуліни, глікопротеїни плазми, IgА, IgG, IgЕ; антипротеолітичні ферменти - 1-антихімотрипсин, 1-антитрипсин. Ліпіди, що складають 0,3-0,5% слизу, представлені в основному фосфоліпідами сурфактанта з альвеол і бронхіол та у невеликій кількості - гліцеридами, холестеролами і вільними жирними кислотами. У нормальних умовах трахеобронхіальний слиз характеризується низькою в'язкістю і доброю плинністю. Добовий обсяг бронхіального секрету коливається в широких межах і становить від 10-15 мл до 100-150 мл (в середньому 0,1-0,75 мл на 1 кг маси тіла). Завдяки МЦТ здорова людина не відчуває надлишку слизу, який не викликає рефлекторної кашльової реакції. При запаленні відмічається значне погіршення реологічних параметрів слизу і як наслідок - утруднене її виведення. Причиною цього є зміна якісного складу слизу (збільшення концентрації нейтральних і кислих глікопротеїнів та ін.). Внаслідок зменшення у складі слизу вмісту води і збільшення концентрації муцинів він стає в'язким, що значно погіршує його плинність. Одночасно відмічається гіперпродукція слизу, що до певного моменту має захисний характер; але надалі змінюється не лише кількість, але й якість бронхіального секрету, що порушує дренажну функцію бронхів і впливає на бронхіальну прохідність. Все це зумовлює неадекватний мукоциліарний кліренс і сприяє накопиченню мокротиння. Скупчення бронхіального секрету порушує місцеві імунологічні процеси захисту органів дихання. Встановлено, що при в'язкому бронхіальному секреті знижується вміст у ньому секреторного IgА, що знижує місцевий імунітет, тобто порушується єдиний комплекс захисту органів дихання. Порушення МЦТ дає можливість бактеріям, які потрапили у бронхіальне дерево, розмножуватися, прилипати спочатку до бронхіального слизу, що зібрався, потім до поверхні слизової оболонки, що підвищує мікробну колонізацію дихальних шляхів. Густий бронхіальний секрет зі зниженим бактерицидним потенціалом стає сприятливим живильним середовищем для різних мікроорганізмів (вірусів, бактерій, грибів).Мікроорганізми, що колонізують дихальні шляхи, продукують речовини, які ушкоджують функцію війок (так, токсини Haemophilus influenzae викликають циліостаз, втрату війок, зменшення миготливої активності, гіперсекрецію слизу та його застій), стимулюють гіперпродукцію слизу, порушують вміст місцевих імуноглобулінів (IgA), функцію фагоцитів, уражають трахеобронхіальний епітелій, сприяють виділенню гістаміну. Це призводить до порушення прохідності дихальних шляхів, розвивається або збільшується бронхіальна обструкція. Під впливом інфекційних чинників розвивається оксидантний стрес, на фоні якого виділяється значна кількість активних радикалів у повітропровідних шляхах. З покращенням відділення секрету усувається й один із важливих факторів зворотної бронхіальної обструкції, а також зменшується вірогідність мікробної колонізації дихальних шляхів. Тому при лікуванні хворих на гострий бронхіт, загострення ХБ та ХОЗЛ необхідно використовувати препарати, які покращують або полегшують відділення патологічно зміненого бронхіального секрету, що попереджує мукостаз і покращує мукоциліарний кліренс. Із цією метою найчастіше застосовують муколітичні засоби. Муколітики впливають на гель-фазу бронхіального секрету й ефективно розріджують мокротиння, суттєво не збільшуючи його обсяг. До цієї групи відносяться протеолітичні ферменти, амброксолу гідрохлорид, похідні амінокислоти цистеїну (ацетилцистеїн). Амброксолу гідрохлорид є метаболітом бромгексину і має більш виражений відхаркувальний ефект. Механізм його дії багатофакторний: терапевтичний ефект пов'язаний із деполімеризацією мукопротеїнових і мукополісахаридних молекул мокротиння, нормалізацією функції секреторних клітин і миготливого епітелію слизової оболонки бронхів, а також стимуляцією синтезу та секреції сурфактанта. Завдяки цьому відновлюється ефективний рівень МЦТ, що сприяє адекватному виведенню мокротиння. Він впливає на синтез бронхіального секрету клітинами слизової оболонки бронхів, поліпшує його виділення. У препарата були визначені також протизапальні та антиоксидантні ефекти, пов'язані з його впливом на вивільнення кисневих радикалів та втручанням у метаболізм арахідонової кислоти у вогнищі запалення.
Loading...

 
 

Цікаве