WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Закрепи та принципи їх лікування - Реферат

Закрепи та принципи їх лікування - Реферат


Реферат на тему:
Закрепи та принципи їх лікування
Закреп - це хронічна затримка випорожнення кишківника більше ніж на 48 годин, яка супроводжується хоча б однією з наступних ознак, що спостерігається не менше, ніж протягом 3 місяців: відчуття неповного випорожнення, невелика кількість (менше 100 г) і густа консистенція калу, натужування не менше четвертини часу дефекації.
Частота стільця у здорових людей коливається в значних межах (від 3-х разів на день до 3-х разів на тиждень) і залежить від характеру харчування, способу життя, звичок тощо. Однак у більшості здорових людей дефекація відбувається один раз на добу переважно в ранкові години, при цьому об'єм калових мас м'якої консистенції складає 100-200 г на добу [2, 12]. Фізіологічність ранкового стільця заключається в наступному: саме під ранок завершується нічне формування калових мас, достатніх для регулярної реалізації акту дефекації; при ранковому переході з горизонтального положення в вертикальне спрацьовують рефлекси дефекації (ортостатичний і сигморектальний); ранкове підвищення адреналінової активності розслаблює анальний сфінктер; при ранковій дефекації ризик закрепа значно менший, ніж при дефекації в інший час доби [13].
Розповсюдження
Закрепами постійно або періодично у різних країнах страждає кожна третя-четверта доросла людина. Закрепи в три рази частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків (первинну захворюваність складають на 70 % жінки і лише на 30 % - чоловіки [7]), причому збільшення їх частоти спостерігається після 65 років. Так, у Великобританії на закрепи скаржаться близько половини жителів, у Німеччині - до 30 %, у Франції - понад 20 % населення. Однак, навряд чи ці дані можна назвати такими, що відповідають справжньому стану справи: консультуються лише 25 % осіб, які страждають на закрепи. При цьому закреп може бути як самостійним функціональним розладом, так і симптомом, що супроводжує інші захворювання. Доведено, що закрепи є головним фактором ризику колоректального раку через підвищення рівня канцерогенних метаболітів у порожнині товстої кишки в два рази і збільшення часу їх контакту зі слизовою оболонкою кишківника [13].
Етіологія і патогенез
Нормальне функціонування товстої кишки забезпечується декількома важливими фізіологічними процесами: адсорбцією рідини і електролітів, перистальтичними скороченнями, які виникають після їжі та (або) пиття і сприяють просуванню калових мас до прямої кишки (шлунково-кишковий або постпрандиальний рефлекс), і дефекацією, рефлекс на яку збуджується гострим розтягненням ампули прямої кишки. При цьому транзит по товстій кишці здійснюється внаслідок координованих трьох типів хвиль: швидких низькоамплітудних, рідких високоамплітудних, тонічних. Процес може бути посилений підвищенням внутрішньочеревного тиску при натужуванні. Навпаки, дефекацію можна свідомо загальмувати умисним скороченням поперечно-смугастих м'язів тазової діафрагми і зовнішнього анального сфінктера [4, 9].Закрепи можуть розвиватися при функціональних розладах і органічних ураженнях як кишківника, так і інших органів травлення і систем організму. Виділяють два основних механізми розвитку закрепів: сповільнення транзиту вмісту по кишківнику внаслідок дискінезії товстої кишки або механічної перепони (пухлина, флегмона, стриктура тощо) і порушення акту дефекації (дишезія). Дискінезія товстої кишки - це розлад кишкових скорочень або (і) порушення тонусу кишки, спричинений порушенням нервової і гуморальної регуляції кишківника внаслідок вегетативних дисфункцій, рефлекторних впливів при захворюваннях різних органів, особливо - спинного і головного мозку, запальних захворюваннях кишківника, зокрема аноректальної зони, посилення або послаблення гормонального впливу при ендокринопатіях, різних токсичних впливів, прийому деяких медикаментозних засобів, розладу кровообігу в судинах кишківника [9]. Розлад дефекації може бути обумовлений психогенним гальмуванням цього акту, підвищенням тонусу внутрішнього анального сфінктера, ослабленням соматичних м'язів, які беруть участь в акті дефекації, зниженням чутливості рецепторного апарату прямої кишки і м'язів тазового дна. Має значення також і невідповідність між ємкістю товстої кишки і об'ємом кишкового вмісту (мегаколон, зменшення кількості калових мас, їх підвищена твердість і в'язкість). Крім того, закреп може бути обумовлений пухлинами та стриктурами, що перешкоджають нормальному просуванню калу.
Залежно від причинного фактора і особливостей розвитку виділяють такі типи закрепів: 1) аліментарний, 2) неврогенний, 3) рефлекторний, 4) психогенний, 5) гемодинамічний, 6) запальний, 7) проктогенний, 8) механічний, 9) внаслідок аномалій розвитку товстої кишки, 10) токсичний, 11) медикаментозний, 12) ендокринний, 13) внаслідок порушень водно-електролітного обміну, 14) дисбіотичний [2, 14].Затримка стільця в осіб похилого віку надала підстави для визначення "старечого закрепу", причинами якого є мала фізична активність, прогресування вже існуючих захворювань, захворювання, типові для похилого віку (атеросклероз, тропічна абдомінальна ішемія, паркінсонізм, депресія, спінальні розлади), вікові особливості (гіпоксія, зниження швидкості репаративних процесів, дегенерація нервових вузлів, відповідальних за моторику ШКТ, зниження синтезу регуляторних гастроінтестинальних пептидів, дисбіоз), часте вживання медикаментів, що сприяють виникненню закрепів.Закрепи можуть бути самостійними (первинні) і симптоматичними (вторинні).Самостійні закрепи переважно обумовлюються дисбалансом гормонів, зміною чутливості рецепторного апарату, порушенням вегетативної інервації кишківника та психогенними впливами. Симптоматичні закрепи є ознакою органічних захворювань, аномалій розвитку, а також ураження не тільки кишківника, а й інших органів або систем. У їх патогенезі провідну роль відіграють рефлекторні, умовно-рефлекторні, ендокринні та інші фактори.Залежно від стану моторної функції кишківника закрепи поділяють на гіпокінетичні, гіперкінетичні та змішані.
Аліментарні закрепи розвиваються внаслідок нераціонального і неповноцінного харчування, обмеження рослинної клітковини, використання хімічно очищених, повністю розчинних у воді продуктів, що призводить до порушення шлунково-кишкового рефлексу, який стимулює високоамплітудні перистальтичні хвилі. У літній період, коли вживається багато свіжих овочів і фруктів, частота аліментарних закрепів, як правило, зменшується.Неврогенні закрепи виникають при порушенні нервової
Loading...

 
 

Цікаве