WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень - Реферат

Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень - Реферат


Реферат на тему:
Ефективність застосування препарату джеофлокс в лікуванні хворих на туберкульоз легень
У багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні, туберкульоз, як інфекційне захворювання, вийшов з-під контролю, а тому в квітні 1993 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила цю інфекцію глобальною небезпекою. З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу, тобто кількість хворих (загальна захворюваність) перевищила 1% від кількості населення.
Захворюваність на туберкульоз в Україні зростає, і за останні 10 років цей показник збільшився майже в 2,5 рази [3].В останні роки знижується ефективність лікування хворих на туберкульоз, і причин тому багато. До них належить і розвиток стійкості (резистентності) мікобактерій туберкульозу (МБТ) до стандартної антимікобактеріальної терапії та супутнє ВІЛ-інфікування. Для лікування туберкульозу використовуються 3-5 препаратів одночасно, а це означає, що при резистентності до 2-3 із них лікування стає неповноцінним. Тому сьогодні актуальним є питання включення до антимікобактеріальних схем антибіотиків широкого спектру дії (фторхінолонового ряду і макролідів) для підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз. Відомо, що більшість фторхінолонів мають антимікобактеріальну дію, яка прирівнюється за бактеріостатичною активністю (БАК) до активності більшості протитуберкульозних препаратів, а деяких із них, наприклад етамбутолу, перевищує. Проте залишається не вивченим питання ефективності дії офлоксацину виробництва Дженом Біотек ЛТД на мікобактерії туберкульозу в умовах регіону України як in vitro (мінімальна інгібуюча концентрація - МІК), так і in vivo (БАК), не визначена клінічна ефективність та переносимість цього препарату у таблетованій чи в ін'єкційній формі введення. Не вивчалась взагалі ступінчата форма призначення Джеофлоксу (спочатку внутрішньовенно, потім пероральне введення препарату) у хворих на туберкульоз, особливо при резистентних штамах МБТ.
Препарат Джеофлокс зареєстрований в Україні в таблетках по 200 мг 29.05.2002 року, а в розчині для ін'єкцій 08.05.2002 року. Джеофлокс містить офлоксацин як активний інгредієнт. Бактерицидна дія його зумовлена здатністю блокувати бактеріальний фермент ДНК-гіразу. Офлоксацин має широкий спектр дії проти мікроорганізмів, які є резистентними до пеніцилінів, аміноглікозидів, цефалоспоринів. Вважається, що офлоксацин має більшу активність, ніж ципрофлоксацин, відносно МБТ та інших видів мікобактерій.
Серед можливих побічних дій застосування офлоксацину - нудота, блювання, діарея, головний біль, безсоння, відчуття тривоги, загальне нездужання, порушення сну, зору, смаку, алергічні реакції (шкірні висипи, свербіж, лихоманка), можливий розвиток набряку обличчя та голосових зв'язок.Мета роботи - вивчення безпечності, переносимості та клінічної ефективності препарату Джеофлокс у таблетках по 200 мг та у розчині для ін'єкцій (в 100 мл - 200 мг діючої речовини), виробництва Дженом Біотек ЛТД при лікуванні хворих на туберкульоз легень, у яких збудник мав резистентність до антимікобактеріальних препаратів.
Матеріали та методи дослідження
Клінічна ефективність і безпечність препарату Джеофлокс при порівнянні основної та контрольної груп оцінювалась за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних методів обстеження перед початком лікування, в процесі лікування (через 1 місяць) і після завершення курсу лікування препаратом (через 2 місяці). Результати дослідження були оброблені статистичними методами [2]. Терапевтична ефективність препарату оцінювалась за допомогою суб'єктивних симптомів, про які хворий повідомляв лікаря самостійно, і об'єктивних даних, отриманих лікарем. Оцінку клінічної ефективності препарату виражали в балах: 1 - висока ефективність, 2 - добра ефективність, 3 - низька ефективність.
Переносимість препарату оцінювалась дослідником (за об'єктивними даними) і пацієнтом (за суб'єктивними даними) у балах за наступною шкалою:* 1 бал - дуже добре (не відмічалось побічних ефектів);* 2 бали - добре (спостерігались незначні побічні ефекти, які не спричинили проблем пацієнтові та не потребували відміни препарату);* 3 бали - задовільно (відмічались побічні ефекти, які вплинули на стан пацієнта, але не потребували відміни препарату);* 4 бали - незадовільно (відмічались побічні ефекти, які вплинули на стан пацієнта і потребували відміни препарату).Для вирішення визначеної мети і завдань проведено дослідження за участю 60 хворих на туберкульоз легень. Розподіл хворих за вікостатевим показником, клінічними формами туберкульозу (таблиця 2) та резистентністю до антимікобактеріальних препаратів (таблиця 3) був рівномірним (р>0,05), що дозволило коректно порівнювати цифрові показники і вирішувати мету дослідження.
Чоловіків було 32 (53,3%), жінок - 28 (46,7%). Переважна більшість хворих - 46 (76,7%) - були віком від 18 до 49 років, решта 14 (23,3%) - від 50 до 65 років. Ці співвідношення зберігались у кожній клінічній групі.Серед клінічних форм вперше діагностованого туберкульозу легень переважала інфільтративна - 29 (48,3%), значно менше було дисемінованого туберкульозу легень - 12 (20,0%). Серед хворих з хронічним перебігом туберкульозу переважав фіброзно-кавернозний - 15 (25,0%), і лише у 4 хворих (6,7%) мав місце хронічний дисемінований туберкульоз.
У всіх хворих виявлено бактеріовиділення, причому з резистентними штамами МБТ до антимікобактеріальних препаратів (АМБП).20 хворим основної групи Джеофлокс призначався четвертим протитуберку-льозним препаратом в таблетках перорально по 2 таб. (400 мг) за 30-60 хвилин до вживання їжі протягом 2 місяців. Інші 10 хворих отримували перший місяць Джеофлокс внутрішньовенно крапельно по 400 мг 2 рази на добу, а другий місяць - перорально в таблетках по 400 мг 2 рази на добу.
Хворі контрольної групи отримували 4 протитуберкульозні препарати згідно чутливості МБТ (частіше це були ізоніазід 5 мг/кг/добу, рифампіцин 10 мг/кг/добу, піразінамід 25 мг/кг/добу, етамбутол 20
Loading...

 
 

Цікаве