WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ефективність застосування інгібітора ГМГ-КоА-редуктази ловастатину у хворих на прогресуючу стенокардію - Реферат

Ефективність застосування інгібітора ГМГ-КоА-редуктази ловастатину у хворих на прогресуючу стенокардію - Реферат

%. При цьому рівень протиатерогенного ХС ЛПВЩ у сироватці крові зростав з (0,70 ± ± 0,007) ммоль/л до (1,29 ± 0,09) ммоль/л (р 45 % при призначенні ловастатину в дозі 20 мг рівень s-VCAM-1 знижувався з (1437,5 ± 4,37) нг/мл до (1398,5 ± 4,34) нг/мл (р < 0,05). При збільшенні дози цього препарату до 40 мг зменшення рівня показника було більш значимим - з (1471,1 ± 3,41) нг/мл до (1231,8 ± ± 4,37) нг/мл (р 0,05).У пацієнтів із ФВ ЛШ Ј 45 % внаслідок дії 20 мг ловастатину s-VCAM-1 знижувався з (1465,4 ± ± 4,27) нг/мл до (1401,7 ± 3,21) нг/мл (р < 0,05), а призначення 40 мг препарату сприяло зменшенню даного показника до (1391,4 ± ± 2,84) нг/мл (р 45 %, а також у хворих із систолічною дисфункцією ЛШ. Однак у останньої категорії він залишався вищим, ніж у осіб із нормальною ФВ і становив після лікування (750,4 ± 2,19) нг/мл (р 45% при призначенні 20 мг ловастатину констатовано зростання ФВ ЛШ з (54,62 ± 0,20) % до (57,69 ± 0,21) % (р < 0,05). У групі, де застосовували 40 мг препарату, підвищення скоротливості міокарда було більш вираженим: показник ФВ зріс з (53,44 ± 0,22) % до (57,76 ± ± 0,24) % (р < 0,01). Достовірно (р < 0,05) зменшувалися КДО та КСО, що сприяло зростанню як УО, так і ФВ (р < 0,01).Особливо важливим таке покращення скоротливості ЛШ є для хворих із ФВ Ј 45%. У таких хворих при призначенні ловастатину в дозі 20 мг встановлено зростання ФВ з (44,50 ± 0,26) % до (49,29 ± ± 0,25) % (р < 0,05), тобто на 10,8 %. При цьому відмічали достовірне (р < 0,05), хоча і незначне (на 7,1 % і 5,7 %) зменшення КДО та КСО. Проте, незважаючи на таку динаміку, ФВ залишалася нижчою за норму. Збільшення добової дози до 40 мг супроводжувалося більш сприятливою серцевою гемодинамікою: КДО зменшився на 8,0 % (р < 0,01), КСО - на 15,6 % (р < < 0,01), а ФВ зросла з (43,41 ± ± 0,30) % до (50,40 ± 0,29) % (р < < 0,01), тобто констатовано її зростання на 16,1 %, тоді як в контрольній групі (без застосування ловастатину) збільшення становило лише 4,6 %. Динаміка розмірів лівого передсердя у всіх групах була недостовірною.
Таким чином, у процесі лікування хворих на ПС спостерігали покращення скоротливості ЛШ. Ступінь її зростання залежав не лише від вихідного стану скоротливості міокарда, але й від застосованого підходу до лікування. Включення до лікувального комплексу ловастатину дозволило оптимізувати відновлення скоротливості ЛШ, при цьому найбільш ефективним виявилося призначенння ловастатину по 40 мг на добу.У результаті дослідження доведено, що при застосуванні ловастатину в процесі лікування хворих швидше зменшувалися ознаки клінічної дестабілізації ІХС. При призначенні ловастатину в дозі 20 мг та 40 мг хворим зі збереженою систолічною функцією ЛШ встановлено, що зменшення кількості епізодів больової ішемії та відповідно зменшення кількості таблеток нітрогліцерину спостерігалося у більшості пацієнтів з 5-го по 10-й день. У контрольній групі стабілізація ПС була тривалішою, і навіть на 20-й день проведення стандартної терапії констатувалися прояви ангінального больового синдрому, що купувалися таблетками нітрогліцерину.
У хворих зі зниженою скоротливістю міокарда стабілізація перебігу захворювання була повільнішою. Навіть на 20-й день мали місце прояви больової ішемії у всіх групах. Однак значно менше їх було в осіб, яким призначали додатково ловастатин у дозі 40 мг.За результатами дослідження проведений аналіз клінічних симптомів серцевої недостатності та вивчена їх динаміка в процесі лікування. Якщо на початку лікування в групах осіб із нормальною ФВ ЛШ задишка, серцебиття та загальна слабкість констатувалися практично у всіх хворих на ПС (100,0 %), то в процесі проведеної терапії ці ознаки зменшувалися. Найменша кількість пацієнтів, у яких утримувалися зазначені вище скарги, була серед тих, кому призначали препарат у дозовому режимі 40 мг. Серед хворих із систолічною дисфункцією ЛШ прояви серцевої недостатності спостерігалися у більшої кількості осіб, що не залежало від призначеного дозового режиму ловастатину. У процесі лікування ловастатином у дозі 20 мг прояви задишки при навантаженні залишалися у половини хворих (50,0 %), а при використанні дози 40 мг - у третини (35,0 %). У групі, де застосовували стандартну терапію ПС, зазначені вище скарги навіть при повторному обстеженні мали приблизно 2/3 хворих. Це свідчить, що відновлення коронарного кровообігу при зниженій скоротливості є значно тривалішим, а, отже, і стабілізація перебігу захворювання відбувається повільніше.
Таким чином, застосування у хворих на ПС на фоні стандартної терапії ловастатину з першого дня лікування забезпечує корекцію ряду клініко-патогенетичних ланок захворювання, що в цілому сприяє підвищенню ефективності лікування хворих. У період дестабілізації ІХС доцільним є застосування ловастатину в добовій дозі 40 мг. Такий лікувальний підхід рекомендується як у хворих зі збереженою систолічною функцією ЛШ, так і за умов систолічної дисфункції ЛШ. У хворих з ознаками лівошлуночкової дисфункції дестабілізація ІХС є більш стійкою і тривалою, що часто потребує застосування додаткових лікувальних заходів, які б забезпечували корекцію скоротливості міокарда ЛШ.
Висновки
1. Застосування у хворих на ПС на фоні стандартної терапії ловастатину з першого дня лікування забезпечує корекцію ряду клініко-патогенетичних ланок захворювання, що в цілому сприяє підвищенню ефективності лікування хворих
2. При використанні ловастатину швидше зменшуються ознаки клінічної дестабілізації ІХС з більш швидкою позитивною динамікою ознак ішемії.
3. Застосування ловастатину у хворих з прогресуючою стенокардією в перші дні розвитку захворювання сприяє значному зменшенню ознак дисліпопротеїдемії.
4. При призначенні ловастатину спостерігається покращення реологічних і згортальних властивостей крові, що може свідчити про підвищення ефективності антиагрегаційної та антикоагулянтної терапії.
5. Ловастатин у дозі 40 мг сприяє оптимізації гемодинамічних параметрів, а саме покращенню скоротливої здатності міокарда за даними ехокардіографії та більш швидкому зменшенню клінічних ознак серцевої недостатності.
6. За впливом на ліпідний обмін, гемостаз, клінічні та гемодинамічні параметри більш ефективною і доцільною до призначення при прогресуючій стенокардії є доза 40 мг ловастатину.
Література
[1] Бобров В. А. Острые коронарные синдромы и современные подходы к их лечению// Международный медицинский журнал. - 2000. - № 4. - С. 4-7.
[2] Бувальцев В. И. Дисфункция эндотелия как новая концепция профилактики и лечения сердечно-сосудистыхзаболеваний// Международный медицинский журнал. - 2002. - № 2. - С. 202-205.
[3] Волков В. И., Запровальная О. Е., Ладний А. И. Коррекция тромботических нарушений при ишемической болезни сердца. - К.: Книга плюс, 2001. - 112 с.
[4] Либов И. А., Гультикова О. С. Некоторые клинические аспекты применения статинов для лечения больных ишемической болезнью сердца и гиперлипидемиями// Московский медицинский журнал. - 2001. - № 12. - С. 14-15.
[5] Лутай М. И., Слободской В. А. Дисфункция эндотелия при ишемической болезни сердца: значения и возможные пути коррекции. Часть III. Возможные пути коррекции дисфункции эндотелия (роль статинов и некоторых веществ)// Український кардіологічний журнал. - 2001. - № 5. - С. 88-94.
[6] Лутай М. І. Попередження та медикаментозне лікування ішемічної хвороби серця// Лікування та діагностика. - 2001. - № 3. - С. 19-25.
Loading...

 
 

Цікаве