WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Диротон: можливості і перспективи застосування для нефропротекції при цукровому діабеті - Реферат

Диротон: можливості і перспективи застосування для нефропротекції при цукровому діабеті - Реферат

з діабетичною нефропатією;
TROPHY, ALLHAT - у хворих з артеріальноюгіпертензією;
GISSI-3 - у пацієнтів з інфарктом міокарда;
ATLAS - у хворих з серцевою недостатністю.
Одним із найсуттєвіших досліджень, у яких вивчалися нефропротекторні властивості ІАПФ у хворих на ЦД І типу, слід вважати EUCLID, а те, що за препарат дослідження був вибраний лізиноприл, підтверджує його особливе значення для пацієнтів з ЦД. У дослідженні було рандомізовано 530 пацієнтів з інсулінзалежним цукровим діабетом. Термін спостереження склав 24 місяці. На закінчення дослідження загальна екскреція альбуміну в групі лізиноприлу була на 18,8 % нижчою (p = 0,03), ніж у групі плацебо. У хворих з вихідною мікроальбумінурією зниження становило 49,7 % (р = 0,04), а у пацієнтів з вихідною нормоальбумінурією - лише 12,7 % (рис. 1). Тобто, нефропротекторний ефект лізиноприлу краще проявляється у хворих з мікроальбумінурією.
Іншим позитивним ефектом лізиноприлу при ЦД, який виявило дослідження EUCLID, було зменшення виникнення і сповільнення прогресування ретинопатії (рис. 2). За одержаними результатами, ретинопатія прогресувала у 13,2 % хворих, що приймали лізиноприл, а в групі плацебо - у 23,4 %.Підсумовуючи результати дослідження EUCLID, слід зазначити, що воно вперше продемонструвало новий на той час ефект ІАПФ лізиноприлу - його нефропротекторні властивості у нормотензивних пацієнтів з інсуліннезалежним ЦД і здатність знижувати ступінь мікроальбумінурії.
Дані останніх досліджень свідчать, що механізми і результати застосування ІАПФ з метою нефропротекції у хворих на ЦД є найрізноманітнішими. Так, Benamar L. зі співавт. продемонстрували, що застосування лізиноприлу у молодих хворих на ЦД І типу призводить до зменшення ступеня пошкодження нирок залежно від стадії ДН. Автори відзначали зменшення ступеня мікроальбумінурії, протеїнурії та стабілізацію функції нирок; у ряді випадків пацієнти з протеїнурією переходили в групу мікроальбумінурії, а мікроальбумінурія часто трансформувалася на нормоальбумінурію. Такі самі результати були одержані іншими авторами у нормотензивних пацієнтів з І типом ЦД після дворічного лікування лізиноприлом, причому нефропротекторний ефект був незалежний від гіпотензивного ефекту.
Цікавими є дані про те, що застосування лізиноприлу зменшує індуковану навантаженням екскрецію з сечею білка у нормоальбумінуричних пацієнтів з ЦД І типу. Зазначені результати свідчать, що лікування лізиноприлом не лише сповільнює прогресування діабетичної нефропатії, а й попереджує її виникнення.
Ще один важливий аспект застосування лізиноприлу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією встановлено згідно з даними нещодавно завершеного дослідження ALLHAT, яке виявило однакову частоту серцево-судинних та ниркових ускладнень у пацієнтів з АГ при лікуванні лізиноприлом, хлорталідоном і амлодипіном. Беручи до уваги фармакоекономічні переваги терапії діуретиками, все ж варто вказати на один з важливих результатів даного дослідження - у хворих, які не одержували лікування лізиноприлом, відзначалося збільшення частоти нових випадків цукрового діабету. На думку Nosadini R. та Tonolo G. (2004), це робить вищевказані висновки щодо переваг антигіпертензивної терапії діуретиками не зовсім обґрунтованими і примушує зробити деякі критичні зауваження. І те, що у даному дослідженні не вдалося прослідкувати переваги терапії лізиноприлом у плані попередження ниркових ускладнень при АГ, зумовлено малим (5 років) терміном спостереження. Крім того, у хворих, які отримували лікування лізиноприлом, виявлено позитивний вплив на ліпідний спектр крові (у порівнянні з терапією хлорталідоном).
Порівняння нефропротекторних ефектів ІАПФ та блокаторів ангіотензинових рецепторів (БАР) не виявляє переваг останніх. Так, дослідження САLM продемонструвало, що кандесартан у дозі 16 мг на добу був так само ефективний, як лізиноприл у дозі 20 мг при зниженні АТ і мікроальбумінурії у пацієнтів з АГ і цукровим діабетом ІІ типу. Обговорюються також можливості комбінованого застосування ІАПФ та БАР для нефропротекції при цукровому діабеті. Попередні результати свідчать про добру переносимість такої терапії, однак суттєвих переваг порівняно з монотерапією на сьогодні не встановлено.
Значення і переваги застосування ІАПФ порівняно з іншими групами антигіпертензивних препаратів у пацієнтів після трансплантації нирки, а також їх нефропротекторні властивості у цієї категорії хворих дискутуються. Не доведено остаточно, що застосування ІАПФ зменшує частоту відторгнення трансплантата. Однак у цілому, завдяки позитивним серцево-судинним ефектам ІАПФ у хворих з трансплантованими органами спостерігається зниження загальної смертності, головним чином - за рахунок зниження фатальних серцево-судинних подій.
Підводячи підсумки щодо ефективності ІАПФ, зокрема лізиноприлу (диротону), в плані нефропротекції у пацієнтів з цукровим діабетом, слід зауважити, що призначення ІАПФ:
- на стадії мікроальбумінурії, навіть при нормальному рівні АТ, дозволяє попередити появу протеїнурії у пацієнтів з ЦД;
- на стадії протеїнурії попереджує розвиток ХНН у хворих на ЦД;
- на стадії ХНН подовжує додіалізний період життя хворих на ЦД.
Отже, нефропротекторні властивості і доведений позитивний вплив лізиноприлу на затримку розвитку ретинопатії та зниження загальної смертності у пацієнтів з ЦД дозволяють вважати диротон препаратом вибору для лікування та профілактики судинних ускладнень цукрового діабету.
Література
[1] Шестакова М. В. Диабетическая нефропатия: фатальное или предотвратимое осложнение?// РМЖ. - 2001. - № 4.
[2] Andersen N. H., Knudsen S. T., Poulsen P. L. et al. Dual blockade with candesartan cilexetil and lisinopril in hypertensive patients with diabetes mellitus: rationale and design// J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. - 2003. - № 4 (2). - P. 96-99.
[3] Benamar L., Laboudi A., Rhou H. et al. Nephroprotection in young type І diabetic patients treated with converting enzyme inhibitor// Presse Med. - 2003. - № 32 (14). - P. 638-643.
[4] Chaturvedi N., Sjolie A.K., Stephenson J.M. et al. Effect of lisinopril on progression of retinopathy in normotensive people with type 1 diabetes. The EUCLID Study Group. EURODIAB Controlled Trial of Lisinopril in Insulin-Dependent Diabetes Mellitus// Lancet. - 1998. - № 351 (9095). - Р. 28-31.
[5] Nosadini R., Tonolo G. Relationship between blood glucose control, pathogenesis and progression of diabetic nephropathy// J. Am. Soc. Nephrol. - 2004. - № 15, Suppl. 1. - Р. S1-5.
[6] Penno G., Chaturvedi N., Talmud P. J. et al. Effect of angiotensin-converting enzyme (ACE) gene polymorphism on progression of renal disease and the influence of ACE inhibition in IDDM patients: findings from the EUCLID Randomized Controlled Trial. EURODIAB Controlled Trial of Lisinopril in IDDM// Diabetes. - 1998. - № 47 (9). - P. 1507-1511.
Loading...

 
 

Цікаве