WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску у хворих з есенціальною гіпертензією на фоні застосування Кандесару - Реферат

Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску у хворих з есенціальною гіпертензією на фоні застосування Кандесару - Реферат


Реферат на тему:
Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску у хворих з есенціальною гіпертензією на фоні застосування Кандесару
Впровадження антагоністів рецепторів ангіотензину-ІІ (АРА-ІІ) стало найбільш значним досягненням 90-х рр. ХХ ст. у клінічній фармакотерапії артеріальної гіпертензії (АГ). Перевагами цієї групи препаратів є поступове досягнення та стійке збереження антигіпертензивного ефекту, можливість застосування один раз на добу, простий підбір дози, здатність забезпечувати потужну блокаду тканинних ефектів ангіотензину-ІІ та наближена до плацебо переносимість [1, 2]. Згідно з базою даних Merck-Medco, в якій узагальнена інформація про застосування антигіпертензивних препаратів у США, тривалий прийом АРА-ІІ характеризується найвищою "прихильністю" хворих до лікування порівняно з іншими медикаментозними засобами терапії АГ [5]. Препаратам цієї групи притаманні органопротекторні властивості, зумовлені модуляцією активності ренін-ангіотензинової системи [7]. Водночас, АРА-ІІ не викликають сухий кашель, що зумовлено відсутністю "брадикінінового" шляху реалізації вазодилатуючого ефекту цих препаратів, на відміну від інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту [15]. З огляду на ці властивості, а також згідно з критеріями доказової медицини, вже через кілька років після початку клінічного застосування АРА-ІІ були визнані засобами "першої лінії" у лікуванні АГ [9, 13]. У ряді великих клінічних досліджень була доведена здатність АРА-ІІ покращувати прогноз виживання та запобігати ускладненням АГ [8, 11]. Переконливі докази можливості АРА-ІІ сповільнювати прогресування ураження нирок при діабетичній нефропатії [6, 10] дозволили вважати препарати цієї групи переважними засобами вибору у хворих з цукровим діабетом ІІ типу та мікроальбумінурією [3].
Мета дослідження - оцінити переносимість АРА-ІІ Кандесару (кандесартан) та його вплив на показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ).
Матеріали та методи
У відкритому неконтрольованому дослідженні взяли участь 30 амбулаторних хворих з ЕГ (стійке підвищення офісного АТ Ћ 140/90 мм рт. ст.), у тому числі 10 чоловіків і 20 жінок віком від 41 до 65 років, середній вік 56,1 ё 6,7 років. У 26 хворих діагностували ЕГ І ступеня, у 4 - ЕГ ІІ ступеня за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародного товариства з вивчення гіпертензії (1999). Тривалість захворювання становила від 2 до 15 років, в середньому 6,2 ё 3,8 років. Здійснювали комплексне загальноклінічне обстеження. У 7 пацієнтів була виявлена супутня хронічна ІХС зі стабільною стенокардією напруги, у 4 - постінфарктний кардіосклероз, у 6 - компенсований цукровий діабет ІІ типу, у 5 - гіперхолестеринемія, у 5 - хронічні обструктивні захворювання легень, у 13 - ожиріння І ступеня, у 4 - ожиріння ІІ ступеня за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я (1995). У середньому індекс маси тіла в обстежених становив 29,0 ё 4,0 кг/м2. У 16 пацієнтів були наявні електро- або ехокардіографічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, у 13 - ознаки гіпертензивного ураження судин очного дна. У переважної більшості пацієнтів до включення в дослідженні спостерігалася рефрактерність до одного або кількох антигіпертензивних засобів.
У дослідження не включали пацієнтів з симптоматичними АГ, застійною серцевою недостатністю, стенокардією низьких навантажень, нестабільною стенокардією, гострими вогнищевими змінами міокарда при ІХС, після перенесеного інфаркту міокарда, а також тих, які раніше отримували АРА-ІІ або тіазидові діуретики, мають специфічні показання чи протипоказання до терапії цими препаратами.
Кандесар (кандесартан виробництва компанії Ranbaxy) призначали як засіб моно- (n = 16) або комбінованої (n = 14) антигіпертензивної терапії. До призначення Кандесару протягом принаймні 7 днів учасники дослідження не отримували або не змінювали режим прийому антигіпертензивних засобів, дотримуючись рекомендацій із корекції способу життя. Добова доза препарату становила 8 мг один раз на добу протягом перших двох тижнів і за необхідності підвищувалася до 16 мг один раз на добу протягом наступних двох тижнів. У випадку недосягнення цільових показників АТ після цього додавали гідрохлоротіазид у добовій дозі 12,5 мг. Оцінювали динаміку показників ДМАТ, клінічних симптомів та небажані події, що виникали під час лікування.
У всіх учасників дослідження ДМАТ здійснювали за допомогою приладу АВРМ-04 (Meditech, Угорщина) до, через 4 і 8 тижнів після початку антигіпертензивної терапії Кандесаром. Вимірювання АТ здійснювали один раз на 10 хвилин у ранкові години, один раз на 15 хвилин у денні години, один раз на 30 хвилин у нічні години.
Аналізували такі показники:
- середній рівень систолічного АТ (АТс), мм рт. ст.;
- середній рівень діастолічного АТ (АТд), мм рт. ст.;
- середній рівень пульсового АТ за добу (АТп), мм рт. ст.;
- середню частоту серцевих скорочень (ЧСС), на хвилину;
- середні рівні АТc i АТд під час активного (з 7 до 23 години) і пасивного (з 23 до 7 години) періодів доби, мм рт. ст.;
- варіабельність АТс, АТд і ЧСС.
Статистичний аналіз отриманих параметрів здійснювали за допомогою парного t-тесту. Для оцінки достовірності відмінностей між показниками до і під час лікування використовували тест Стьюдента. Усі розрахунки здійснювали на персональному комп'ютері за допомогою системи управління базами даних Fox-Pro v. 2.5 і статистичної програми Statistica for Windows v. 4.3 (StatSoft, США). Усі результати подані як (M ё SD).
Loading...

 
 

Цікаве