WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Діарейні захворювання - Реферат

Діарейні захворювання - Реферат

аміноглікозидної групи, фторхінолони. Правда, перші мають побічну ототоксичну і нефротоксичну дію, тому дітям до 3 міс їх призначають парентерально тільки за життєвими показаннями. Аміноглікозиди погано всмоктуються в кишках, і при пероральному введенні згадані ускладнення не виникають.
Серед інших антибіотиків можна виділити поліміксину-М-сульфат (у флаконах), який найчастіше вводять усередину в розрахунку 100 000 ОД на 1 кг маси тіла на добу в 4 прийоми; левоміцетин - 10 мг/кг на 1 прийом, 3-4 рази на добу протягом 7 днів перорально або у вигляді свічок; натрієву сіль сукцинату левоміцетину застосовують внутрішньом'язово по 30 000 ОД на 1 кг маси тіла на добу, 2-3 ін'єкції. Левоміцетин використовують у дітей віком старше 3 міс. Показані також нітрофуранові препарати: фурадонін (по 5-8 мг), фурагін (5 мг); фуразолідон (по 10 мг на 1 кг на добу, 3- 4 прийоми перорально протягом 7-10 днів); невіграмон тощо.Прийнятні схеми лікування при кишкових інфекціях наводить М. Бенниш (США, 1999). Шигельоз: налідиксинова кислота - 60 мг/кг на добу в 4 прийоми протягом 5 днів; фторхінолони (ципрофлоксацин інорфлоксацин) - 10 мг/кг на добу в 2 прийоми протягом 5 днів; півмециллінам (група мециллінам) - 15-20 мг/кг на добу у 3 прийоми протягом 5 днів; азитроміцин - 10 мг/кг на першу добу, потім 5 мг/кг на 2-4-ту добу.
Сальмонельоз: ампіциллін - по 200 мг/кг на добу в 4 прийоми перорально, внутрішньовенно (в/в), внутрішньом'язово (в/м); контримоксазол - 10 мг/кг на добу триметоприму, 50 мг/кг на добу сульфометоксазолу в 2 прийоми перорально, в/в, в/м; цефриаксон - 100 мг/кг на добу за 1-2 введення; хлорамфенікол - 75 мг/кг на добу перорально в 4 прийоми.
Бактерійні препарати готують із мікробів, що складають нормальну мікрофлору кишок дитини. Вони є антагоністами патогенної флори. Всі бактерійні препарати не мають протипоказань та побічних дій. Вводять їх тільки через рот. Це біфідумбактерин, біфілонг, лактобактерин, ацидофілюс, премадофілюс, лінекс, Vita Dophulus, колібактерин, біфікол, біоспорин, аципол тощо. Перші шість рекомендовані для застосування малюкам перших 6 міс життя, решта - з 6-місячного віку, а також старшим дітям.
Тривалість курсу лікування бактерійними препаратами становить не менше місяця, він припиняється через 2 тижні після усунення дисбактеріозу.В останні роки з'явилися ефективні схеми лікування гострих кишкових інфекцій ударними дозами біфідумбактерину форте та пробіфору (Новокшонов А. А. та ін., 2002) без призначення антибіотиків та хіміопрепаратів (табл. 8). Перший призначався по 100-120-150 доз на добу, другий - по 10 і 15 доз на добу протягом 1-2-3 днів. Доза і тривалість лікування залежали від тяжкості захворювання.
Хворим із легкими і середньотяжкими формами діарейних захворювань достатньо включити у комплексну терапію бактерійні препарати, пероральну регідратацію, ентеросорбенти і комплексні імунні препарати. Останні призначаються в дозі 300 мг білка щоденно протягом 5 днів.
Діарейні прояви при спадкових захворюваннях ліквідуються елімінацією продуктів харчування (наприклад, при алактазії вилучається лактоза, при целіакії - продукти з пшениці й жита) і замінною терапією (ферментні препарати у великих дозах, натрію хлорид - при муковісцидозі), а також призначенням патогенетичних середників.
Профілактика
Профілактику діарейних захворювань необхідно починати ще до народження дитини. Цю проблему має вирішувати жіноча консультація.
Найважливішим чинником у запобіганні гострим розладам травлення у дітей раннього віку є грудне вигодовування. На асамблеї ВООЗ у травні 1981 р. було зазначено, що грудне вигодовування є неперевершеним засобом забезпечення ідеального харчування для здорового розвитку немовлят, що воно становить унікальну біологічну та емоційну основу для здоров'я матері й дитини, що протиінфекційні властивості грудного молока допомагають захистити немовлят від хвороби. Ймовірність смерті, пов'язаної з діареєю, в 14 разів менша у дітей, які отримують лише грудне харчування. Однодобове харчування грудним молоком асоціюється зі значним зниженням ризику летального виходу на 20 % (ВООЗ, 1989).
Спеціалісти дитячої поліклініки організують систематичний догляд за дитиною з перших днів її життя. Крім того, вони надають рекомендації матері дитини щодо правильного харчування, режиму, забезпечення гігєнічних умов.
Прийом малюків у дитячі заклади відбувається без бактеріологічного обстеження за наявності довідки від лікаря-педіатра про стан здоров'я. За дітьми, які спілкувалися з хворим (чи бактеріоносієм), протягом тижня здійснюється медичне спостереження, особлива увага надається частоті й характеру випорожнень. При підозрі на кишкову інфекцію дитину ізолюють і обстежують бактеріологічно. Якщо в групі з'являються нові випадки захворювання, одноразово бактеріологічно обстежуються всі діти і персонал групи. Протягом 7 днів двічі на день їм міряють температуру тіла й оглядають випорожнення.
Діти, які перехворіли на діарейні захворювання без бактеріологічного підтвердження і лікувалися в лікарні чи вдома, виписуються лише після клінічного видужання, нормалізації випорожнень, температури тіла та негативного результату бактеріологічного дослідження фекалій. Діти, які перехворіли на дизентерію, підтверджену бактеріологічно, виписуються не раніше 3 днів після нормалізації випорожнень, температури й обовязкового одноразового контрольного бактеріологічного обстеження, проведеного через 2 дні після закінченого лікування, після чого допускаються в колективи. За ними протягом місяця здійснюється нагляд з метою своєчасного виявлення дисфункції кишок. Діти, які мали загострення хронічної дизентерії, допускаються в колектив при нормальних випорожненнях протягом 5 днів, нормальній температурі, задовільному загальному стані.
Література
[1] Клиническая педиатрия/ Под ред. Б. Братанова. - М.: Медицина и физкультура, 1987. - Т. 2. - С. 543-554.
[2] Лечение и профилактика острой диареи: Практические указания ВООЗ. - Женева, 1990.
[3] Лечебное питание детей младшего возраста при острой диарее: Пособие для руководителей программ здравоохранения/ Под ред. Д. Б. Джеллиф, Е. Ф. Джеллиф. - Женева, 1993.
[4] Мазанкова Л. Н. Особенности диагностики и лечения секреторных диарей у детей раннего возраста: Метод. рекомендации. - М., 1997.
[5] Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном/ За ред. Кристофера Р. В. Едвардза, Ієна А. Д. Бавгера: Пер. з англ. - К.: Кобза, 1994. - Т. 1. - С. 243-245.
[6] Педиатрия: Руководство/ Под ред. Бермана, В. К. Вогана: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1988. - С. 74-224.
Loading...

 
 

Цікаве