WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Діарейні захворювання - Реферат

Діарейні захворювання - Реферат

тяжкої форми - слизу з кров'ю.
Залежно від топіки ураження і тяжкості захворювання, за допомогою копрограми виявляють запальні й ферментативні зміни різного рівня прояву. Так, при дизентерії, інколи сальмонельозі (ентероколічній формі), спостерігають переважно запальні зміни: а) різко виражені (+++) - багато слизу, лейкоцити на всьому полі зору, є еритроцити; б) помірні зміни (++) - велика кількість слизу, до 50-60 лейкоцитів у полі зору, еритроцити відсутні; в) незначні зміни (+) - невелика кількість слизу, поодинокі лейкоцити (2-15 у полі зору). При переважному ураженні тонкого відділу кишківника (кишкова коліінфекція, сальмонельоз) для копрологічного дослідження характерні ферментативні зміни: а) виражені зміни (+++) - жирні кислоти і нейтральний жир +++, велика кількість позаклітинного крохмалю (порушення перетравлення жиру і крохмалю); б) помірні зміни (++) - жирні кислоти +++, ++, позаклітинний крохмаль +++, ++, м'язові волокна (якщо дитина отримує м'ясо) +++, ++; в) незначні зміни - жирні кислоти ++, +, солі жирних кислот (мила) +++, ++, крохмаль, неперетравлена клітковина ++, +.
Другим важливим симптомом є блювання, яке за легких форм відбувається 1-2 рази на добу, містить залишки їжі й має захисний характер. Дитина позбувається частини харчових продуктів, які не здатні перетравити шлунковий і кишковий соки внаслідок гастроентеральної ферментопатії. За тяжкого перебігу діарейних захворювань блювання стійке, іноді нестримне, спочатку з'являється після приймання їжі, потім - при споживанні рідини, а також натще. У перші дні захворювання блювання носить захисний характер зі вмістом залишків їжі, прийнятої 6-7 годин тому, потім - патологічний (прояви ураження ЦНС) зі слизом і жовчю, а при вираженому токсикозі блювотні маси нагадують кавову гущу.
Прояви синдрому ексикозу (дегідратації, зневоднення) залежать від тяжкості захворювання, частоти і тривалості проносу, блювання. Дитина не набирає маси, за 1-2 дні втрачає 0,5-1,5 кг. Шкіра бліда, суха, з жовтуватим відтінком, втрачає еластичність, легко утворюються і погано розрівнюються зморшки, слабне тургор тканин, западає тім'ячко, риси обличчя загострюються, западають очі, погляд тьмяний, слизові оболонки сухі, яскраві, наявні ін'єкції склер, іноді - тріщини, склерема шкіри і підшкірної основи на спині, сідницях, кінцівках. Виділяють 3 типи зневоднення, що важливо для визначення вибору диференційованої регідратаційної терапії.
Ізотонічний тип зневоднення характеризується рівномірною втратою води і солей, помірним зниженням маси тіла (не більше 5 %), середньою тяжкістю захворювання, збудженням або млявістю в поведінці, тахікардією, послабленням тонів серця, нормальним або підвищеним артеріальним тиском, зниженням апетиту і діурезу. Виражені порушення водно-електролітного обміну відсутні, осмотична сталість середовища зберігається.
Для вододефіцитного типу зневоднення характерні гіпертермія, збудження, спрага. При цьому втрати води більші, ніж електролітів, а тому спостерігаються гіпернатріємія і клітинна дегідратація. Хворі неспокійні, збуджені, з порушеною свідомістю, можуть виникати тонічні корчі. Різко виражена клініка ексикозу: слизові оболонки і склери сухі; западає тім'ячко; знижується салівація, діурез, потовиділення; у крові різко виражені явища зсідання; тахікардія, слабкість пульсу, послаблення тонів серця, підвищення артеріального тиску. Втрата маси тіла сягає 10 % від початкової. Гідрофільна проба прискорена. У цих випадках необхідне надання хворому невідкладної допомоги, тому що можливий розвиток набряку мозку внаслідок різкого підвищення осмотичного тиску в клітинах і порушення клітинного метаболізму, що призводить до летального кінця.
Найтяжчим є зневоднення соледефіцитного типу, за якого спостерігається втрата електролітів з розвитком позаклітинної дегідратації і гіпонатріємії. Зменшення ваги сягає 15 %, тому особливо різко виражений ексикоз. Шкіра бліда, суха, тургор знижений. Іноді розвивається склерема, западають велике тім'ячко й очні яблука, загострюються риси обличчя, що стає подібним до маски. Голос хрипне чи зникає (афонія), дитина плаче без сліз. Спрага незначна або відсутня, потовиділення і салівація не знижені. Розвиваються сопор або кома, м'язова гіпотонія, парез кишок, сухожильні рефлекси знижені чи взагалі відсутні. За такого типу зневоднення найчастіше виникають гемодинамічні розлади.
Для соледефіцитного ексикозу характерні гостра ниркова недостатність (олігурія, анурія), різко виражене зсідання крові (гематокрит зростає до 60-70 % замість 35-40 % за нормою); у сироватці крові - гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпергамаглобулінемія.
У зв'язку з тим, що характер лікування залежить від типу дегідратації, важливо швидко і чітко його визначити. З цією метою пропонуємо скористатися диференціально-діагностичною таблицею (Мелетнєв А. А. і співавт., 1985) з нашим уточненням; вона проста, зручна, а наведені параметри (всього п'ять) легко запам'ятовуються (табл. 2). У таблиці 3 представлено додаткові ознаки, що допомагають у діагностиці типу зневоднення.
При токсичному синдромі іноді розвивається гіпокаліємія, клінічними проявами якої є: пригнічення, байдужість, стійка депресія; м'язова гіпотонія аж до парезів, паралічів, зниження рефлексів; серцева недостатність, розширення меж серця, частий пульс, низький артеріальний тиск, на ЕКГ подовжується інтервал Q-T, знижується інтервал S-T, зубець Т плоский, широкий; парез кишок аж до паралітичної непрохідності; дихання частішає внаслідок гіпотонії м'язів діафрагми й обмеження її екскурсії, зменшується глибина дихання; порушується концентраційна функція нирок. Гіпокаліємія розвивається внаслідок втрати іонів калію, цих внутрішньоклітинних катіонів, що беруть участь у багатьох процесах обміну (синтез білка, глікогену, аденозинтрифосфорної кислоти тощо). Гіпокаліємія погіршує прогноз захворювання, тому потребує обов'язкової корекції.
Внаслідок розвитку гіпофункції коркової речовини надниркових залоз посилюється токсикоз, що певною мірою є причиною стійкого блювання і проносу. Синдром токсикозу на початку захворювання проявляється збудженням (тимчасовий подразник кори головного мозку), а при наростанні синдрому настає фаза гальмування. Явища токсикозу, ексикозу клінічно проявляються різного ступеня змінами в серцево-судинній системі, адже при цьому захворюванні завжди порушується кровообіг. Пульс частішає, його наповнення погіршується, з'являються послаблені тони серця, систолічний шум. Артеріальний тиск спочатку нормальний або підвищений, потім різко знижується.
У легенях розвивається емфізема, дихання частішає, стає гучним, глибоким, без пауз (дихання "загнаного звіра"). Таким чином, дихальна недостатність у цих хворих може зумовлюватисятоксикозом, регіональними гемодинамічними або запальними процесами. Печінка збільшена, її функції порушуються. Селезінка збільшується рідко. З боку сечовидільної системи відмічається олігурія, протеїнурія, можуть з'явитися ацетон, сліди цукру, поодинокі еритроцити.
Діагностика
Для діагностики діарейних захворювань застосовується низка клінічних,
Loading...

 
 

Цікаве