WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Діагностика та лікування нейрофіброматозу - Реферат

Діагностика та лікування нейрофіброматозу - Реферат

периферичної нервової системи, раннiми катарактами. Фактична дiагностична розповсюдженiсть НФ2 становить 1/200 000.Генетика. Центральний нейрофiброматоз спричиняється точковою мутацiєю гена, що знаходиться в 22 хромосомi (22ql2). Продукт гена називається мерлiн через його високу спорідненість з бiлками цитоскелету сiмейства 4,1. Була запропонована й iнша назва цього бiлка - шваномiн, у зв'язку з визнанням його ролi в попередженнi розвитку шваном. Мерлiн, або шваномін - бiлок-супресор пухлин.
Генетика НФ2 тiсно пов'язана з генетикою менiнгiом. Свiдченням цього є факт, що менiнгiоми - друга за частотою пухлина при НФ2 пiсля акустичних неврином. Вiдомо, що в 50-70 % випадкiв у тканині менiнгiом виявляють вiдсутнiсть дiлянки чи усiєї 22 хромосоми. Факт пошкодження 22 хромосоми при обох захворюваннях наводить на думку про єдиний етiопатогенез цих патологiчних станiв. Дослiдження, змiстом яких було дослiдження гена НФ2 у випадках спорадичних менiнгiом, засвідчили втрату дiлянки гена НФ2 у 60 % випадкiв, а бiльш категоричнi стверджують, що 60 % менiнгiом розвиваються внаслiдок мутації гена НФ2. Це вказує на суттєве значення пошкодження гена НФ2 в онкогенезi менiнгiом. При подальшому детальному дослiдженнi було виявлено, що частiше менiнгiоми виникають внаслiдок порушення послiдовностi у локусi поряд iз локусом НФ2, але не в ньому. Окремi автори вважають пошкодження гена НФ2 спільною та єдиною причиною розвитку як менiнгiом, так i шваном. Разом з тим, описанi менiнгiоми без змiн в 22 хромосомi, але вже з рiзноманітними дефектами хромосом 1, 3, 9, 11, 19, X. Даний факт може свiдчити про розташування на цих хромосомах нових локусiв генiв - супресорiв пухлини.
Дiагностичнi критерiї. У 1987 pоці Нацiональним iнститутом здоров'я США на конференції згоди з нейрофiброматозу були розробленi дiагностичнi критерiї нейрофiброматозу 2-го типу. За даними дiагностичними критерiями НФ2 визначається за наявності таких ознак:
- двобiчнi вестибулярнi шваноми, вiзуалiзованi на МРТ;
- наявнiсть родичiв по прямiй лiнiї з НФ2;
- однобiчна вестибулярна шванома;
- нейрофiброма, менiнгiома, глiома, шванома, ювенiльне заднє пiдкапсулярне чечевицеподiбне помутнiння (рання катаракта).
Класифікація
Незважаючи на яскравi манiфестні клiнічні прояви, нейрофіброматоз важко класифікується та діагностується, що пов'язано з поліорганнiстю та полiсистемнiстю ураження. Не викликає сумнiвiв подiл нейрофiброматозу на два типи за генетичними особливостями. Разом з тим, зустрiчаються конкретнi клiнiчнi випадки, що не вiдповiдають численним критерiям НФ1 та НФ2, у зв'язку з чим пропонується видiлити мiкс-форму патології. Враховуючи обмеженiсть NIH дiагностичних критеріїв, до змiшаного типу нейрофіброматозу включенi пацiєнти з однобiчною невриномою слухового нерва i множинними пухлинами мозку за наявності шкiрних проявів захворювання, відповідного сiмейного анамнезу та молодого вiку (до 30 рокiв). В межах зазначених трьох типiв нейрофiброматозу ми пропонуємо їх подiл на клiнiчнi форми за принципом локалiзацiї патологiчного процесу: центральна, вiсцеральна та змiшана.
Пiсля визначення типу нейрофiброматозу та його клiнiчної форми необхiдно чiтко вказати конкретнi клiнiчнi прояви ураження з боку нервової системи, шкiри, кiсток, очей та iнших органiв чи систем. Таким чином, основою запропонованої класифiкацiї є послiдовний подiл нейрофiброматозу за типами, клiнiчними формами з урахуванням переважного ураження певних органiв та/чи систем iз вiдповiдним чiтким клiнiчним формулюванням. За наведеною схемою пропонуємо приклади формулювання дiагнозiв:
- нейрофіброматоз, 1-й тип, периферична форма. Пухлина лiктьового нерва в середнiй третинi лiвого передплiччя. Правобiчний сколiоз;
- нейрофiброматоз, 1-й тип, вiсцеральна форма. Пухлина заочеревинного простору. Множиннi пухлини шкiри. Лiвобiчний сколiоз грудного вiддiлу хребта;
- нейрофiброматоз, 2-й тип, центральна форма. Двобiчнi невриноми слухових нервiв;
- нейрофiброматоз, 2-й тип, центральна форма. Двобiчнi невриноми слухових нервiв. Менiнгіома суб- та супратенторiальної локалiзацiї.
Клінічні прояви
Незважаючи на вражаючi досягнення з верифiкації генів НФ1 і НФ2 та їх мутацiй, дiагноз нейрофiброматозу та його типiв все ще базується на клiнiчних ознаках, що пов'язано не тiльки з громiздкiстю, високою вартiстю, часто - недоступнiстю ДНК-технологiй, але i з рiзноманiттям мутацiй цих генiв та вiдсутнiстю кореляцiй мiж типом мутацiї та клiнiчною картиною захворювання.
Шкiрнi прояви. Змiни на шкiрi - вiзитна картка нейрофiброматозу. Данi прояви не потребують спецiальних методiв, прийомiв дослiдження, достатньо одного погляду. Вони є найпомiтнiшими та найпостiйнiшими проявами нейрофiброматозу. До них належать пiгментнi змiни шкiри та пухлини шкiри - нейрофiброми. Пiгментні плями проявляються у двох формах: найбiльш типовi - у виглядi пігментних плям характерного кольору "кава з молоком" та дрiбних пiгментних плям типу веснянок (ластовиння), що найчастіше розташовуються у пахвинних дiлянках. Пiгментнi плями типу "кави з молоком" спостерiгаються у 92 % хворих з НФ1, середнього розмiру (дiаметром 1-5 см). Ці плями з'являються або з народження (34 %), або у дитинствi (66 %). Другою найбiльш частою та патогномонiчною формою пігментацїї шкiри при НФ1 є веснянки - дрiбнi гіперпiгментованi плями чiтко округлої форми розмiром 1-2 мм в дiаметрi, зi значно інтенсивнiшим, ніж у плям типу "кави з молоком", забарвленням до коричневого кольору з переважною локалiзацєю у пахвиннiй i паховiй дiлянках, заднiй поверхнi тулуба. У жiнок веснянки часто локалiзуються у шкiрнiй складцi під молочними залозами. Дифузне ураження тiла ластовинням не спостерiгається. Веснянки зафiксовані в 31 % хворих НФ1, причому у переважної бiльшостi хворих ця пiгментацiя з'являлась в пубертатному або дорослому вiцi (85 %). При спiвставленнi виявлених пiгментних плям iз наявними пухлинами мозку та периферичних нервiв у кожного конкретного хворого виявлена певна закономiрнiсть: пухлини спостерiгаються достовiрно частiше в групах хворих з поодинокими та середньої частоти пiгментними плямами, а також у хворих, у яких пiгментнi плями з'явились пiсля 5 рокiв. Обидва цi фактори (незначна кiлькiсть пiгментних плям та їх розвиток пiсля 5 рокiв) є прогностично несприятливими для розвитку пухлин мозку та периферичних нервiв.
Пухлиннi утворення шкiри - нейрофiброми - проявляються у виглядi пiдшкірних (двох типiв - м'якої та твердої консистенцiї), шкiрних за типом бородавок i нашкiрних у виглядi пухлин на нiжцi. Пухлини шкiри виявляються у 64 % пацiєнтiв з НФ1, причому в групi хворих з пухлинами мозку та периферичних нервiв вони були виявленi в 92 % випадкiв, що може розглядатися як один iз несприятливих прогностичних критерiїв для розвитку пухлин мозку танервових стовбурiв. У 4 % пацiєнтiв виявленi плексиформнi нейрофiброми, якi характеризувалися м'якими, рихлими, звисаючими, повзучими масами по ходу нерва з iнтенсивно коричневим забарвленням, що надають пацiєнтам спотвореного вигляду. Улюбленою локалiзацiєю плексиформних нейрофiбром є голова та шия.
При НФ2 зустрiчаються тi самі шкiрнi стигми, що i при НФ1, але ступiнь їх
Loading...

 
 

Цікаве