WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гостра ниркова недостатність - Реферат

Гостра ниркова недостатність - Реферат

септичний шок та протеїнзв'язуюча медикаментозна інтоксикація.Для лікування хворих із критичною гіпергідратацією і метаболічними порушеннями з успіхом використовують гемофільтрацію. У хворих з ГНН без залишкової функції нирок гемофільтрацію проводять безупинно протягом усього періоду анурії (постійна гемофільтрація). За наявності мінімальної залишкової функції нирок проведення процедури можливе в інтермітуючому режимі (інтермітуюча гемофільтрація). В залежності від виду судинного доступу постійна гемофільтрація може бути артеріо-венозною (при стабільності гемодинаміки) та вено-венозною. Остання показана хворим з ГНН, у яких наявні критична гіпергідратація і нестабільна гемодинаміка (гіпотензія, падіння серцевого викиду). Вено-венозна гемофільтрація здійснюється з використанням венозного доступу, перфузія крові через гемодіалізатор - за допомогою помпи, яка гарантує адекватний кровотік для підтримки необхідної швидкості ультрафільтрації. Переривчастий гемо- і перитонеальний діаліз мають дещо обмежену ефективність і переносимість.
Безупинна замісна терапія усе ширше застосовується при лікуванні ГНН упацієнтів, що перебувають у критичному стані. Перевагами безупинного лікування є стійка корекція біохімічних показників, повільне, безперервне видалення рідини і стабільність параметрів серцево-судинної системи. Цей вид лікування є найбільш популярним методом замісної терапії при лікуванні пацієнтів, що перебувають у критичному стані, у країнах Європи та в Австралії (на відміну від США).
Головне завдання лікування постренальної ГНН полягає в усуненні обструкції і відновленні нормального пасажу сечі. Після цього постренальна ГНН у більшості випадків швидко ліквідується.
Важливим є призначення антибіотиків з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження крові та сечі, антибіотикограми, а також рівня креатинінемії. Протипоказане застосування нефротоксичних препаратів.Для боротьби з мікротромбоутворенням у перші години розвитку ГНН потрібно ввести 5-10 тисяч ОД гепарину (5-10 ОД/кг/год), бажано зі свіжозамороженою плазмою - джерелом антитромбіну ІІІ. У разі домінування в клінічній картині кровоточивості доцільно вводити великі об'єми свіжозамороженої плазми з 5 тис. ОД гепарину.
Якщо консервативне лікування некатаболічної ГНН є безуспішним протягом 2-3 днів, наростають олігурія та азотемія, продовжувати таку терапію небезпечно внаслідок збільшення ризику від застосування великих доз фуросеміду (ототоксичність) і манітолу (гостра серцева недостатність, гіперосмолярність, гіперкаліємія), доцільно використовувати екстракорпоральні методи детоксикації.
Діалізні методи застосовують при постренальній ГНН у випадках, якщо, незважаючи на відновлення прохідності сечоводів, анурія зберігається. Це зазвичай спостерігається при приєднанні апостематозного нефриту чи уросепсису.
У поліуричному періоді велика увага має бути приділена профілактиці у хворих з ГНН гіпогідратації та гіпокаліємії, боротьбі з інфекційними проявами, анемією, що має схильність до прогресування, незважаючи на зменшення чи навіть ліквідацію гіперазотемії.
Попри значне удосконалення методів лікування, летальність при ГНН залишається високою, але в цілому прогноз преренальної та постренальної ГНН кращий, ніж ренальної. Прогностично несприятливими є олігурична та особливо анурична ренальна ГНН (у порівнянні з неолігуричною), а також ГНН із вираженим гіперкатаболізмом. Погіршують прогноз при ГНН приєднання інфекції (сепсису), літній вік хворих.Для профілактики ГНН необхідно враховувати певні групи ризику: новонароджені, особи старше 60 років, певні захворювання і синдроми (пізній токсикоз вагітних, обструктивні захворювання нирок, нефротичний синдром; ХНН, подагра, генералізований атеросклероз, цукровий діабет, хронічна серцева недостатність, цироз печінки, медикаментозна хвороба, алкоголізм, наркоманія), травми (множинна травма, масивні опіки, операції на серці та судинах).У таких осіб необхідно вдаватися до більш інтенсивних протишокових заходів, застосовувати раннє призначення інгібіторів фосфодіестерази та блокаторів кальцієвих каналів. У хворих із групи ризику слід уникати різкого зниження артеріального тиску та об'єму циркулюючої крові, використання рентгеноконтрастних препаратів, нефротоксичних медикаментів, а також ліків, що активно впливають на РАС та зменшують нирковий кровотік. Як цитопротектори також застосовуються антиоксиданти (глютатіон, вітамін Е). Для профілактики післяопераційної ГНН використовуються петлеві діуретики та манітол.У 35-40 % випадків неускладненого перебігу ГНН настає повне одужання, у 10-15 % - часткове одужання ("одужання з дефектом"). У частини хворих можливий перехід в інтерстиціальний нефрит, пієлонефрит або в ХНН, предиктором чого може бути тривалість анурії понад 4 тижні. Останнє спостерігається найчастіше при білатеральному кортикальному некрозі, швидкопрогресуючому гломерулонефриті, системних васкулітах, злоякісній гіпертензії.
При повному одужанні після ГНН хворий повинен ще протягом двох років спостерігатися у нефролога.
Література
[1] Іванов Д. Д. Вибрані питання дитячої нефрології. - К.: Ходак, 2003.
[2] Колесник М. О. Гостра ниркова недостатність. У кн..: Нефрологія: Посібник/ За ред. І. І. Лапчинської. - К., 2001. - С. 65-75.
[3] Колесник М. О., Дудар І. О. Гостра ниркова недостатність. У кн..: Нефрологія/ За ред. Л. А. Пирога. - К.: Здоров'я, 1995. - С. 233-245.
[4] Никула Т. Д. Хронічна ниркова недостатність. - К.: Задруга, 2001.
[5] Никула Т. Д., Синяченко О. В., Семидоцька Ж. Д. Пропедевтична нефрологія. - К. Здоров'я, 2003.
[6] Briglia A., Paganini E. P. Acute renal failure in the intensive care unit: therapy overview, patient risk stratification, complications of renal replacement, and special circumstances// Clin. Chest. Med. - 1999. - V. 20. - P. 347-366.
Loading...

 
 

Цікаве